WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Понятійний апарат, функції та джерела адміністративного права - Реферат

Понятійний апарат, функції та джерела адміністративного права - Реферат

РЕФЕРАТ

на тему:

Понятійний апарат, функції та джерела адміністративного права

Понятійний апарат адміністративного права

Як і в будь-якій галузі права, в адміністративному праві використовується система понять, або понятійний апарат.

Насамперед варто зупинитися на терміні "адміністративне право". Адміністративне право можна розуміти: а) як галузь права; б) як галузь законодавства; в) як галузь юридичної науки; г) як навчальну дисципліну.

Як галузь права адміністративне право — це система юридичних засобів (норми, відносини, законодавство, методи, форми, компетенція суб'єктів, способи реалізації норм), які застосовуються для формування публічно-управлінських відносин, а також організації і забезпечення публічно-управлінської діяльності.

Як галузь законодавства адміністративне право найчастіше розглядається як сукупність нормативно-правових актів, у яких знаходять зовнішнє вираження адміністративно-правові норми.

Як галузь юридичної науки адміністративне право являє собою систему теоретичних положень, обґрунтувань і тлумачень, що отримані в результаті дослідження сутності та змісту (генетичних основ, соціального призначення, предмета, методу, функцій, норм, відносин, компетенції суб'єктів і т. ін.) адміністративно-правових категорій шляхом застосування наукових методів пізнання (порівняльно-правового, історико-правового, формально-логічного, соціологічного, статистичного, системно-функціонального, логіко-семантичного та ін.).

Предметом науки адміністративного права є закономірності, особливості, колізії та проблеми у сфері публічного управління.

Як навчальна дисципліна адміністративне право — це система знань про адміністративно-правову галузь, науку і законодавство, що викладені в навчальних програмах, методичних матеріалах і навчальній літературі.

Основний понятійний апарат адміністративного права складається з науково-правових понять двох видів: понять, запозичених з інших правових сфер, та з власних понять.

Запозичені поняття поділяються на три види:

а) запозичені з теорії держави і права (право, джерела права, правовідносини, суб'єкти права, правопорушення, держава, державна влада, поділ влади та ін.);

б) запозичені з конституційного права як базової галузі права (конституція, закон, статус громадянина, законодавча влада, місцеве самоврядування та ін.);

в) запозичені з інших правових галузей, хоч таких і небагато (наприклад, делікт, склад, профілактика).

Власні поняття створюються і використовуються всередині самого адміністративного права, наприклад, адміністративно-правові норми, адміністративно-правові правовідносини, адміністративно-деліктні відносини, адміністративний штраф, адміністративний арешт, громадське міс-

це, адміністративне затримання, адміністративна юрисдикція, адміністративно-правовий режим, акт управління, адміністративно-деліктне право та ін.

Функції адміністративного права

Адміністративному праву притаманні такі функції:

1) право-виконавча є юридичною формою реалізації виконавчої влади;

  1. правотворча — наділяє суб'єктів виконавчої влади повноваженнями з адміністративної нормотворчості;

  2. організаційна — визначається організаційним характером управлінської діяльності, що постійно "підтримується" нормами адміністративного права.

  3. правоохоронна — забезпечує додержання встановленого у сфері публічного управління правового режиму та захист законних інтересів і прав усіх учасників регульованих управлінських відносин.

Джерела адміністративного права

Під джерелом адміністративного права розуміють зовнішню форму вираження його норм.

Відомо, що за своїм змістом адміністративно-правова норма відрізняється від норм інших галузей права тим, що регулює відносини управлінського характеру.

Нормами адміністративного права визначаються межі відповідної поведінки органів виконавчої влади, їхніх службовців, громадян, а також громадських організацій (їхніх органів) у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави.

За допомогою адміністративно-правових норм органи управління, державні органи, громадяни, громадські організації наділяються певними повноваженнями.

У цих нормах встановлюються також гарантії реалізації прав і додержання обов'язків.

Таким чином, внаслідок дії адміністративно-правових норм створюється відповідний правовий режим управлінської діяльності.

Адміністративно-правові норми містяться безпосередньо в Конституції, законодавчих актах, постановах уряду, нормативних наказах, інших нормативних актах державних структур, а також у рішеннях місцевих рад та їхніх виконавчих органів. Усі вони є джерелами адміністративного права.

До джерел адміністративного права належать не тільки нормативні акти, а й затверджені ними кодекси, статути, правила і т. ін., що регулюють управлінську діяльність.

Таким чином, джерело адміністративного права — це акт суб'єкта публічного управління, що регулює виконавчо-розпорядчу діяльність і складається з адміністративно-правових норм.

Якщо такий акт, поряд з нормами адміністративного права, містить норми інших галузей права (фінансового, цивільного й ін.), для адміністративного права він буде джерелом лише в частині, що містить адміністративно-правові норми.

Усі джерела адміністративного права мають свої особливості й різняться між собою. Ці відмінності найчастіше зумовлені такими обставинами: а) цільовою спрямованістю і змістом норм; б) їх юридичною чинністю; в) масштабом дії норм; г) правовим статусом адресатів та ін.

Вчені-адміністративісти давно помітили, що кількість джерел адміністративного права просто не піддається підрахункам. І дійсно, адміністративно-правові акти Президента і Кабінету Міністрів публікуються майже в кожному номері газет "Голос України" і "Урядовий кур'єр", велика їх кількість приймається центральними та місцевими органами виконавчої влади, численними структурними підрозділами.

Розмаїтість джерел адміністративного права обумовлює необхідність виділення у цьому масиві окремих видів. Найдоцільнішою є така класифікація:

  1. Конституція України (Основний Закон).

  2. Законодавчі акти України:

а) закони України;

б) кодифіковані акти управлінського характеру (кодекси, положення, статути).

  1. Постанови Верховної Ради України, що містять адміністративно-правові норми.

  2. Укази і розпорядження Президента України.

  3. Нормативні акти, що приймаються органами виконавчої влади:

а) нормативні постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

б) положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України;

в) нормативні накази, інструкції керівників центральних органів виконавчої влади;

г) нормативні акти урядових органів управління.

  1. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань, установ і організацій.

  2. Розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів).

  3. Нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів (наприклад, рішення, що передбачають у разі порушення їх, адміністративну відповідальність).

  4. Міжурядові угоди України з іншими державами і міжнародно-правові акти, ратифіковані та визнані нашою державою.

10. Акти судових органів.

Сукупність джерел адміністративного права є специфічною системою, компоненти якої пов'язані між собою. Ознаки системи джерел адміністративного права такі:

а) усі вони основані на нормах Конституції та законів, що мають юридичну чинність;

б) нормативні акти вищих органів слугують юридичною базою для нормативних актів органів нижчого підпорядкування, що також є джерелами адміністративного права;

в) нормативні акти вищих органів, як джерела адміністративного права, мають більшу юридичну силу і масштаб дії порівняно з актами, що приймаються суб'єктами нижчого підпорядкування.

Loading...

 
 

Цікаве