WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття правоздатності, дієздатності, недієздатності в судовій експертизі - Реферат

Поняття правоздатності, дієздатності, недієздатності в судовій експертизі - Реферат

Якщо відпали підстави, у чинність яких громадянин був визнаний обмежено дієздатним (він припинив зловживати спиртними напоями або наркотичними коштами, або внаслідок розлучення, смерті, роздягнула й т.п. перестала існувати його родина), суд скасовує обмеження дієздатності й на підставі рішення суду відміняється піклування. При обмеженні дієздатності цієї категорії осіб закон виходить не з їхньої психічної хвороби, а з матеріальних інтересів їхньої родини. Ці особи не підлягають судово-психіатричній експертизі, оскільки не є психічно хворими. Органами опіки й піклування є органи місцевого самоврядування (ст. 34 ГК). Опікун або піклувальник призначається органами опіки й піклування за місцем проживання нужденного в цьому особи (ст. 35 ГК).

Норми про опіку й піклування вперше включені в Цивільний кодекс. Дотепер вони втримувалися в Кодексі про шлюб і родину. Цими нормами регулюються загальні питання опіки й піклування - їхньої мети, правове положення; функції опікунів і піклувальників; порядок їхнього призначення, а також звільнення або відсторонення від обов'язків; виконання опікунами й піклувальниками своїх обов'язків; порядок припинення опіки й піклування.

Не можуть бути опікунами або піклувальниками неповнолітні, особи, позбавлені батьківських прав, а також визнані судом недієздатними (ст. 35 ГК); опікун або піклувальник призначається тільки з його особистої згоди. При цьому повинні враховуватися його моральні й інші особисті якості, здатність до виконання обов'язків опікуна або піклувальника, відносини, що існують між ним і особою, що бідує в опіці або піклуванні, а якщо це можливо, і бажання підопічного. Опікуни й піклувальники зобов'язані піклуватися про втримування своїх підопічних, про забезпечення їхнім доглядом і лікуванням, захищати їхні права й інтереси.

Серед норм ГК про опіку й піклування слід особливо зазначити ст. 37, що встановлює контроль із боку органів опіки й піклування за діями опікунів і піклувальників за розпорядженням майном підопічних. У цій статті більш чітко, ніж це було раніше (у минулому ст. 136 Кобс), передбачені межі такого контролю: без попередньої згоди органа опіки й піклування опікун не вправі робити, а піклувальник давати згоду на здійснення угод, які тягнуть зменшення майна підопічного, а також угод, які передбачають відмову від приналежних підопічному правий (наприклад, відмова від спадщини, неприйняття майна в дарунок). Стаття 37 установлює не тільки контроль за діями опікунів і піклувальників за розпорядженням майном підопічних, але й певні обмеження їхніх дій у цій сфері, зокрема на здійснення майнових угод з підопічними за винятком лише безоплатних угод, зроблених до вигоди підопічних.

Судово-психіатрична експертиза по справах про майнові угоди. Предметом судово-психіатричної експертизи є оцінка психічного стану особи на момент здійснення майнової угоди.

Незважаючи на розмаїтість можливих угод (купівля-продаж, обмін житлової площі, приватизація квартир, розділ особових рахунків, дарування й т.д.) експертиза виходить із єдиного принципу й підходу при рішенні експертних питань. Основним питанням, що підлягає дозволу, є оцінка психічного стану особи в момент здійснення угоди, його здатності розуміти значення своїх дій або керувати ними в цей період. Для правильної експертної оцінки основне значення має встановлення часу початку захворювання, його глибини й виразності в момент здійснення угоди.

Ретроспективна оцінка психічного стану особи на момент здійснення майнової угоди заснована на аналізі комплексу клінічних, психологічних і соціально-побутових характеристик з урахуванням можливого погіршення психічного стану вже після здійснення угоди.

Доповнює ці дані аналіз особливостей самої угоди - її логічність, умотивованість, розуміння особою своїх діянь і правових наслідків, що відображає стан його критичних здатностей.

У тих випадках, коли аналіз сумарних даних свідчить про нездатність особи в період здійснення угоди розуміти значення своїх дій або керувати ними, судово-психіатричний висновок є підставою для визнання судом угоди недійсної. Згідно ст. 177 ГК РФ угода, зроблена громадянином, хоча й дієздатним, але находились у момент її здійснення в такому стані, коли він не був здатний розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсної по позові цього громадянина або інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені в результаті її здійснення.

Судово-психіатрична експертиза відповідає в цих випадках на питання суду про здатність особи розуміти значення своїх дій або керувати ними в момент висновку угоди, тому що якщо психічна хвороба або погіршення психічного стану наступило після висновку угоди, те юридичний акт не втрачає свою чинність.

При розгляді позовів про визнання угоди недійсної перед експертом також може виникнути питання про можливість позивача або відповідача брати участь у суді. Рішення експертизи в цих випадках залежить від динаміки психічного захворювання.

У практиці судово-психіатричної експертизи зустрічаються випадки, коли у хворих уже після висновку угоди можливо тимчасове погіршення хворобливого стану, що по закінченні певного часу, іноді після лікування, проходить. У подібних випадках відновлюється здатність розуміти значення своїх дій або керувати ними в період розгляду цивільної справи в суді. Такі хворі здатні здійснювати свої цивільні права й захищати законні інтереси.

Однак можливі й інші варіанти експертних рішень, що коли відзначалося вже на момент висновку угоди психічне захворювання має місце й у період розгляду справи в суді або ж погіршення стану вже після здійснення угоди стабілізується й виключає здатність хворих розуміти значення своїх дій або керувати ними, тобто брати участь у суді в якості однієї зі сторін (цивільна процесуальна недієздатність).

Судово-психіатрична експертиза по шлюборозлучних справах. У цих випадках предметом судово-психіатричної експертизи є:

1) оцінка психічного стану особи на момент вступу в шлюб у випадку позову одного з подружжя про визнання шлюбу недійсним;

2) оцінка психічного стану особи, одруженого, при позові одного з подружжя про розірвання шлюбу.

I. Визнання шлюбу недійсним. Відповідно до закону (ст. 14 Сімейного кодексу РФ), не допускається висновок шлюбу між особами, з яких хоча б одне визнане судом недієздатним внаслідок психічного захворювання. Ця обставина є однією з умов для визнання судом шлюбу недійсним (ст. 27 Сімейного кодексу РФ). Закон передбачає також можливість визнання шлюбу недійсним, якщо він укладений хоча й з особою дієздатним, але, що перебуває в момент реєстрації шлюбу в стані, що виключає можливість розуміти значення своїх дій або керувати ними. Таким чином, у завдання експертизи по справах про визнання шлюбу недійсним входить клінічна характеристика психічного стану особи в момент його вступу в шлюб. При цьому важливо не тільки встановити наявність у даної особи психічного захворювання, але й уточнити час його виникнення стосовно моменту вступу в шлюб, а також вагу й глибину психічних розладів у той період часу, тобто відповістити на запитання, чи міг подэкспертный у той період розуміти значення своїх дій або керувати ними.

II. Розірвання шлюбу. Справи про розірвання шлюбу регламентуються ст. 16 Сімейного кодексу РФ, відповідно до якого визнання судом одного з подружжя недієздатним є підставою для припинення шлюбу. Відповідно до особливостей поставленого перед експертизою питання важливо оцінити психічний стан одного з подружжя в період їхнього спільного проживання.

Необхідно встановити, чи не є в подэкспертного таких психічних розладів, які можуть перешкоджати подальшому сімейному життю. У цих випадках поряд із загальними показниками, що характеризують особливості провідного синдрому, глибину наявних особистісних змін, ступінь прогредиентности процесу, велике значення має соціально-побутовий статус, рівень і стабільність соціальної адаптації.

Стосовно до справ про позову про розірвання шлюбу особливе значення має аналіз комплексу ознак, що характеризують особливості сімейних відносин.

Провідними показниками є емоційна схоронність хворих, відсутність грубих психопатоподобных розладів, що створюють важкі умови для спільного проживання подружжя, правильне поводження в родині, розумна турбота про дітей.

Необхідною умовою є відсутність маревних переживань, безпосередньо спрямованих на особи, найближчого оточення - одного з подружжя, дітей, що визначають неадекватне до них відношення й патологічну мотивацію поводження. Наприклад, зв'язок маячних ідей ревнощів, впливу, збитку відносно чоловіка з характером позову.

Loading...

 
 

Цікаве