WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальна характеристика конституційного права України - Курсова робота

Загальна характеристика конституційного права України - Курсова робота

суб'єктів конституційно-правових відносин. Оскільки юридичний зміст правовідносин становлять права та обов'язки їх учасників, остільки особливості змісту конституційно-правових відносин слід шукати в характері прав та обов'язків учасників правовідносин, встановлених нормами конституційного права. Особливості цих прав і обов'язків полягають у тому, що вони найповніше виражають суверенітет українського народу, визначають становище людини і громадянина в суспільстві та державі, закріплюють форми здійснення державної влади в Україні. Особливість конституційно-правових відносин полягає в тому, що багато з них мають загальний характер. Іншою особливістю цих відносин є й те, що їм притаманний особливий склад учасників (сторін), більшість з яких характерна лише для конституційно-правових відносин. Характер конституційно-правових відносин визначається перш за все певними конституційними нормами. Власне, вони є першим елементом складу конституційно-правових відносин, оскільки визначають права й обов'язки суб'єктів цих відносин. Відповідно другим елементом є суб'єкти. Під суб'єктами конституційно-правових відносин розуміють їх учасників, які виступають як сторони. Суб'єктами цих відносин є: Український народ - Носій повновладдя; Українська держава; нації, корінні народи, національні меншини, що населяють Україну; фізичні особи. юридичні особи; громадяни України; в деяких випадках іноземці та особи без громадянства; політичні партії і громадські організації; державні органи та органи державної влади, виборці, що об'єднані у виборчі округи; комітети та Верховної Ради України; депутати; службові особи державних органів і громадських об'єднань; адміністративно-територіальні одиниці; територіальні громади та інші елементи системи місцевого самоврядування. Статус учасників конституційно-правових відносин полягає в тому, що вони посідають особливе місце у сфері суспільних відносин, які виникають і діють у процесі взаємовідносин людини і громадянина як головного суб'єкта цих правовідносин і держави та її органів, які відіграють службову роль стосовно особи, внаслідок чого основне знаряддю ЇХ діяльності - державну владу - обмежено Конституцією. Такі відносини влади, зокрема її носії - перелічені суб'єкти, посідають особливе місце тому, що саме вони здійснюють таку владу, наділені виключними повноваженнями. їхні дії і вчинки здебільшого мають владно-імперативний характер. Однак суб'єкти цих відносин наділені неоднаковими правами та обов'язками, тобто різною за змістом державно-правовою правоздатністю. Ніхто з учасників суспільних відносин не наділений такою правоздатністю, яку має народ України, тобто сукупність громадян, - суверенний носій влади. Причому свою владу він може реалізувати як через систему створюваних ним органів, так і безпосередньо. Особливість суб'єктів конституційно-правових відносин полягає у тому, що вони мають різні за обсягом права та обов'язки, тобто різну за змістом правоздатність - властивість володіти правами та обов'язками відповідно до норм конституційного права. Неоднакова вона, наприклад, у народу України та Української держави, у громадян Україніи з одного боку, й іноземців і апатридів - з іншого, які у випадках, визначених законом, також можуть бути суб'єктами конституційно-правових відносин. Громадяни України, крім того, різняться за своєю дієздатністю, тобто можливістю свої ми діями здійснювати надані їм права і виконувати покладені на них обов'язки. Іншою рисою суб'єктів конституційно-правових відносин є особливий механізм реалізації їхніх повноважень. Така реалізація здійснюється безпосередньо через норми джерел конституційного права (Президент України обирається народом) або через норми інших галузей права (право на забезпечення недоторканності житла, у разі потреби здійснюється у повному обсязі нормами кримінального права). Специфіка деяких суб'єктів цих відносин полягає у тому, що вони виступають лише як учасники конституційно-правових відносин і не можуть бути суб'єктами інших правових відносин (наприклад територіальні утворення). Переважна більшість суб'єктів є учасниками як конституційно-правових, так і інших відносин, причому основою статусу цих суб'єктів є конституційно-правовий статус. Особливий, субординаційний характер мають зв'язки між суб'єктами конституційного права та суб'єктами інших правових відносин. Визначальною рисою таких зв'язків є їх нерівноправний характер, тобто один із двох таких суб'єктів наділений владними, підпорядковуючими повноваженнями щодо іншого суб'єкта. Проте з цього правила є й винятки, коли відносини між суб'єктами конституційно-правових відносин рівноправні, паритетні. Це, наприклад, відносини між територіальними утвореннями, які виступають суб'єктами конституційно-правових відносин, між державними органами. Прикладом таких відносин між цими органами можна вважати Конституційний договір між Верховною Радою України і Президентом України від 18 червня 1995 р. 5. Підстави виникнення , зміни і припинення конституційно - правових відносин. Підставою для виникнення, зміни і припинення конституційно-правових відносин є певні життєві обставини, умови, що сформульовані у нормах конституційного права. Такі обставини (умови) визначають як юридичні факти. Вони відрізняються від інших суспільних фактів тим, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Під юридичними фактами розуміють, як правило, такі життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Іншими словами, з настанням конкретних явищ, передбачених гіпотезами норм, норми реалізуються. Проте часто такі норми реалізуються без юридичних фактів і, як наслідок, без правовідносин. Це повною мірою стосується правоздатності особи чи організації, що виникає вже з самого факту народження особи чи утворення організації. Але правоздатність - не правовідносини, а лише їх передумова. Така сама ситуація щодо забороняючих норм, які в переважній більшості реалізуються за межами конкретних правовідносин. Тому в дефініціях юридичних фактів треба обов'язково підкреслювати, що правові факти - щ такі факти реальної дійсності, з настанням яких настають певні юридичні наслідки (а не тільки правовідносини). Особливості конституційно-правових фактів зумовлені тими суспільними відносинами, які потрапляють у сферу дії норм конституційного права. Такі факти спричиняють виникнення, зміну чи призупинення правовідносин, які мають місце у процесі реалізації конституційно-правових норм. Юридичні факти передбачено у гіпотезах таких норм.За змістом юридичні факти поділяють на юридичні події, юридичні дії та правовий стан. До юридичних подій у конституційному праві належать факти, які не залежать від волі та свідомості учасників конституційно-правових відносин (народження, смерть, хвороба людини, досягнення певного віку). Наприклад, у зв'язку з досягненням 21-річного віку в громадянина України виникає право бути обраним депутатом Верховної Ради України. Проте одних подій ще не достатньо для виникнення конституційно-правових відносин: вони здебільшого лише створюють
Loading...

 
 

Цікаве