WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальна характеристика конституційного права України - Курсова робота

Загальна характеристика конституційного права України - Курсова робота

форм власності, забезпечення рівного її захисту з боку держави (статті 13 і 14 Конституції України). Нарешті, важливим елементом політико-правових суспільних відносин, що регулюються нормами конституційного права, є державно-територіальна організація України, яка має визначальне значення для управління людьми, територіями, розв'язання політичних, соціальних та економічних питань, визначення форми територіального устрою держави, її адміністративно-територіальної системи, встановлення взаємовідносин центру з місцями тощо. Отже, предмет конституційного права України - це сукупність політико-правових суспільних відносин, пов'язаних з відносинами держави та особи в Україні, народним волевиявленням, організацією та здійсненням державної влади і місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних умов владування, а також з державно-територіальною організацією України, які регулюються нормами цієї галузі національного права. Конституційне право України - основна галузь національного права. Воно являє собою сукупність конституційних норм, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов'язані з взаємовідносинами особи з Українською державою, реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням державної влади та місцево/о самоврядування, закріпленням соціально-економічиих основ владування, а також з визначенням територіальної організації Української держави. 3. Конституційно - правові норми : поняття, види та особливості Конституційне право України, як і будь-яка інша галузь національного права, є сукупністю конституційно-правових норм, у яких встановлюються формально визначені обов'язкові правила поведінки учасників (сторін) конституційно-правових відносин. Як і іншим нормам національного права, їм притаманні загальні риси правової норми: всі вони встановлюються і санкціонуються державою, забезпечуються нею і охороняються за допомогою відповідних засобів; у деяких випадках вони захищаються примусом держаки; в них сформульовано офіційні, формально визначені приписи, що є обов'язковими для виконання. Разом з тим, конституційно-правові норми мають свої особливості. По-перше, ці норми приймаються з приводу політики, але не є її формальним виразом; по-друге, вони мають державно-владний характер і їх порушення тягне за собою поряд з юридичною конституційно-правову відповідальність; по-третє, конституційно-правові норми відрізняються від інших правових норм підвищеним ступенем стабільності та більшим ступенем охорони з боку Конституції України; по-четверте, на відміну від інших правових норм, вони мають більшу юридичну силу й особливості предмета та методу правового регулювання. Згадані загальні та специфічні особливості конституційно-правових норм в основному відповідали і положенням радянської науки державного права, проте українська наука останніми роками внесла чимало нового. Зокрема, досліджувалися властивості норм цієї галузі права. Юридичні властивості конституційно-правових норм - це способи вияву певних ознак цих норм щодо норм інших галузей права у процесі регулювання поведінки суб'єктів конституційно-правових відносин. Зазвичай юридичні властивості поділяють на загальні та специфічні. До загальних властивостей належать: обов'язковий характер дії цих норм; їх державно-владний характер; визначеність їх приписів; потенційна можливість багатоваріантної поведінки; ситуаційний характер; цілеспрямованість конституційно-правових норм; їх гарантованість. Багато з цих властивостей притаманні і нормам інших галузей права, проте у конституційному праві їх слід досліджувати в аспекті конституційно-правовому, що допомагає зрозуміти специфіку конституційно-правового регулювання. Наприклад, примус НЄ с властивістю ко[іституцінних норм, а виступає як вид їх юридичних гарантій. Примус виконує досить обмежену і підпорядковану роль у цій галузі права, адже не всі конституцій-но-правові норми здійснюються через примус. У свою чергу, конституційно-правові норми відрізняються від норм інших галузей права своїм змістом, тобто специфічною сферою суспільних відносин, на регулювання яких нони спрямовані; джерелами, в яких вони відображені (перш :іа все Конституцією України), і суб'єктами, на регулювання поведінки яких вони спрямовані. Виходячи з цих особливостей, до специфічних особливостей норм конституційного права слід віднести: вищу юридичну силу норм деяких конституційно-правових актів; особливий юридичний зміст; установчий характер конституційних норм; безпосередній і прямий характер їхньої дії та особливості їхньої структури. Вища юридична сила норм деяких конституційно-правових актів полягає у тому, що Конституція, окремі акти Конституційного Суду і так звані конституційні закони мають вищу юридичну силу порівняно з іншими нормативними актами. При цьому Конституція України має серед них найвищу юридичну силу, що відрізняє її від згаданих нормативно-правових актів. Досліджуючи особливий юридичний зміст конституційних норм, слід акцентувати увагу на суб'єктному складі конституційного права та конституційно-правових відносин. Згадані суб'єкти відрізняються від суб'єктів інших галузей права політичним характером, правоздатністю (в індивідуальних суб'єктів) і компетенцією (органів державної влади, глави держави, Конституційного Суду України та територіальних утворень). Аналіз законодавства дає підстави стверджувати, що норми конституційного права здійснюють учасники, які є суб'єктами тільки конституційного права або сторонами й інших галузей права. Суб'єкти конституційного права не є поки що так часто учасниками правовідносин юридичної відповідальності. Вивчаючи норми конституційного права, можна дійти висновку, що конституційне право - це право, яке констатує державу, тобто таке, що встановлює устрій держави, визначає принципи ЇЇ діяльності, систему державних органів та їх компетенцію. Ось чому установча здатність норм конституційного права виявляється щодо інших галузей права і цілої правової системи України. Установчо-універсальний характер мають і конституційні принципи, оскільки вони є відправними для всієї правової системи. Безпосередня та пряма дія норм конституційного права зумовлена специфічними особливостями конституційно-правового регулювання. Конституційно-правова норма діятиме безпосередню, якщо її приписи достатньо визначено, якщо між нормою і поведінкою суб'єкта конституційно-правових відносин немає потреби в ланці, що опосередковує чи конкретизує. У даному разі наявний і і необхідний і достатній зв'язок за схемою "норма-поведінка". Безпосередньо діє більша частина норм конституційного права, за винятком норм неконституційно-правових видів відповідальності та більшої частини норм Конституції. Такі норми породжують конкретні правовідносини. Коли йдетьсяпро пряму дію норм конституційного права, то це стосується в основному конституційних норм. Пряму дію не можна ототожнювати з безпосередньою. Діяти прямо означає діяти через закон, зміст якого визначається нормою Конституції. Закон конкретизує цю норму. Якщо немає такого закону, то конституційна норма може діяти
Loading...

 
 

Цікаве