WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова характеристика договору лізингу - Курсова робота

Правова характеристика договору лізингу - Курсова робота

КУРСОВА РОБОТА на тему: Правова характеристика договору лізингу ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Аналіз договору лізингу цивілістичною наукою: 1.1 Поняття договору лізингу 1.2 Форми та зміст договору лізингу 1.3 Права та обовязки сторін договору Розділ 2. Загальні відомості та характеристики договору лізингу: 2.1 Суб'єкти та об'єкти лізингу 2.2 Види лізингу 2.3 Предмет лізингу Розділ 3. Законодавче та нормативне закріплення договору лізингу: 3.1 Визначення основних понять лізингу відповідно до Закону України "Про лізинг" 3.2 Характеристика інших нормативних актів які стосуються договору лізингу Висновок Список використаних джерел Додаток Вступ Відповідно до законодавства України, - а це Цивільний кодекс України, Закон України "Про лізинг", різних літературних джерел, лізинг - це разом із іншим одна з форм надання майна у користування, яка виходячи із притаманних її специфічних рис, має спеціальне правове регулювання. Іншими словами можна сказати, що лізинг являє собою певний договір по наданню в користування певних речей. Дана тема є дуже актуальною, оскільки активне впровадження лізингу може дати відчутний поштовх структурній перебудові реального сектора економіки, оновленню основних фондів, розвиткові малого та середнього бізнесу, індустріалізації виробництва. Проведення лізингових операцій не вимагає від лізингоодержувачів одноразового витрачання великих фінансових ресурсів на придбання основних засобів. Лізинг є ефективним способом реалізації продукції підприємств, що виготовляють основні засоби, за рахунок чого зростають обсяги виробництва. Тому лізинг як вид інвестування та реалізації продукції досить поширений в усьому світі. У формі лізингу здійснюється значна частка капітальних затрат у багатьох розвинутих, перехідних економіках та економіках, що розвиваються. Отже, необхідно визначити - що ж таке лізинг, тобто поняття договору лізингу, визначити його зміст, що він собою являє, визначити сторони в даному договорі, їх права та обов'язки, відповідно до яких вони виступають суб'єктами лізингу, гарантії захисту прав сторін за договором, що є предметом, об'єктом та суб'єктом лізингу. Для того, щоб досконало вивчити договір лізингу, перш за все необхідно звернутися до бази джерел, тобто до законів, постанов, декретів, указів та до іншої додаткової літератури. Відповідно до Господрського Кодексу України, а саме статті 292 "Лізинг у сфері господарювання": 1. Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. 2. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. 3. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. 4. Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону. 5. Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів. 6. Перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу. 7. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Як ми бачимо з точки зору господарського кодексу, лізинг - це є господарська діяльність, але проте ця діяльність заключається в наданні в користування певного майна, коштів і т.д. Отже, розпочнемо розгляд курсової роботи, саме з поняття договору лізингу. РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДОГОВОРУ ЛІЗИНГУ ЦИВІЛІСТИЧНОЮ НАУКОЮ 1.1. Поняття договору лізингу Договір лізингу є видом договору оренди (власне і сама назва до-говору в перекладі з англійської (Іеаsе) означає оренду), і до нього застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених відповідними статтями ЦК України та законом. Основні відмінності, за якими відмежовують договір лізингу від ін-ших видів орендних договорів, більшість науковців вбачає в можливій наявності третьої сторони договору - постачальника майна, що надається в лізинг, та специфічному характері предмета договору, яким можуть бути лише основні фонди виробничого призначення. Згідно з ЦК України (ст. 806) договір лізингу - це договір, за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) [8]. Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена законодавством до основних фондів. При цьому земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом, не можуть бути предметом договору лізингу. Зокрема, такими речами є об'єкти оренди державного майна, визначені в ст. 4 Закону України "Про оренду державного майна", крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств. Майно, що є в державній власності, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, який здійснює управління цим майном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила. Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізинго-одержувачем, продавець (постачальник) несе
Loading...

 
 

Цікаве