WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості кримінального процесу країн романо-германської (континентальної) системи права - Курсова робота

Особливості кримінального процесу країн романо-германської (континентальної) системи права - Курсова робота

заслуховувати будь-яку особу, видаючи в разі необхідності мандат про привід, або давати розпорядження доставити в суд речові докази. Свідки, викликані в такому порядку, не приносять присягу, і їхні заяви розглядаються як такі, що мають довідковий характер. Обвинувачем ня в суді присяжних підтримує генеральний прокурор апеляційного суду чи прокурор Республіки особисто або через своїх заступників. Прокурор іменем закону звертається до суду з усіма вимогами, які він вважає корисними. Суд зобов'язаний вислухати, обговорити й винести щодо них рішення. Присутність захисника обви-нуваченого в судовому засіданні обов'язкова, за відсутності ж обвинуваченого справа може слухатися. Якщо обвинувачений не бажає з'явитися до суду, голова може розпорядитися, щоб він був доставлений примусово. Однак голова може також після зачитання на засіданні протоколу про ухилення обвинуваченого від явки до суду розпорядитися про продовження судового розгляду без нього. Післякожного засідання обвинуваченому, що не з'явився, а також обвинуваченому, який видалений із залу судового розгляду за порушення порядку, дається через секретаря судового засідання для ознайомлення протокол судового засідання і вручаються копії вимог, заявлених прокурором, та постанови суду.
Обвинувачений, цивільний позивач та їхні представники можуть заявити клопотання, про вирішення яких суд зобов'язаний винести постанову.
Порядок дослідження доказів. Голова дає секретарю розпорядження про оголошення списку свідків, указаних прокурором, обвинувачем і цивільним позивачем, про яких зроблено взаємне повідомлення. Потім судовий розпорядник проводить переклик цих свідків, голова дає розпорядження видалити їх в окрему кімнату, звідки можна викликати для дачі показань. За необхідності голова вживає заходів, які не дали б змоги свідкам спілкуватися між собою до дачі ними своїх показань.
Після цього голова пропонує обвинуваченому уважно вислухати постанову про віддання до суду, дає розпорядження секретареві суду читати цю постанову, допитує обвинуваченого й вислуховує його показання. Потім у порядку, встановленому головою, допитуються свідки. Перш ніж дати свої показання вони приносять присягу. Після дачі показань свідку можуть ставити запитання голова, а також прокурор, обвинувачений, цивільний позивач і їхні представники. Після дачі показань свідок залишається в залі до закінчення судового розгляду, якщо голова не дасть іншого розпорядження.
У ході та після допиту голова суду дає розпорядження, якщо це необхідно, про пред'явлення обвинуваченому та свідкам речових доказів і вислуховує їхні міркування. Якщо в цьому виникає необхідність, голова дає розпорядження також про пред'явлення речових доказів асесорам і присяжним. Після закінчення судового слідства суд вислуховує цивільного позивача і його представників, потім прокурор викладає свої вимоги, а обвинувачений і його захисник подають доводи захисту. Цивільний позивач і прокурор мають право на репліку, але останній виступ у дебатах завжди належить обвинуваченому або його захисникові.
Після цього голова оголошує судовий розгляд закінченим, дає розпорядження про передачу секретарю суду присяжних усіх матеріалів справи, крім постанови обвинувальної камери про віддання до суду, оголошує запитання, на які повинні дати відповідь суд і журі в нарадчій кімнаті. Оголошення питань не обов'язкове, якщо вони сформульовані так само, як у постанові про віддання до суду або якщо обвинувачений чи його захисник відмовляються від оголошення питань. Якщо з приводу питань виникає суперечка, суд, вислухавши думку прокурора, сторін та їхніх представників, вирішує її своєю постановою.
До того, як суд присяжних вийде на нараду, голова оголошує таку інструкцію: "Закон не вимагає у суддів звіту про засоби, за допомогою яких вони прийшли до переконання; він не нав'язує їм правил, на підставі яких вони повинні судити про повноту й вагомість доказів; він пропонує їм звертатися до самих себе мовчки й зосереджено й відповісти собі щиросердно й по совісті, які враження залишили в їхній свідомості докази, зібрані проти обвинуваченого, й доводи на його захист. Закон ставить їм лише це єдине запитання, яке вміщує у собі всю міру їхнього обов'язку: "Чи маєте Ви внутрішнє переконання?"
Оголосивши цю інструкцію, голова дає розпорядження про видалення обвинуваченого із залу засідань, викликає начальника караулу й віддає йому розпорядження виставити охорону біля виходів із нарадчої кімнати й оголошує засідання закритим.
Постановлення і проголошення вироку. Всі члени суду присяжних переходять до нарадчої кімнати, до якої ніхто не може увійти з будь-якої причини без дозволу голови.
Голосування відбувається шляхом подачі письмових бюлетенів. Спочатку висловлюються з питань про головний факт (тобто про винність чи невинність), а потім, якщо про це поставлені запитання, про кожну із обтяжуючих обставин, з додаткових питань (про перекваліфіка-цію діяння на підставі результатів судового розгляду), з питань про кожну обставину, яка виключає кримінальну відповідальність, і, нарешті, з питань про пом'якшуючі обставини, які голова зобов'язаний ставити в усіх випадках, коли винність обвинуваченого визнана доведеною. Результати голосування голова зазначає на полях опитувального листа під кожним запитанням.
Будь-яке несприятливе для обвинуваченого рішення, в тому числі й відмова визнати наявність пом'якшуючих вину обставин, приймається більшістю не менш ніж у вісім голосів. У разі ствержувальної відповіді на запитання про винність суд присяжних відразу ж вирішує питання про міру покарання. Після цього проводиться таємне й роздільне голосування стосовно кожного обвинуваченого.
Якщо діяння, яке інкримінується обвинуваченому, не підпадає або перестало підпадати під дію кримінального закону або якщо обвинувачений оголошений невинним, суд присяжних виправдовує його. Якщо на користь обвинуваченого встановлені обставини, які виключають застосування покарання, суд присяжних звільняє його від покарання.
Про прийняті рішення робиться помітка на опитувальному листі, який підписується в ході засідання головою і присяжним, призначеним першим після жеребкування, а якщо той не може підписати, то це робить особа, уповноважена більшістю членів суду присяжних. Відповіді суду присяжних на поставлені запитання є остаточними. Після повернення суду присяжних до залу засідань голова дає розпорядження ввести обвинуваченого, оголошує відповіді на запитання, вирок суду й тексти законів, які застосував суд.
У разі засудження або звільнення від покарання обвинувачений присуджується до сплати витрат державі й одночасно вирішується питання про заміну сплати цих витрат позбавленням волі.
Після винесення вироку голова, за наявності, підстав роз'яснює обвинуваченому його право оскаржити
Loading...

 
 

Цікаве