WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості кримінального процесу країн романо-германської (континентальної) системи права - Курсова робота

Особливості кримінального процесу країн романо-германської (континентальної) системи права - Курсова робота

деякі чини державної безпеки; комісари поліції, їхні помічники й офіцери поліцейської префектури.[1, c.30]
Посадові особи проводять усі необхідні дії з дізнання і мають право арештувати обвинуваченого. Про всі відомі їм злочини вони зобов'язані негайно інформувати прокурора Республіки, а після закінчення дізнання направити йому матеріали справи.
Віддання до суду. Органом, який здійснює віддання до суду осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів, є обвинувальна камера. Вона складається з голови і двох членів апеляційного суду. Обвинувальна камеразбирається не рідше одного разу на тиждень, а з ініціативи голови чи на вимогу генерального прокурора - щоразу, коли в цьому виникає потреба.
Генеральний прокурор направляє справу зі своїм висновком до обвинувальної камери й сповіщає рекомендованим листом кожну із сторін про дату розгляду справи на засіданні обвинувальної камери. Сторони та їхні представники до засідання обвинувальної камери мають право викласти в письмовому вигляді свої міркування, які вони направляють прокуророві та іншим сторонам.
Розгляд справи відбувається в закритому засіданні в такому порядку. Спочатку з доповіддю виступає член обвинувальної камери, потім генеральний прокурор і представники сторін за своїм бажанням викладають коротко свої міркування. Після закінчення дебатів сторін обвинувальна камера вирішує питання про те, чи зібрано проти обвинуваченого достатньо доказів.
Якщо обвинувальна камера приходить до висновку, що діяння обвинуваченого не містить складу злочину, ні делікту, ні проступку, або коли особа, яка вчинила діяння, залишилася невідомою, або якщо немає достатніх доказів проти обвинуваченого, вона оголошує про припинення кримінального переслідування. Коли обвинувальна камера приходить до висновку, що діяння обвинуваченого є деліктом або проступком, вона розпоряджається про направлення справи відповідно до виправного або поліцейського трибуналу. Якщо діяння обвинуваченого містить склад злочину, обвинувальна камера виносить постанову про віддання обвинуваченого до суду присяжних. Обвинувальна камера може за клопотанням генерального прокурора, однієї із сторін або з власної ініціативи дати розпорядження про проведення додаткових слідчих дій, які вона вважає корисними. Додаткове розслідування провадиться одним із членів обвинувальної камери або слідчим суддею, уповноваженим нею для цієї мети.
Спеціальної процедури віддання до суду в справах про делікти й проступки немає. Справа про таке діяння направляється слідчим суддею, коли він його розслідував, або прокурором на розгляд відповідно виправного або поліцейського трибуналу.
1.3 Розгляд кримінальних справ за першою інстанцією.
Розгляд кримінальних справ за першою інстанцією відбувається:
а) в судах присяжних (справи про злочини). Вони є при апеляційних судах, яких у Франції налічується 50 (по одному на кілька департаментів; Франція розділена на 92 департаменти);
б) у виправних трибуналах (справи про делікти). Ці суди функціонують на базі трибуналів великої інстанції. У кожному з адміністративних округів департаменту е один або декілька таких судів;
в) у поліцейських трибуналах (справи про проступки). Вони функціонують на базі трибуналів малої інстанції, які є в кожному окрузі (один або декілька), але їх у цілому значно більше.[6, с.34 ]
Справи про злочини неповнолітніх, які не досягли 16 років, а також про серйозні делікти й проступки неповнолітніх розглядають суди в справах неповнолітніх, які запроваджені за місцем знаходження трибуналів великої інстанції. Справи про злочини, вчинені неповнолітніми, котрі досягли 16 років, розглядаються судами присяж-них для неповнолітніх, створеними при апеляційних судах.
Справи про обвинувачення Президента Республіки в державній зраді й міністрів у змові проти безпеки держави та в злочинних діях, вчинених ними при виконанні службових обов'язків, розглядає згідно зі ст. 68 Конституції Верховний суд Франції. До його складу входять в однаковій кількості представники Національних зборів і Сенату, яких обирають після кожного повного або часткового відновлення цих палат. Віддати на розгляд Верховного суду справу щодо Президента й міністрів можуть лише обидві палати парламенту відкритим голосуванням і абсолютною більшістю голосів.
1.3.1 Порядок розгляду справ про злочини в суді присяжних.
На вимогу генерального прокурора апеляційний суд може видати розпорядження про створення такої кількості відділень суду присяжних, які необхідні в інтересах правосуддя. Сесії суду присяжних проводяться один або кілька разів на квартал за місцем знаходження апеляційного суду, в головному місці відповідного округу, а у виняткових випадках - в іншому місці департаменту, де є трибунал великої інстанції.
Список справ, що підлягають розгляду на кожній сесії, встановлюється головою суду присяжних за поданням прокуратури. Остання сповіщає обвинуваченому день, коли він повинен з'явитися до суду.
Суд присяжних складається із суду у власному розумінні цього слова й журі. До складу суду у власному розумінні цього слова входять голова й два асесори. Вони призначаються кожен квартал і для кожного суду присяжних постановою першого голови апеляційного суду зі складу цього суду. Асесори можуть бути призначені складу трибуналу великої інстанції, в межах компетенції якого проводить сесії (засідання) суд присяжних.
Журі складається з громадян, внесених до списків присяжних. Присяжними можуть бути громадяни чоловічої і жіночої статі, які досягли 30-річного віку, уміють читати й писати французькою мовою, користуються політичними, громадянськими та сімейними правами й не підпадають під випадки позбавлення права виконувати функції присяжних і випадки несумісності посад, передбачені в законі.
Позбавлені права виконувати функції присяжних: засуджені й особи, стосовно яких є мандат на затримання або на арешт; чиновники й державні службовці департаментів і комун, усунені від виконання своїх функцій; звільнені зі своїх постів посадові особи міністерств і члени професійних корпорацій, щодо яких є судове рішення про заборону виконувати свої обов'язки; не відновлені в правах банкрути, неспроможність яких оголошена судовим рішенням; особи, які тричі не з'явилися без законних підстав за викликом суду для виконання функцій присяжного; особи з обмеженою дієздатністю; особи, стосовно яких у судовому порядку встановлено піклування; особи, направлені в будинки для душевнохворих.
Виконання функцій присяжного несумісне із займанням таких посад: члена уряду, парламенту, Конституційної ради, Вищої ради магістратури, Економічної і Соціальної рад; члена Виконавчої ради, Сенату й Арбітражного суду французького співтовариства; генерального секретаря уряду або міністерства; члена Державної ради, Касаційного суду або Лічильної
Loading...

 
 

Цікаве