WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості кримінального процесу країн романо-германської (континентальної) системи права - Курсова робота

Особливості кримінального процесу країн романо-германської (континентальної) системи права - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
Особливості кримінального процесу країн романо-германської (континентальної) системи права
ПЛАН
Вступ......................................................................................................................3
РО3ДІЛ 1: Кримінальний процес Франції...............................................4
1.1 Доказове право............................................................................4
1.2 Кримінальне переслідування і відданя до суду.......................6
1.3 Розгляд кримінальних справ в судах першої інстанції.........10
1.3.1 Порядок розгляду справ про злочини в суді присяжних..11
1.3.2 Порядок розгляду кримінальних справ у виправних і поліцейських трибуналах.....................................................17
1.4 Оскарження вироків.................................................................19
РОЗДІЛ 2: Особливості кримінального процесу ФРН.........................23
2.1 Джерела доказів і порядок їх одержання...............................23
2.2 Розслідування кримінальної справи.......................................24
2.3 Судовий розгляд справи. Апеляція, ревізія і відновлення провадження...............................................................................24
Висновок.............................................................................................................30
Використана література..................................................................................31
ВСТУП
В правових системах зарубіжних країн умовно можна виділити основні форми кримінального процесу: класична європейська (континентальна) і агло-саксонська.
Аналіз кримінального процесу країн романо-германської системи права я спробую зробити на прикладі Франції і ФРН, оскільки саме вони в умовах історичного розвитку виробили і зберегли його природу і особливості, поширивши їх на інші країни Європи.
Кримінальний процес Франції є зразком класичної континентальної, так званої змішаної, моделі кримінального судочинства, яка прийшла в Європу на зміну інквізиційному процесу епохи феодалізму. Ця модель була вперше втілена в знаменитому Кримінально-процесуальному кодексі Франції 1808 року (кодекс Наполеона), який діяв з деякими змінами 150 років. В ньому закріпилися такі важливі засади кримінального судочинства, як "заборона повороту до гіршого" незалежність суддів, гласність судового процесу та інші.[2, с.290]
Французькі вчені на багато років обумовили розвиток кримінально-процесуальної науки в Європі. Французька модель була сприйнята Німеччиною, Австрією, Італією, Росією, Іспанією, Україною і багатьма іншими країнами.
У 1959 році в Франції прийнято новий кодекс, який містить понад 800 статей і характеризується високим рівнем законодавчої техніки. Він складається з п'яти книг: перша має своїм предметом регулювання провадження попереднього розслідування, інші чотири присвячені судовим стадіям розгляду кримінальних справ та виконання вироку.
Для даної форми кримінального процесу характерно чітке розмежування його на дві основні стадії: досудове (попереднє) проваження (дізнання і попереднє слідство) і судовий розгляд, здійснюваний в умовах гласності і з дотриманням принципу змаганості сторін.
Щодо Німеччини, то її кримінально-процесуальне право є одним із найстабільніших у Європі. Кримінально-процесуальний кодекс ФРН прийнятий у 1887 році, і нині діє в редакції від 7 квітня 1987 р. У ньому знайшли своє відображення загальні демократичні ідеї реформ кримінального процесу XIX століття, які в Німеччині отримали свій розвиток у результаті перемоги буржуазної революції 1848 року. Позитивно також вплинув Французький кримінально-процесуальний кодекс (кодекс Наполеона 1808 року). Йдеться про такі принципи, як незалежність суддів; розподіл функцій обвинувачення та вирішення справ; створення самостійної прокуратури; гласність та усність судового розгляду; участь у кримінальному правосудді народних представників; заборона "повороту до гіршого"; вільна оцінка доказів; захист прав та свобод особи від зловживань та свавілля у кримінальному судочинстві.
РО3ДІЛ 1: КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ФРАНЦІЇ.
1.1 Доказове право.
Джерелами доказів у французькому кримінальному процесі є показання свідків, обвинуваченого, висновок експерта, речові й письмові докази. Докази оцінюються суддями вільно, за їхнім внутрішнім переконанням, що грунтується на тих враженнях, які зробили на суддів подані їм докази.
Показання свідків. Свідки допитуються з приводу діянь обвинуваченого, його особи та моральності. Перед допитом свідки приносять присягу про те, що вони будуть "говорити без ненависті й страху всю правду й нічого, крім правди". Потерпілі теж допитуються як свідки.
Особа, названа в скарзі потерпілого, що супроводжується пред'явленням цивільного позову, має право відмовитися давати показання як свідок. Після ознайомлення зі скаргою слідчий суддя повинен попередити про це названу особу й зробити відмітку в протоколі. У разі відмови давати показання як свідок ця особа може бути допитана як обвинувачена.
Забороняється допитувати як свідків осіб, проти яких є серйозні докази щодо їхньої вини, коли це завідомо тягне за собою порушення права на захист.
Не можуть заслуховуватися під присягою показання батька, матері, сина, дочки та інших родичів обвинуваченого по висхідній і низхідній лініях, братів і сестер, свояків, подружжя, в тому числі й після розлучення, цивільного позивача (потерпілого), дітей віком до 16 років. Однак, коли хто-небудь із цих осіб був допитаний під присягою, то це не означає недійсності його показань, якщо ні прокурор, ні жодна із сторін не заперечують проти принесення присяги. У разі ж заперечень свідок може бути заслуханий у порядку одержання відомостей так званого довідкового характеру.
Кожна особа, викликана до слідчого судді або в суд, зобов'язана з'явитися, принести присягу й дати показання. За порушення цих зобов'язань КПК встановлює досить суворі штрафні санкції. Крім того, свідок, який не з'явився без поважних причин, підлягає примусовому приводу.
Якщо через неявку свідка до суду розгляд справи було перенесено на найближчу сесію, і свідок не навів поважних причин неявки, всі витрати щодо підготовки справи до слухання покладаються на свідка, що не з'явився, а сам він підлягає приводу в судове засідання на вимогу прокурора.
Кримінально-процесуальне законодавство передбачає особливий порядок допиту членів уряду й повноважних представників іноземних держав.[1, c.20]
Прем'єр-міністр та інші члени уряду Франції можуть виступати перед судом як свідки лише з дозволу Ради Міністрів, прийнятого за доповіддю міністра юстиції. Такий дозвіл оформляється декретом. Якщо суд не вимагає
Loading...

 
 

Цікаве