WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх - Курсова робота

Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх - Курсова робота

припинення їхньої злочинної діяльності, а й для встановлення дійсної ролі неповнолітнього у вчиненні злочину, правильної оцінки його діяння.
Розділ ІІ.
Особливості попереднього розслідування в справах про злочини
неповнолітніх
Відповідно до чинного кримінального та кримінально - процесуального законодавства України суд, прокурор, слідчі органи, органи дізнання зобов'язані у межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб винних у його вчиненні, і до їх покарання.
Поряд із загальнимиположеннями, що належать до питань провадження в справах щодо осіб, які вчинили злочин, кримінальний закон передбачає певні особливості проведення досудового розслідування (наприклад, є певні особливості при проведенні затримання неповнолітнього чи взяття його під варту, особливості затримання, допиту та інше) та судового розгляду справ про злочини, які вчиняються неповнолітніми (призначення та види покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітнього, звільнення від відбування покарання з випробуванням та інше).
Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Проте серед неповнолітніх в Кримінальному Кодексі виокремлюється ще ряд категорій осіб, зокрема: 1)малолітні, тобто ті, які не досягли 14-річного віку, 2)новонароджені діти, 3)діти, які не досягли 16-річного віку, тощо. Коли йдеться про кримінальну відповідальність то мають наувазі виокремлення серед них тих, що досягли віку, з якого може наставати - кримінальна відповідальність. В такому розумінні неповнолітніми, слід вважати, осіб які досягли 16-річного, в ряді випадків 14-річного віку, але яким ще не виповнилося 18 років.
2.1 Особливості провадження в справах про злочини, що чиняються особами у віці від 11 років і до досягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність
В даному разі винна малолітня особа відома, але вона не є суб'єктом злочину і не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки не досягла віку з якого встановлена така відповідальність. Постає питання, для чого порушувати кримінальну справу за фактом суспільно небезпечного діяння , а не стосовно цієї встановленої особи? Адже щодо особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, фактично слідчим провадиться попереднє слідство на підставі матеріалів, зібраних працівниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх та іншими правоохоронними органами.
По закінченні розслідування в доному випадку слідчий виносить мотивовану постанову про закриття справи та направлення її до суду для застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа в такому випадку разом з постановою направляється прокурору.
Неповнолітньому, щодо якого винесена названа постанова, а також його батькам чи особам, які їх заміняють, перед направленням справи прокурору надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи. При цьому вони мають право користуватися послугами захисника.
Встановивши, що суспільне небезпечне діяння вчинене дитиною, яка ще не досягла одинадцятирічного віку, він виносить постанову про закриття справи з дотриманням вимог ч. 2 ст.7-3 КПК України (надавши можливість неповнолітньому і його батькам ознайомлення зі справою). Про це він повідомляє прокурора, службу, а також кримінальну міліцію в справах неповнолітніх за місцем проживання особи.
Рішення, викладене слідчим у такому документі як "постанова про закриття справи і направлення її в суд для застосування до неповнолітнього обвинувачуваного примусових заходів виховного характеру", у частині закриття справи набуває юридичної чинності з моменту давання письмової згоди, на це прокура. Рішення ж про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру уповноважений прийняти тільки суд.
З урахуванням тяжкості вчиненого, суспільної небезпеки, даних про вік, здоров'я особи тощо необхідно обережно підходити до вирішення питання про порушення таких справ, щоб не травмувати дитячу психіку тривалою процедурою попереднього слідства. Розслідування достовірно відомого незначного суспільно небезпечного діяння стосовно особи, що не може бути суб'єктом правопорушення, не посилює гарантії її захисту, а породжує лише формалізм і тяганину, призводить до порушення її прав [15, стор.59].
Особливість провадження попереднього розслідування зазначених справ вимагає законодавчого уточнення, оскільки КПК України доповнено ст. 7-3, якою передбачено лише порядок їх вирішення. В ній зазначено, що слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння вчинене особою у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та засто-сування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направляється прокурору [ 19, стор.93 ] .
Неповнолітньому, щодо якого винесено постанова, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору надається можливість ознайомитись з усіма її матеріалами, при цьому вонимають право користуватися послугами захисника.
У законі не визначено процесуального становища підслідного, який не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності, не вказано: в якості кого його слід допитувати в кримінальній справі про вчинене ним суспільно небезпечне діяння - підозрюваного чи свідка? Обвинувачення йому не пред'являється і він не може бути обвинуваченим.
Слідчі допитують таких осіб як свідків, хоча у разі необхідності їх затримання за вчинення тяжкого суспільно небезпечного діяння вони можуть бути вміщені з санкції прокурора або за постановою суду в приймальник-розподільник для неповнолітніх.
2.2 Затримання та взяття під варту неповнолітньої особи
Досудове розслідування у справах про злочини неповнолітніх є обов'язковим і здійснюється за загальними правилами з урахуванням додаткових вимог. Так, такі запобіжні заходи як затримання та взяття під вартуможуть застосовуватись до неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується [ 6, стат.434 ] .
Взяття під варту здійснюється лише тоді, коли застосування іншого запобіжного заходу не може гарантувати, що неповнолітній не розпочне спроб до вчинення нових злочинів, не буде перешкоджати встановленню істини в справі, не переховується від слідства і суду.
Відповідно до закону арешт можливий тільки за рішенням суду. При вирішенні питання про підтримку клопотання сдідчого про арешт неповнолітнього
Loading...

 
 

Цікаве