WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, ознаки і структура права - Курсова робота

Поняття, ознаки і структура права - Курсова робота

заходів до порушників. Отже, державний примус виступає як гарантія, передбачена правовими нормами на випадок можливого порушення права. Саме так слід трактувати вказівку на примусовість як конститутивну ознаку права.
Щодо забезпечення належної реалізації права, то вона залежить від рівня правосвідомості громадян, більшість яких добровільно виконує правові вимоги, а також рівня виховної, заохочувальної та організаційної роботи державних органів. Лише для деяких суб'єктів права наявність погрози застосування державного примусу має стимулюючий попереджувальний характер.[3,с. 242]
6. Однією з найважливіших властивостей права є його здатність виступати в ролі регулятора суспільних відносин. Саме в цьому полягає соціальне призначення права. Правове регулювання відбувається в результаті впливу норм права на свідомість людей, а через неї - на їх поведінку, її одноманітність і повторюваність, відповідність вимогам права становить зміст правового регулювання. Вплив права на суспільні відносини може відбуватися в кількох напрямках. Право здатне фіксувати існуючі суспільні відносини, сприяти їх розвитку, ліквідувати перепони на шляху суспільного прогресу, гальмувати розвиток тих відносин, у яких суспільство не зацікавлене, сприяти створенню умов для витіснення старих і появи нових суспільних відносин. Отже, воно може бути як творчим, так і руйнівним фактором.
Наведені ознаки права дозволяють сформувати поняття права (об'єктивного) як систему загальнообов'язкових, формально визначених, встановлених чи санкціонованих державою норм, щорегламентують суспільні відносини шляхом надання суб'єктивних прав та покладення юридичних обов'язків учасникам цих відносин, і які гарантуються та охороняються державою.
РОЗДІЛ 3: Структура права.
1. Поняття структури права, її складові частини.
Структуру права складають більш менш великі об'єднання правових норм. В структурі права можна виділити наступні основні рівні:
1. право в цілому;
2. галузь права;
3. підгалузь права;
4. інститут права;
5. норма права.
Визначення права вже наводилося вище. Тепер з'ясуємо такі елементи як норма права, галузь права, підгалузь права і правовий інститут.
Норма права - це соціально обумовлене, спрямоване на регулювання суспільних відносин обов'язкове для виконання правило поведінки, яке встановлюється державою і у своїй реалізації забезпечується усвідомленням виконавців, організаційною та виховною роботою і можливістю застосування державного примусу в разі порушення його вимог. Норма нерозривно пов'язана з сутністю права, оскільки є первинним елементом його структури, безпосереднім втіленням такої його ознаки, як нормативність.
Ознаки норм права тісно пов'язані з суттєвими ознаками права як суспільного явища. Так, норма права завжди є правилом поведінки людей і їх організацій; в існуванні норм знаходить свій конкретний вияв нормативність права.[9, с.424-428]
Галузь права - це сукупність правових норм, яка утворює самостійну відособлену частину системи права, і регулює своїм особливим методом якісно однорідну сферу суспільних відносин. Галузями права є конституційне право, кримінальне право, сімейне право, трудове право, цивільне процесуальне право і т.д. Ознаки галузі права відображені у визначенні. Більш детально аналізуючи це поняття, слід сказати, що: галузь права - це частина системи права; всі галузі в своїй сукупності і складають систему права (або право); галузь права має внутрішню структуру а також свою систему, оскільки складається з норм права, в певному порядку з'єднаних в правові інститути, а іноді і в підгалузі права; галузь права характеризується особливим предметом і методом правового регулювання.
Підгалузь права - це відособлена частина галузі права, яка регулює особливі великі підрозділи суспільних відносин, які входять в сферу відносин, регульованих галуззю права. Це, наприклад, авторське, спадкове право в цивільному праві, водне, гірське право в земельному праві. Підгалузь права - необов'язковий, факультативний елемент структури права, оскільки в деяких галузях (наприклад, в кримінально-процесуальному праві) підгалузей не виділяють.
Правовий інститут - це сукупність правових норм, що становлять частину галузі права, які регулюють окрему сторону однорідних суспільних відносин. Наприклад, в кримінальному праві є такі правові інститути, як дія кримінального закону, види кримінальних покарань, посадові злочини, злочини проти власності і ін.; в трудовому праві - охорона праці, заробітна платня, час відпочинку, робочий час і ін.
Слід зазначити, що така структура права розглядалася в нашій літературі з суто нормативних позицій. Оскільки право розуміється як система норм, то структура права трактується як структура законодавства (розподіл права на галузі, інститути, окремі норми і т.д.).
Окремі вчені під правом розуміють не тільки систему норм, але і сукупність ідей, норм і суспільних відносин, які відповідають принципам справедливості, рівності, свободи. Відповідно до такого розуміння права його структура має дещо інший вигляд.
За цією структурою право включає три компоненти, три складові частини: ідеї, норми, суспільні відносини. Такі погляди є наслідками певного праворозуміння, що випливає з трьох об'єктивно існуючих видів правової матерії.
Серед названих трьох елементів немає головних і неголовних, першорядних і другорядних. Кожний елемент необхідний: за відсутності хоча б одного з них ми маємо справу з іншим суспільним феноменом, але не з правом. В правових ідеях концентрується і формулюється змістовна сторона права, його сутність - справедливість, рівність, свобода. Без цих ідейних понять права немає. Але ідеї самі по собі не володіють нормативною силою, що включає потенційну можливість застосування примусу. Без цього право також не існує. Таке явище є особливістю права, що виділяє його з-поміж інших соціальних регуляторів. Примус збільшується шляхом наділення ідей силою норм. Ті норми, що володіють силою примусу, являють характерну особливість права. Та все ж разом узяті ідеї і норми не дають повної характеристики права. Сама по собі правова норма, навіть заснована на справедливій ідеї, залишається лише декларативним гаслом, юридичним текстом. Справжнє існування права забезпечує реалізація норм, втілення їх в суспільне життя і людську практику. Тільки втілення в життя права підтверджує його функціонування як соціального регулятора. Таким чином, право характеризує поєднання всіх трьох елементів.
Прагнення охопити в інституційному визначенні права ідеї, норми, і суспільні відносини
Loading...

 
 

Цікаве