WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття і класифікація цивільних правовідносин - Курсова робота

Поняття і класифікація цивільних правовідносин - Курсова робота

на передачу права власності на річ і самої речі. І хоч при цьому виникають не речові, а зобов'язальні відносини, об'єктом останніх поряд з діями боржника (в нашому прикладі - продавця) є речі. Іноді в літературі в наведених прикладах речі називаються об'єктами другого порядку (дії боржника - об'єкт першого порядку).
Дії - об'єкт цивільно-правових відносин, які виникають з договорів. Так, об'єктом цивільно-правових відносин з договору перевезення є діяльність (система дій) перевізника, зобов'язаного здійснювати перевізний процес. Ця діяльність набуває характеру транспортної послуги, тобто не пов'язаної зі створенням матеріальних благ.
Послуги можуть мати юридичний характер. Об'єктом цивільно-правових відносин, що виникають з договору доручення, є певні юридичні дії, оскільки за цим договором повірений укладає угоди, оформляє спадкові права, одержує поштові перекази, кореспонденцію тощо.
Об'єктом цивільно-правових відносин, які виникають з деяких договорів підряду, є дії, спрямовані на досягнення певного результату роботи (ремонт взуття, пошиття одягу, хімічна чистка тощо).[7, с.79]
Результати духовної та інтелектуальної творчості. Факти створення літературних, наукових, драматичних творів, сценаріїв кінофільмів, радіо- і телевізійних передач тощо є юридичними фактами, що породжують авторські правовідносини, їх об'єктом будуть визнані й інші твори, на які поширюється авторське право. Аналогічно до цього винахід, раціоналізаторська пропозиція, промисловий зразок є об'єктами винахідницьких відносин, що виникають на підставі фактів створення винаходу, розробки раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка.
Особисті немайнові блага. Одним з видів суспільних відносин, які ста-новлять частину предмета цивільного права, є особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими. Вони регулюються нормами цивільного права і тому це різновид цивільно-правових відносин.
Новий ЦК України не тільки ґрунтовно узаконив інститут особистих немайнових прав фізичних осіб у книзі 2, а й значно розширив особисті немайнові блага фізичних осіб, що охороняються нормами цивільного права. Тут не тільки традиційні особисті нематеріальні блага фізичних осіб: життя, здоров'я, честь і т. п. У книзі 2 передбачаються нові особисті нематеріальні блага: інформація про стан здоров'я, таємниця про стан здоров'я, свобода і особиста недоторканність, безпечне довкілля, індивідуальність, особисті папери та інші, які є об'єктами цивільно-правових відносин.
В новому кодексі також передбачається відкритий перелік особистих немайнових прав юридичних осіб на недоторканність їх ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права. Зазначені права захищаються так само, як і аналогічні права фізичних осіб.
Наведені поняття об'єкта правовідносин та визначення їхнього кола сприймаються в юридичній науці неоднозначно. Окремі автори, визнаючи за правильну основну тезу про множинність об'єктів цивільних правовідносин, разом з тим йдуть на обмеження кола останніх шляхом виключення з їх числа дій суб'єктів правовідносин. В результаті допускається існування безоб'єктних цивільних правовідносин, що є недопустимим. Прихильники цієї точки зору не проводять розрізнень між діями, що відносяться до змісту цивільних правовідносин, і виробничою діяльністю, яка складає об'єкт правовідношення.
Значного поширення набула також теорія, відповідно до якої єдиним об'єктом кожного цивільного правовідношення є поведінка людей. Дана теорія є наслідком неправильного уявлення про характер зв'язку правових відносин з діями суб'єктів цих відносин. Останні виявилися штучно відірваними від поняття самого правовідношення (на думку Я. Магазінера, об'єкти не входять до числа елементів правовідношення).
Останнім часом з'явилася теорія багатоступінчатого об'єкту цивільного правовідношення. Вона була запропонована О. Іоффе. З його точки зору, слід розрізняти три види об'єктів правовідносин: 1) юридичний об'єкт - поведінка зобов'язаної особи, 2) ідеологічний об'єкт - воля учасників правовідношення і 3) матеріальний об'єкт - річ або інше благо, з яким пов'язане суспільне відношення і на яке направлена поведінка учасників правовідношення.
Подібну точку зору висловив Ю. Толстой. На його думку, в правовідносинах є не три, а два об'єкти: загальний об'єкт - фактичні відносини, на які впливає правовідношення, і спеціальний об'єкт у вигляді речі або продукту духовної творчості.
В. І. Корецький запропонував вважати об'єктом правовідносин ту мету, якої прагнуть досягти учасники правовідносин. "Об'єктами правовідносин, - продовжує він, - буде така мета, як передача речі, вчинення певних дій або утримання від них, користування тим або іншим благом і т. д.".[ 3, c.108-109]
Деякі науковці додержуються думки про те, що до об'єктів правовідносин належать тільки реальні блага, на використання або охорону яких спрямовані суб'єктивне право та правовий обов'язок. До них належать:
- матеріальні блага: жилі приміщення, гроші, предмети домашнього вжитку, техніки тощо; предмети духовної творчості (твори літератури, науки, мистецтва), науково-технічної творчості (винаходи, раціоналізаторські пропозиції, промислові зразки);
- особисті немайнові блага, особисте життя громадян, честь, гідність і т. ін. 3 об'єктів правовідносин виключено дії. Вони, на думку авторів зазначе-них міркувань, не можуть бути об'єктами правовідносин, оскільки дії зобов'язаної особи - це фактична поведінка, яка формується шляхом виконання юридичного обов'язку. Але останній є частиною змісту правовідносин. Отже, маємо збіг питань про об'єкт і зміст правовідносин. Водночас визначається, що об'єктами правовідносин можуть бути поряд з речами не самі дії, а їхні результати. Аргументи на користь позиції, що розглядається, уявляються непереконливими, оскільки при цьому не окреслюються об'єкти зобов'язальних відносин, пов'язаних із здійсненням певної діяльності без створення матеріальних благ (наприклад, діяльність перевізника в зобов'язальних відносинах, що виникають із транспортних договорів; діяльність повіреного в зобов'язальних відносинах, які породжу-ються договором доручення).
2.3 Зміст цивільних правовідносин.
Зміст цивільних правовідносин становлять суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок. Окремими радянськими науковцями сюди зараховувались також дії (бездіяльність) суб'єктів поздійсненню суб'єктивних прав і обов'язків. З.Братусь помітив, що "дії не можна протиставляти відносинам: відносини виявляються в поведінці учасників, в їх діяльності". Звертає увагу також та обставина, що прихильники даної теорії, які виключають об'єкти з складу цивільного правовідношення (наприклад, Ю. Толстой), тим самим повністю ставлять дії суб'єктів за рамки цивільних правовідносин; з цим, зрозуміло, ніяк не можна погодитись.
Щодо змісту цивільних правовідносин О. Іоффе була висловлена своя точка зору. На його думку, цивільне правовідношення володіє потрійним змістом: матеріальним, вольовим і юридичним. Матеріальним змістом цивільного правовідношення є те суспільне відношення, яке лежить в його основі; вольовим
Loading...

 
 

Цікаве