WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право в системі соціально-нормативного регулювання - Курсова робота

Право в системі соціально-нормативного регулювання - Курсова робота

на самі суспільні відносини шляхом встановлення обов'язкових вимог до дій людей по відношенню до природи, засобів виробництва і інших предметів зовнішнього світу, в яких виявляються відносини між людьми.
Зрозуміло, технічні норми не можуть існувати ізольовано, у відриві від соціальних норм. Всі норми взаємопов'язані, взаємодіють і постійно впливають одна на одну. Техніко-юридична норма, що формується, як певний належний результат поведінки, встановлює вимоги, що відносяться безпосередньо до предметів зовнішнього світу, на які впливає особа, і містить певну вимогу до самого об'єкта правовідношення. Регламентуючи тим чи іншим чином показники, що відносяться до об'єкта правовідношения, техніко-юридична норма регламентує і конкретизує зміст прав і обов'язків суб'єктів правовідношення. Наприклад, в правовідносинах з договору постачання, вимоги яких техніко-юридичні норми відносять до об'єкта правовідношення ( ГОСТи, технічні умови, що містять вимоги до якісних показників поставленої продукції, упаковки продукції і т.д. ).
Факт порушення техніко-юридичної норми стає юридичним фактом, що спричиняє виникнення охоронних правовідносин на основі бланкетної правової норми. Факт порушення техніко-юридичної норми виникає з урахуванням конкретних обставин і порушенням відповідної бланкетної норми.
Санкції (що рідко трапляється) у техніко-юридичних нормах, звичайно носять характер неустойки. А тому такі випадки не змінюють загального положення, згідно з яким техніко-юридичні норми не можуть служити загальною основою виникнення ні охоронних, ні регулятивних правовідносин. Вони відіграють в правовому регулюванні додаткову роль.
Техніко-юридичнанорма надає регулюючий вплив суспільним відносинам як правовідносинам, як правило тільки в сукупності з іншими юридичними нормами. Немає і не може бути такого правовідношення, яке виникало б лише на основі одних техніко-юридичних норм. У характері регулюючої ролі цих норм найбільш яскраво виявляється така якість, як системність норм права.
Деталізація і конкретизація регламентування змісту прав і обов'язків сторін в трудовому правовідношенні здійснюється різними техніко-юридичними нормами. До них відносяться правила технічної експлуатації, техніки безпеки, виробничої санітарії, і т.ін.
Взаємозв'язок права і технічних норм, таким чином, означає, що завжди не доступна праву область суспільного життя стає об'єктом його регулювання і охорони. При цьому не тільки окремі норми і інститути, але і цілі законодавчі масиви, галузі законодавства але і галузі права залучені до цього процесу. Зокрема, екологічне право покликане юридичними засобами захищати екологічні права громадян, забезпечувати розумне і цивілізоване ставлення до природи і природних ресурсів.
Висновок.
Таким чином можна зробити висновок, що право займає особливе місце в системі нормативного регулювання суспільних відносин. Це місце визначається передусім тим, що воно фактично охоплює в своїх нормах всі найбільш важливі суспільні відносини, необхідність врегулювання яких об'єктивно існує.
Еволюція нормативно-правової бази суспільства пов'язана з появою і розвитком нових видів суспільних відносин. Право по суті відображає рівень соціально-економічного розвитку суспільства і тому в ідеалі повинне повністю відповідати його потребам у врегулюванні. Прагнення до цього зараз простежується і втілюється через вдосконалення правової системи шляхом прийняття нових правових норм. Це відрізняє право, скажімо, від норм звичаїв і релігії, які характеризуються певною стабільністю ось уже протягом багатьох років.
Так само найважливішою особливістю права, що визначає його місце як специфічного регулятора є забезпеченість реалізації його норм можливістю застосування заходів державного примусу. Необхідність цього визначається передусім тим, що деякі люди внаслідок прихильності до тих чи інших норм поведінки, або внаслідок соціальних умов життя продовжують керуватися застарілими або не відповідними дійсності реаліями, при цьому фактично порушуючи громадський порядок і тим самим суперечать інтересам суспільства. Виходячи з того, що право має своєю меті підтримку громадського порядку і втілення інтересів суспільства, то застосування заходів примусу також диктується об'єктивною необхідністю, тим більше, що умови і порядок застосування суворо регламентовані нормами права, що виключає можливість свавілля з боку держави.
Також слід зазначити, що право, виражаючи суспільну волю, тобто сукупність виявів волі окремих індивідів у всій своїй різноманітності, виключає можливість існування різних варіантів інтерпретації його норм, прагнучи по можливості в найбільшій мірі їх деталізувати, щоб виключити можливість їх різного тлумачення. При цьому цей нюанс вирішується за допомогою тлумачення змісту правових норм компетентними органами, в яких працюють кваліфіковані юристи.
Необхідно зазначити, що норми права відрізняються загальною обов'язковістю, тобто всі суб'єкти суспільних відносин, що знаходяться в сфері дії даних норм, попадають під їх вплив і можуть або повинні керуватися ними.
Закріплені в актах держави правові норми носять формально-визначений характер і підлягають зміні тільки в особливому, досить складному порядку.
Важливим є те, що норми права формулюються компетентними висококваліфікованими особами, що об'єктивно представляють всі сторони суспільного життя і здатні дати конкретне формулювання норми, яка виражає інтереси всього суспільства загалом.
Таким чином право можна виділити, як особливий, пріоритетний регулювальник, який характеризується рядом ознак, що відрізняють його від інших видів соціальних норм і роблять його на даний момент найбільш соціально значущим.
Використана література:
1. Конституція України.-К.,1996
2. Алєксєєв С.С. Теорія права.- М., 1993.
3. Ільїн И.А. Порядок чи безладдя? -М., 1917.
4. Загальна теорія права і держави. // під ред. В.В. Лазарєва. -М., 1997.
5. Загальна теорія права. / під ред. В.К. Бабаєва. Н-н, 1993.
6. Кудрявцев В.Н. Правова поведінка: норма і патологія.-М., 1982.
7. Лукашева Е.А. Право, мораль, личность.- М., 1986.
8. Матузов Н.И. Право в системі соціальних норм.// Загальна теорія права ( курс лекцій). Н-н. 1993.
9. Плахов В.Д. Соціальні норми. Філософські обгрунтування загальної
теорії.- М., 1985.
10. Теорія держави і права / під ред. В.В. Копєйчикова.- К., 1995. - с.208.
11. Теория права и государства/ под ред. М.Н. Марченко с. 334.
12. Черданцев А.Ф. Понятие технико-юридических норм и их роль в формировании общественных отношений. // Советское государство и право. 1964. №7
Loading...

 
 

Цікаве