WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право в системі соціально-нормативного регулювання - Курсова робота

Право в системі соціально-нормативного регулювання - Курсова робота

судді Конституційного Суду України, що закріплено у Законі України "Про Конституційний Суд України".
Найбільшої ефективності право досягає при умові співпаданпя його вимог і вимог, що формуються в моральних нормах.
Отже, в демократичному суспільстві мораль є опорою права на етапах його прийняття, функціонування, реалізації та захисту з боку держави. Рівень моральності права визначає рівень справедливості суспільства.
2.4. Співвідношення права і корпоративних норм.
Корпоративні норми - правила поведінки, що встановлюються та забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими громадськими об'єднаннями людей.
Корпоративні норми виступають невід'ємною частиною системи нормативного регулювання суспільних відносин. Вони виробляються на основі взаємодії індивідуальних свобод окремих членів різних громадських об'єднань.
З метою організації своєї діяльності, успішного вирішення внутрішніх задач організації створюють корпоративні норми, що є їх власними нормами Специфічна їх особливість полягає в тому, що їх дія обмежена межами тієї або іншої громадської організації і внаслідок цього, носить локальний характер.
Взагалі корпоративні норми можна визначити, як встановлені правила поведінки, виражені в статутах, положеннях, рішеннях громадських організацій для реалізації і досягнення цілей їх функціонування.
Сфера дії корпоративних нормзумовлена тим, що вони виражають волю учасників громадських об'єднань і мають для них обов'язковий характер. Корпоративні норми регулюють тільки внутрішні відносини: задачі і цілі даної організації, компетенцію органів, їх права і обов'язки, порядок вступу і виходу з даної організації, гарантії дотримання норм.
Норми громадських організацій правового характеру можуть міститися в спільних актах державних органів і громадських організацій, але при цьому більшій мірі набувають значення правового акту, оскільки виходять в основному від держави. Всі громадські об'єднаня можуть брати участь в правотворчості, однак здійснюють цю функцію в різних формах і різному об'ємі. Формально - юридично право видавати нормативно-правові акти закріплено в основному за профспілками і окремими видами кооперацій.
Можна зробити висновок, що корпоративні норми в значній мірі схожі з правовими. Вони, як і юридичні норми, документально закріплені, певною мірою деталізовані, мають політичний зміст, забезпечуються за допомогою організаційних заходів, санкцій і т.д. Однак потрібно відмітити відсутність безпосереднього зв'язку корпоративних норм з державною діяльністю. Ці норми поступаються правовим по силі, сфері діяльності, категоричності, однак мають і переваги: виражають активність і ініціативу, є самодіяльними, розповсюджують свою дію за межі правового регулювання.
Вплив права на корпоративні норми визначається характером і межами регулювання ними організації і діяльності громадських об'єднань. Положення, що містяться в Конституції України, законі України "Про об'єднання громадян" і інших законодавчих актах, визначають сферу дії корпоративних норм, їх гарантованість. Зокрема, недотримання статутних норм або здійснення об'єднанням діяльності, що суперечить нормам статуту, є підставою для припинення і навіть ліквідації громадського об'єднання.
Якщо спробувати зробити короткий висновок по всьому вище сказаному з даного питання, то необхідно наступне. Норми права і корпоративні норми мають спільні межі: вони містять чіткі, яскраво виражені правила поведінки; закріплені в спеціальних актах; являють собою систему норм. Відмінність між ними - в мірі забезпечення: якщо норми права встановлюються державою і забезпечуються її примусом, то норми громадських організацій забезпечуються силою громадської думки громадської організації, . Крім того пріоритет права визнається в нормах громадських організацій.
Розділ 3. Право і соціально-технічні норми.
Нарівні з соціальними нормами в суспільстві існують і діють соціально-технічні норми. У зв'язку з цим існує думка, що всі діючі в суспільстві правила поведінки, в тому числі і технічні норми, завжди носять соціальний характер. При обгрунтуванні цього вказували, що у відношенні до неживих предметів людина завжди виявляє своє ставлення до суспільства, що за порушення технічних норм слідує певна санкція. Авторами називалися "соціально-технічні", а так само техніко-юридичні норми. Соціально-технічні норми характеризувалися як соціальні норми, при цьому вони не переставали бути технічними. Разом з цим визнавалось існування чисто технічних норм, під якими розуміють правила поведінки людей з природними об'єктами і речовинами, різними речами, знаряддями особистого користування, засобами виробництва особистого характеру.
Однак, на думку професора М.Н. Марченко, закріплення технічної, технологічної, екологічної, санітарно-гігієнічної норми в юридичному акті не змінює її природу, не робить технічну норму соціальною. Звичайно, це не відкидає соціальну значущість або, так би мовити, "соціальну включеність" цієї норми. Так само очевидно, що порушення технічних норм, які нерідко пов'язані з людськими жертвами і величезними матеріальними втратами, - мають соціально відчутний резонанс.
Технічні норми по своїй суті визначають "найбільш раціональні методи, прийоми, засоби поводження з природними і штучними об'єктами".
Проблема вивчення технологічних норм дуже актуальна в цей час. Це пов'язано передусім з науково-технічним прогресом, що висунув численні задачі узгодження людини з особливостями сучасних і майбутніх технічних систем, виробничих технологій, з вимогами охорони природи і екологічного благополуччя.
Науково-технічні, технологічні норми, що дістали позитивну соціальну оцінку, в певному порядку закріплюються в юридичних актах і набувають статусу державного стандарту. Стандарт - це нормативна характеристика матеріалу, його якості, затверджена компетентним державним органом і виражається в юридичному акті. Технічне правило, втілене в правову форму, не втрачаючи свого технічного характеру, набуває якісних ознак правової норми, стає техніко-юридичною нормою. Таким нормам властиві всі ознаки правових норм: вони виходять від держави; в них виражається державна воля; їх дотримання забезпечується державним примусом; вони об'єктивуються в спеціальних нормативних актах, що видаються компетентними органами; вони регулюють суспільні відносини. Остання ознака має свою специфічну особливість як наслідок того, що змістом техніко-юридичних норм є технічне правило, але при цьому потрібно сказати, що змістом суспільних відносин можуть бути і різні технічні дії. Встановлюючи певні вимоги до останніх , техніко-юридичні норми тим самим впливають і
Loading...

 
 

Цікаве