WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Спадкування за заповітом - Курсова робота

Спадкування за заповітом - Курсова робота

спадкоємці вправі обрати виконавця заповіту з числа спадкоємців, або призначити виконавцем іншу особу, яка не входить до кола спадкоємців. У випадку, якщо між спадкоємцями не досягнуто згоди щодо призначення виконавця , дане питання може бути вирішено у судовому порядку ( виконавець може бути призначений судом ) .
Як вже було згадано, виконавець заповіту вправі відмовитися від виконання своїх зобов'язань, повідомивши про це віх спадкоємців. Однак, законом встановлено, що виконавець заповіту не може відмовитись від виконання покладених на нього зобов'язань у випадку, якщо йому необхідно вжити негайні заходи, невиконання яких призведе до заподіяння матеріальної шкоди спадкоємцям.
Хочемо відзначити, що усі суперечки між виконавцем і спадкоємцями вирішується у судовому порядку.
Всі витрати, що виконавець може понести виконуючи волю заповідача чи керуючи спадковим майном, підлягають відшкодуванню спадкоємцями ; як правило , дані витрати відшкодовуються за рахунок спадкового майна.
Спадкоємці вправі контролювати дії виконавця. У випадку виконання заповіту відносно неповнолітніх спадкоємців, контроль за виконанням покладається на батьків ( усиновителів ) , опікуна / піклувальників, а також органи опіки і піклування .
Звертаємо Вашу увагу на те, що дії виконавця можуть бути визнані неправомірними. Статтею 285 ЦК України встановлений термін позовної давності в один рік по даній категорії справи.
Отже, підведемо підсумок, що заповіт є особливими цивільним правочином. Для дійсності заповіту необхідно не лише з'ясувати волю особи, яка бажає скласти заповіт, але і належним чином її оформити. За допомогою заповіту особа розпоряджається майном, набутим за все своє життя. Вона призначає належних спадкоємців, покладає на них виконання певних обов'язків.
2. Зміни і скасування заповіту.
Необхідно знати, що заповідач у будь - який час вправі :
- скасувати складений ним заповіт ;
- змінити заповіт;
- скласти новий заповіт.
Як уже зазначалося, при житті заповідача заповіт не створю для його спадкоємців ніяких прав на заповідане майно.
Заповідач вправі скасувати складений ним заповіт, не складаючи нового. У даному випадку спадкування буде відбуватися за законом.
Звертаємо Вашу увагу на те, що заповідач вправі скасувати складений ним заповіт шляхом, наприклад, складанням нового заповіту. Так, заповіт, що був скасований пізніше складеним заповітом, не відновлюється, навіть якщо пізніше складений заповіт згодом був визнаний недійсним. Однак, щодо даного правила, законодавець встановив ряд винятків .
Відповідно до частини 3 ст. 1254 ЦК України, вступ в силу заповіту, складеного раніше , є можливим у випадку, якщо пізніше складений заповіт був визнаний недійсним в силу :
1 ) ст.. 225 ЦК України, якщо заповіт був складений дієздатною особою, яка у момент його складання не розуміла значення своїх дій та або не могла ними керувати ;
2 ) ст.. 231 ЦК України, якщо заповіт був складений заповідачем під погрозою насильства.
Розглянемо наступну ситуацію : громадянин Іванов у лютому 2004 року склав заповіт на все належне йому майно на користь громадянина Петрова. У травні 2004 року ним також складений заповіт на все майно на користь громадянина Дідова. У жовтні 2004 року заповіт, складений на користь громадянина Дідова, було визнано недійсним на підставі ст.. 230 ЦК України ( в силу складання заповіту під впливом обману ) .
У даному випадку заповіт, складений на користь громадянина Петрова, не вважається таким , що знову вступив у силу . Він був безповоротно скасований складеним заповітом на користь громадянина Дідова ( хоча пізніше даний заповіт був визнаний недійсним ) .У цій ситуації до спадкування будуть закликані спадкоємці громадянина Іванова за законом, а при відсутності таких - держава.
В діючому законодавстві знайшла підтримку висловлена в свій час окремими науковцями пропозиція, щодо спрощеного порядку скасування заповіту, які обґрунтовували її тим, що певні посадові особи ( наприклад, головний лікар ) мають право посвідчувати заповіт, чому вони позбавлені права приймати заяви, щодо скасування заповіту. Тобто, виникла досить парадоксальна ситуація: якщо особа в арктичній експедиції складала заповіт, який посвідчував начальник експедиції, то скасувати його вона могла лише звернувшись до нотаріуса, а не до особи, яка цей заповіт посвідчила. Тому в п.7 ст. 1254 ЦК України законодавець цілком обґрунтовано сформулював правило : " Скасування заповіту, внесення до нього змін проводяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповітів" .
3. Визнання заповіту недійсним.
Відповідно до чинного законодавства заповіт може бути визнано недійсним :
1 ) якщо заповіт був складений недієздатним громадянином чи громадянином, який під час складання заповіту не міг розуміти значення своїх дій, керувати ними ;
2) якщо не була дотримана форма заповіту;
3 ) якщо заповіт не був посвідчено нотаріально ;
4 ) якщо заповіт був складений , наприклад , під погрозою насильства ( тобто заповіт не виражає справжню волю спадкодавця ) ;
5 ) якщо зміст заповіту суперечить закону ( наприклад порушені права обов'язкових спадкоємців ) .
Так, у випадку визнання заповіту недійсним , спадкоємець за законом , позбавлений за цим заповітом можливості оформити свої спадкові права, здобуває право на спадкування за законом відповідно до встановленої законом черги прийняття спадщини.Варто звернути увагу на те, що питання про визнання заповіту недійсним у цілому чи частково вирішується у судовому порядку. Позов повинен бути пред'явлений зацікавленою стороною тільки після смерті спадкодавця.
Крім того, визнання заповіту недійсним частково не призводить до недійсності всього заповіту ( тобто іншої частини заповіту ) .
Список використаної літератури :
1. Конституція України від 28 червня 1996р. - К .: Право, 1996. - 62с.
2. Закон України від 2 вересня 1993р.," Про нотаріат ".// Відомості Верховної Ради України . Із змін. і доп. , від 15 травня 2003р. - № 24. -С.15.
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994р. " Про порядок посвідчення заповітів і доручень прирівняних до нотаріальних посвідчень " . - 1994 . № 45. Ст.10.
4. Наказ Міністерства юстиції України від 23 квітня 2001р. " Про внесення змін і доповнень до Положенняпро Єдиний реєстр заповітів та спадкових прав ". - 2001. - № 26 . - Ст.22.
5. Фурса Є. І. Спадкові право відношення в нотаріальній і судовій практиці . НАНУ ІНС . -К., 2004р. -244с.
6. Фурса С. Я. Спадкове право. Теорія і практика : . К., 2002р. - 496с.
7. Чуйкова В. Ю. Правові питання спадкування за заповітом. Х., 1999р. - 660с.
8. Шахрайчук І. А. Спадкове право України : Д. : ДНУ, 2000р. - 224с.
9. 9. Шевчук Л. В. Заповіт, як підстава виникнення правонаступництва в цивільному праві України. / НАНУ . К., 2001р. - 170с.
10. Ярема А. Г, Карабань В. Я, Крищенко В. Г. Науково - практичний коментар до цивільного права України. К.,2005р. - 928с.
Loading...

 
 

Цікаве