WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Спадкування за заповітом - Курсова робота

Спадкування за заповітом - Курсова робота

користування квартирою, хто і в якій частині квартири може проживати.
Важливо зазначити, що положення даного розділу поширюється не тільки на квартиру та право користування нею ( як спадкової маси ), але і будь - яке інше заповідане майно, наприклад, автомобіль, комп'ютер і інше.
Звертаємо Вашу увагу на те, що за заповідальним відказом може бути передано річ, що може входити чи не входити до складу спадщини.
Для спадкоємця обов'язок виконати заповідальний відказ виникає лише у випадку прийняття ним спадщини. Так , якщо спадкоємець ( на якого за заповітом покладений обов'язок виконати заповідальний відказ на користь третьої особи - відказоодержувача ), помре до відкриття спадщини ( чи відмовиться від прийняття спадщини ), обов'язок виконати заповідальний відказ автоматично перейде до спадкоємців, до яких переходить його частка. Якщо ж спадкоємців за заповітом не виявиться і спадщина перейде до спадкоємців за законом . заповідальний відказ втрачає свою юридичну силу.
Якщо ж до відкриття спадщини помирає відказоодержувач ( особа, на користь якої здійснюється заповідальний відказ ) - заповідальний відказ також втрачає свою юридичну силу, тобто не підлягає виконанню.
На практиці може виникнути питання : чи поширюється зобов'язання з виконання заповідального відказу на спадкоємця, який наділений правом на обов'язкову частку у спадщині ( обов'язкового спадкоємця ) ?
Законодавством передбачено виконання заповідального відказу обов'язковим спадкоємцем лише у тій частині, у якій спадкове майно , отримане таким спадкоємцем, перевищує його обов'язкову частку.
Відказоодержувач вправі вимагати виконання зобов'язання від спадкоємця, який прийняв спадщину, але намагається ухилитися від виконання заповідального відказу . Так, ст. 257 ЦК України встановлює трирічний термін позовної давності. Який поширюється на право відказоодержувач вимагати виконання спадкоємцем обов'язку виконати заповідальний відказ. Даний термін рахується з дня відкриття спадщини.
Дії щодо виконання заповідального покладання відрізняються від дій , що здійснюються, наприклад за заповідальним відказом, у першу чергу своїм немайновим характером. Крім того, заповідальне покладання має на меті лише зобов'язати спадкоємця використовувати отримане ним майно у загальнокорисних цілях
Так, заповідач може зобов'язати спадкоємця вчинити певні дії немайнового характеру, наприклад, організувати похорон заповідача, здійснити розпорядження певними речами заповідача, що, можливо не становлять особливої цінності ( наприклад, особисті листи заповідача ), чи обов'язок повідомити кому - небудь про, що - небудь .
У заповіті з покладанням майна заповідач вправі вказати мету, з якою дане майно повинно бути використано ( наприклад, медичне обладнання - для організації певного лікарського кабінету, кошти - для створення дитячого садку, і тощо ).
На практиці був відомий такий випадок : громадянин К. Белозеров заповів Ворошиловградскій обласній бібліотеці 8800 гривнів, для поповнення бібліотечних фондів з історії вітчизняної культури. Виконання заповіту спадкодавець поклав на ощадну касу ( де зберігався внесок на відповідну суму ) та на обласну бібліотеку. Після відкриття спадщини заповіт був виконаний відповідно до волі спадкоємця. Так в обласній бібліотеці м. Ворошиловграда у свій час з'явився куток почесного читача - К. Белозерова, а фонд бібліотеки поповнився книгами по тематиці, означеній спадкодавцем.
Хочемо звернути Вашу увагу на те, що при заповідальному покладенні не встановлюється певний вигодонабувач ( тобто особа, на користь якої здійснюється заповідальне покладання ). Заповідач може зобов'язати свого спадкоємця використовувати квартиру як музей, бібліотеку, громадську юридичну консультацію для незаможних категорій громадян.
При встановленні будь - яких обов'язків для спадкоємців необхідно врахувати те, що самі спадкоємці вправі відмовитися від прийняття спадщини, тоді встановлені заповітом обов'язки на них не будуть поширюватися. Тобто, завжди необхідно порівнювати обсяг встановлених обов'язків й обсяг спадкового майна. Це не тільки важливо для визначення у заповіті обов'язків, але й для виконання заповідального відказу. Якщо виконати заповідальне покладання неможливо, майно може використовуватися в інших цілях, близьких до раніше встановлених заповідачем ( загальнокорисних ).
У випадку смерті спадкоємця, на якого було покладено заповідальне покладання, обов'язок з виконання даного покладання переходить до іншого спадкоємця, який одержує спадщину.
Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування наявністю певної умови у заповіті. Ця умова може бути як пов'язана з , так і непов'язана з поведінкою спадкоємця ( проживання у визначеному місці, народження дитини, здобуття вищої освіти тощо ).
Це новела ЦКУ у 1963р. цього не було.
Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування наявністю певної умови у заповіті. Ця умова може бути як пов'язана з , так і непов'язана з поведінкою спадкоємця ( проживання у визначеному місці, народження дитини, здобуття вищої освіти тощо ).
Варто констатувати, що за своєю суттю і мета визначення умови у заповіті повинна бути спрямована на благо спадкоємців, а не проти їх інтересів. Заповідач також вправі турбуватися про те, щоб належне йому майно набуло належного власника й надалі використовувалося спадкоємцем на користь власних інтересів.
Правові наслідки включення до заповіту умов, що з самого початку суперечать закону чи моральним засадам суспільства, наступні : зацікавлений спадкоємець вправі звернутися до суду , внаслідок чого дані умови можуть бути визнані недійсними й спадкоємець успадковує заповідане йому майно без умов.
Так, С. П. Гришаєв вважає, що : " Якщо на момент відкриття спадщини умови заповіту не дають можливість спадкоємцю прийняти спадщину, то такі і подібні умови суперечать іншим положенням спадкового права, а саме, нормам щодо строків прийняття спадщини. Наприклад, отримання спадкоємцем спадщини в заповіті обумовлене по закінченню вищого навчального закладу протягом кількох років після смерті заповідача. В цьому випадку спадкоємець за заповітом, в якому містяться подібні умови, має право звернутися до суду з позовом про визнання заповіту в частині наведеної умови недійсним". На противагу цієї точки зору М. Ю. Барщевський допускає можливість того, щоб заповідач визначив час, по закінченню якого спадкоємець може набути спадщину. Якщо у спадкоємця виникнуть сумніви - він може звернутися до суду .
При складанні заповіту заповідач може передбачити,що на день його смерті спадкоємці за заповітом вже можуть померти або з якихось інших причин не побажають прийняти спадщину. Заповідач не обмежений в праві підпризначення спадкоємців. Він зовсім не зобов'язаний підпризначати в першу чергу спадкоємців за законом і може підпризначити будь - яку особу, яка як входить, так і не входить в коло спадкоємців.
У деяких випадках прийняття спадкоємцем заповіданого йому майна так і не відбувається. Такими причинами можуть бути:
- смерть
Loading...

 
 

Цікаве