WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Спадкування за заповітом - Курсова робота

Спадкування за заповітом - Курсова робота

багато речей та предметів протягом життя мають властивість змінювати свої ознаки .
У зв'язку з цим ми рекомендуємо вказувати наступну інформацію :
Вид майна : необхідні дані про майно:
1) Жилі будинки, квартири, Місцезнаходження ( повна адреса).
2) Земельні ділянки . Місцезнаходження ( повна адреса)
можливо - кадастровий номер або
реквізити державного акту про
право власності на земельну
ділянку
3) Садові будинки, дачі, Місцезнаходження (повна адреса)
Садові насадження. та найменування садівницького коо- перативу, товариства, номер садової
Ділянки
4) Вклади у банках, в інших Найменування банківської установи
кредитних установах. та номер рахунку.
5) Авторське право та Назва твору, винаходу.
авторський гонорар.
6 ) Зброя. Найменування, можливо - рік
випуску, реєстраційні дані.
7 ) Частка статутного капіталу Найменування та місцезнаходження
підприємства, господарського підприємства, номер ОКПО.
товариства.
8) Акції. Найменування та місцезнаходження
акціонерного товариства, номер та
серія цінного паперу.
9) Предмети домашньої Найменування, можливо, колір,
обстановки. Розмір, інші ознаки, які з часом не
змінються.
Так, коментуючи ст.1235 ЦК України О. С. Северова, вважає, що в деяких випадках можливе і не зазначення прізвища, ім'я, та по батькові спадкоємця, але воля заповідача повинна бути викладена чітко і недвозначно. Так, якщо майно заповідано " внукам " , то у такому випадку спадкоємцями за заповітом можуть стати і " ті внуки " які ще не народилися на момент складання такого заповіту .
В коментованій же статі мова йде про можливість призначити спадкоємцем особу, як фізичну , так і юридичну, якої ще не існує в природі на момент складення заповіту. Ми вважаємо, що оскільки ніщо не може завадити заповідачу призначити в секретному заповіті спадкоємцем свого сина, онука, які ще не народилися і невідомо, коли народяться, то не повинно бути перешкод для призначення спадкоємцями осіб, які ще не існують в природі ( не народилися, не утворені ) і в звичайному заповіті.
Реалізація волі спадкодавця, яка висловлена в заповіті, має місце лише після його смерті, час якої, як правило, визначити заздалегідь неможливо. Зміст заповіту є таємницею, тому посадовій особі, що його посвідчувала, заборонено розголошувати умови заповіту.
Тобто, відсутні як зацікавлені особи, так і підстави для того, щоб визнавати таке заповідальне розпорядження недійсним. Тому, на нашу думку, якщо на момент смерті заповідача зазначена в заповіті юридична особа не утвориться або буде ліквідована без правонаступництва, фізична особа не народилася або померла, питання щодо можливості виконання такого розпорядження відпаде саме по собі, оскільки воно буде нездійсненим.
Також хочемо зазначити, що у вітчизняній літературі в свій час висловлювалася думки про доцільність складання, так званих домашніх заповітів. Серед умов складання домашнього заповіту називалися наступні:
А) спадкодавець із поважних причин позбавлений можливості посвідчувати заповіт у нотаріуса;
Б) є підстави припускати, що смерть спадкодавця настане до прибуття нотаріуса;
В) спадкодавець підписує заповіт в присутності двох незацікавлених свідків, які засвідчують і підпис заповідача, і те, що він розуміє значення своїх дій, і обставини, які перешкоджають посвідчити заповіт у встановленому порядку;
Г) заповідач помре не пізніше трьох місяців з дня складання такого заповіту.
Більшість вітчизняних цивілістів критично поставилися до такої пропозиції. Так, С. Н. Ландкоф підкреслював, що домашні заповіти, викликатимуть на практиці багато спорів і допущення їх навряд чи є доцільним .
Заповідач має право зробити у заповіті особливі розпорядження.
До них, зокрема, належать:
1. заповідальний відказ ( легат ) ( ст.1237 ЦК України );
2. покладання на спадкоємця деяких обов'язків ( ст. 1240 ЦК України );
3. визначення умови отримання спадщини ( ст.1242 ЦК України );
4. підпризначення спадкоємця ( ст. 1244 ЦК України );
5. встановлення сервітуту ( ст.1246 ЦК України );
6. призначення виконавця заповіту ( ст.1386 ЦК України ).
Можливість встановлення заповідального відказу передбачена у ст. 1237, 1238 ЦК України. Заповідач вправі покласти на одного чи декількох спадкоємців виконання якого - небудь зобов'язання ( як правило за рахунок спадщини ), на користь одного чи декількох осіб ( таких осіб прийнято називати відказоодержувачами ), які у зв'язку зі складанням заповідального відказу здобувають право вимагати виконання зазначеного обов'язку. Заповідальний відказ повинен бути складений самим заповідачем та включений ним у текст заповіту.
Хочемо звернути увагу на те, що заповідальний відказ може покладатися лише на спадкоємців за заповітом; відповідно , не може бути покладено таке зобов'язання на спадкоємців, які спадкують за законом.
Предметом заповідального відказу може бути, наприклад, обов'язок сплатити борг відказоодержувача чи придбати будь - яку річ і передати її відказоодержувачу, обов'язок надати відказоодержувачу право користування автомобілем протягом певного терміну .
Найчастіше на практиці заповідальний відказ використовують, наприклад, у випадку, коли існують особи, яким Ви , наприклад, не бажаєте передавати майно, але й не бажаєте позбавляти їх права користування майном. Наприклад, знаючи, що Ваш син зловживає спиртними напоями, в результаті чого за умови спадкування ним квартири в остаточному результаті дана квартира буде реалізована ним за безцінь , Ви все - таки не хочете позбавляти його права користування житлом. У такому випадку можна заповідати квартиру іншому спадкоємцю ( наприклад, дочці ) й встановити заповідальний відказ , яким зобов'язати її дозволяти користуватися квартирою і її неблагонадійному брату, тобто гарантувати та забезпечувати його право на проживання у заповідальній квартирі довічно. При цьому право користування квартирою її братом , наприклад, зовсім не означає право користування членами його сім'ї, іншими його родичами. Такі особи ( як згаданий нами раніше брат ) , можуть довічно проживати у такій квартирі, але не мають права розпоряджатися нею. Правильним буде вказати у такому заповіті, що членийого сім'ї можуть проживати там тільки до смерті того, кому це право передано на підставі заповідального відказу . Інакше факт смерті брата може призвести до суперечки щодо права проживання в даній квартирі, ініційованій членами його сім'ї.
Як свідчить практика, при включені до заповіту права користування квартирою, краще вказувати, як буде здійснюватися порядок
Loading...

 
 

Цікаве