WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суспільні відносини з приводу укладення договору комерційної концесії (франчайзингу) - Дипломна робота

Суспільні відносини з приводу укладення договору комерційної концесії (франчайзингу) - Дипломна робота

франчизу;
- правоволоділець зобов"язується за Цивілним Кодексом України надавати комплексну підтримку, а також здійснювати постійний контроль за діяльністю користувача концесії.
Одже, зміст договору , згідно Цивільного Кодексу України полягає в наступному:
одна сторона (правоволоділець) зобов"язується надатиіншій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
Потрібно відзначити, що норми Цивільного Кодексу про право власності на об"єкти виключних прав (інтелектуальної власності) не поширюються.
Укладення договору комерційної концесії дає можливість правоволодільцю розширити свій вплив на ринку (витиснути конкуруючу продукцію) без необхідності відкривати філії або організовувати дочірні суспільства, наймати додаткових працівників, вивчати незнайомий ринок і інші не тільки без додаткових фінансових вкладень, але навіть і одержувати при цьому прибуток від платежів користувача (франчайзи). При цьому правоволоділець зберігає досить сильний контроль над користувачами, оскільки користувач залежить від виключних прав правоволодільця і приймає на себе зобов"язання дотримувати у своїй діяльності стандаотів і якості не нижче правоволодільця.
Користувачеві договір дозволяє вести підприємницьку діяльність під ім"ям і за технологією відомої на ринку компанії, що не вимагає значних інтелектуальних витрат на організацію нової справи, знижує підприємницький ризик. Користувач находиться під заступництвом правоволодільця, одночасно зберігаючи формальну незалежність від нього. Використання відомого імені дає можливість користувачеві заощаджувати і на витратах по рекламі своєї продукції. Нарешті, додаткові можливості надає право на надання субконцесії (якщо передбачено договором комерційної концесії), тобто право користувача передавати третім особам (вторинним користувачам) комплекс прав, отриманих від правоволодільця. У цьому випадку користувач здобуває усі вигоди правоволодільця.
Договір використовується звичайно в торгівлі, сфері обслуговування, для створення мережі по збуті продукції правоволодільця, для освоєння нової території. Іноді первинний правоволоділець залучає користувачів переважно правом на надання субконцесій.
Аналіз предмету договору комерційної концесії дозволяє зрозуміти логіку законодавця при встановленні норм, що регулюють відносини за договором, а також з"ясувати, яке ще законодавство (крім ГК України) має пряме відношення до договору:
Договір комерційної концесії і регулювання інтелектуальної власності.
Договір має багато спільного з ліцензійними договорами (договором на надання права користування у визначеному обсязі яким-небуть об"єктом інтелектуальної власності), оскільки відповідно до договору комерційної концесії користувачеві надається комплекс прав. При цьому передача об"єктів виключних прав регулюються відповідним законодавством, що сторони повинні враховувати при укладенні договору. По кожному з переданих прав сторони повинні домовитись про умови, властивим ліцензійним договорам. Зокрема сторони повинні визначити, потрібно чи яким чином реєструвати перехід кожного з переданих об"єктів, хто несе витрати по реєстрації, яким чином будуть використовуватись користувачем передані права, які права сторін при передачі прав третім особам. Договір комерційної концесії (франчайзингу), таким чином , тісно пов"язаний з правовим регулюванням в області інтелектуальної власності.
Договір комерційної концесії і захист прав споживачів.
Користувач виступає в обороті під чужим ім"ям, що може істотно порушити інтереси споживачів, що покладаються на фірмове найменування правоволодільця. Для захисту інтересів споживачів законодавство передбача визначені міри для забезпечення їхніх прав. Зокрема, обов"язкова реєстрація договору (ст.1118 ЦКУ). Крім того, користувач повинний інформувати замовників про використання засобів індивідуалізації правоволодільця в силу договору. Вимоги про інформування споживача утримуються й у законодавстві, що регулює використання об"єктів інтелектуальної власності.
Нарешті, правоволоділець несе субсидіарну відповідальність по запропонованих до користувача вимогам про якість продукції. Це означає, що якщо користувач відмовився задовольнити вимогу споживача або ж останній не одержав від нього (користувача) відповідь на пред"явлену вимогу, то ця вимога може бути пред"явлена правоволодільцю. Вимоги запропоновані користувачу як виготовлювачеві продукції правоволодільця, останній відповідає солідарно з користувачем. Це означає, що споживач вправі висунути вимогу як до обох сторін за договором, так і до кожного з них окремо, причому як цілком так в частині боргу.
Під вимогами, що споживач вправі пред"явити при продажі йому товарів неналежної якості, розуміються наступні вимоги:
- відповідно зменшити ціну купівлі;
- безоплатно усунути недоліки товару;
- відшкодувати витрати споживача на усунення недоліків товару;
- повернути сплачену за товар суму (відмовивши від виконання договору купівлі-продажу);
- замінити товар.
Договір і антимонопольне законодавство.
Договором можуть бути передбачені певні обмеження сторін з метою запобігання конкуренції між ними.
Для запобігання конкуренції між сторонами договір комерційної концесії містить визначені обмеження користувача, зобов"язуючи його:
- не конкурувати з правоволодільцем;
- не діставати аналогічні права в конкурентів правоволодільця;
- погоджувати з правоволодільцем місце розташування комерційних приміщень (використовуваних при використанні комплексу прав), їхнє оформлення.
Закон прямо забороняє включати в договір комерційної концесії умови, в силу яких:
- правоволоділець вправі визначити ціну продукції користувача або встановлювати межі цих цін;
- користувач вправі продавати товари (роботи, послуги) винятково визначеної категорії замовників або замовникам, що мають місце проживання на визначеній у договорі комерційної концесії території.
Ці умови вважаються незначними.
Сторони повинні враховувати, що й інші умови договору можуть бути визнані недійсними за вимогою антимонопольного органу або іншої зацікавленої особи, якщо ці умови суперечать антимонопольному законодавству.
Потрібно мати на увазі, що недійсність частини угоди не тягне за собою недійсності інших її частин, якщо можна припустити, якщо угода була б складена і без включення недійсної її частини.
Гарантії користувача за договором комерційної концесії.
Підприємницька діяльність користувача може потерпіти значний збиток у випадку припиненя договору комерційної концесії за певних причин. З метою захисту прав користувача ГК України встановлює для нього визначені гарантії. Зокрема, перехід права
Loading...

 
 

Цікаве