WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державно–правові відносини у сфері організації і діяльності Конституційного Суду в Україні - Курсова робота

Державно–правові відносини у сфері організації і діяльності Конституційного Суду в Україні - Курсова робота

Верховний Суд. Головна відмінність європейської системи від американської полягає у тому, що конституційне правосуддя в цих країнах виділено із загального правосуддя. [5,с.550]
В країнах соціалізму, де влада будувалася за принципом єдності влади, а не її розподілу, потреби у існуванні органу конституційної юрисдикції не було. Вся влада належала радам, а відносини між радами будувались за принципом централізму: рада вищого рівня мала право скасовувати рішення ради нижчого рівня.
З проголошенням Україною незалежності, внесенням відповідних змін до Конституції та прийняттям Закону "Про Конституційний Суд України" в 1992 році в Україні була в основному підготовлена законодавча база для утворення Конституційного Суду. Було навіть обрано Голову Конституційного Суду України, але сформувати Конституційний Суд Верховна Рада 12-го скликання не змогла.
Лише після прийняття в 1996 році нової Конституції формування Конституційного Суду стало реальним, і нині в Україні діє Конституційний Суд України, головним завданням якого є гарантувати верховенство Кон-ституції України як Основного Закону держави на всій території України.
Конституції багатьох країн розглядають конституційні суди як органи правосуддя. Конституція України, визначає, що судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Тому є підстави вважати, що Конституційний Суд поруч з судами загальної юрисдикції складають самостійний вид державної влади- незалежну судову владу.
Необхідно відмітити у зв'язку з цим, що Конституційний Суд як спеціалізований орган конституційної юрисдикції має як спільні, так і відмінні риси від судів загальної юрисдикції. Діяльність конституційних судів здійснюється в певних процесуальних формах, що зближує їх з судами загальної юрисдикції. Спільними для них є більшість принципів судочинства. Закон про Конституційний Суд України передбачає, що діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Законодавство деяких країн вводить обмеження на застосування, наприклад, таких принципів як гласність і змагальність. [2, ст. 4]
Відрізняються конституційні суди від судів загальної юрисдикції за способом їх формування, складом і, головним чином, за характером справ, які вони вирішують. Предметом розгляду конституційних судів є кон-ституційні питання.
Незалежно від формального визначення правової природи конституційних судів, сама назва цих органів свідчить про те, що вони розглядаються як особливі органи правосуддя. Конституція України виділяє норми про Конституційний Суд України в окремий розділ. Цим підкреслюється значення Конституційного Суду як спеціального органу конституційної юрисдикції.
Розділ 2: Склад і структура Конституційного Суду.
Відповідно до ст. 148 Конституції України, Конституційний Суд складається з 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України, з'їзд суддів призначають по 6 суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Судді Конституційного Суду не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представ-ницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. [1,ст.148]
Чисельний склад членів спеціалізованих органів конституційного правосуддя в зарубіжних країнах - від 6 до 19. Чисельність цих органів визначається, як правило, конституціями. Це має важливе політичне значення, тому що при зміні політичного курсу утруднює можливість відповідним політичним силам в своїх інтересах збільшувати кількість членів Конституційного Суду, оскільки для цього потрібно буде внести зміни до Конституції.
Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Максимальний термін перебування на цій посаді, згідно з законодавством інших країн, не переви-щує 12 років. Лише в деяких державах конкретний строк зайняття посади члена конституційного суду не встановлюється, а обмежується лише досягненням певного віку. Іноді передбачається навіть ротація членів конституційного суду на одну третину або половину через певну кількість років.
Досвід інших країн свідчить про різноманітність способів формування спеціалізованих органів конституційного правосуддя. У деяких країнах вони обираються парламентами. В інших - двома гілками влади: законодавчою і виконавчою. У третій групі країн вказані органи формуються трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою і судовою. Формування органів конституційного правосуддя різними гілками влади має на меті забезпечити їх незалежність і попередити можливість підпорядкування одній з них.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Конституційний Суд України" Президент України попередньо проводить консультації з Прем'єр-міністром та Міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду. Призначеною на посаду судді Конституційного Суду вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра та Міністра юстиції. [2,ст.6]
Згідно ст. 7 Закону, Верховна Рада України призначає суддів Консти-туційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду вносить Голова Верховної Ради, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради" Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. [2,ст.7]
Ст. 8 Закону зазначає, що з'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. [2,ст.8]
В наведених положеннях, на думку В.Скоморохи, існують прогалини. Щодо порядку призначення суддів Конституційного Суду України Верховною Радою України, то ст. 7 Закону не містить будь-якого припису щодо того, хто подаєкандидатури на посади суддів Голові Верховної Ради України чи народним депутатам України.
Світовий досвід формування органів конституційної юрисдикції свідчить про широке залучення до участі у формуванні Конституційних Судів вищих судових органів, прокуратури, наукових та навчальних закладів тощо. Наприклад, у Російській Федерації пропозиції Президенту РФ можуть вноситися членами (депутатами) Ради Федерації і депутатами Державної думи, законодавчими (представницькими) органами суб'єктів РФ, вищими судовими
Loading...

 
 

Цікаве