WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання органів прокуратури - Курсова робота

Правове регулювання органів прокуратури - Курсова робота

зустрічається з фактом крадіжки чи хабарництва, зобов'язаний негайно реагувати на це. Щодо рибінспектора чи землевпорядника, то на них такий зобов'язань не покладено.
Це не є їх безпосередньою справою.
Хто буде здійснювати контроль оперативно, професійно, коли у прокурора права на загальний нагляд не буде? Щодо суду, то його можливості у цій сфері через завантаженість основною роботою обмежені. До того ж, як показує прокурорська практика, є безліч випадків елементарної бездіяльності контролюючих органів, яку можна виявити лише при перевірці прокурором за його ініціативою виконання законів беспосередньо на місці. А такого права суди не мають.
Прокурорська система-це саморегулюючий організм, і вона з точки зору виконання своїх повноважень увійде у свої береги.
У суспільній свідомості переважає і змінюється думка, що така модель розвитку України є найбільш прийнятою. Поєднання саморегулюючих процесів, характерних для ринкових відносин, з активним державним втручанням у соціально-економічну сферу обєктивно породжує необхідність налагодження такого контролю з боку держави, який гарантував би ефективність цього втручання. Для чого ж руйнувати механізм, притаманні сильній державі, зокрема прокурорський нагляд у сфері державного управління?
Позбавити прокуратуру права здійснення прокурорського нагляду за різними формами державного контролю означало б позбавити її найефективнішого напряму діяльності, дуже потрібного для становлення та нормального функціонування нашої держави.
Слід помітити, що у Російській Федераціі, де Концепція судово-правої реформи (1991р.) не передбачала загального нагляду, у листопаді 1995р. була прийнята друга редакція Закона ,,Про прокуратуру ",яка не тільки зберегла цю функцію, а й поширила її. До того ж не можна вважати, що обмеження в новій Конституції наглядової ролі прокуратури є остаточним і беззаперечним. Погіршення стана законності в Україні може змусити законодавця поновити її попередній статус.
Згідно з п.4 ст.46 Закону України ,,Про прокуратуру", а також з першим розділом Положення про атестацію прокурорського-слідчих працівників прокуратури Украіни, затвердженого Генеральним прокурором 19 травня 1992р., прокурори та слідчі підлягають атестації один раз у п'ять років.
Це процедура сприяє оптимальній розстановці кадрів і є важливим засобом оцінки ділових якостей останніх, а також усунення недоліків в їх роботі. Завдання атестації прокурорсько-слідчих працівників досить об'ємні. Основними з них є такі :встановлення відповідності працівників займаній посаді; формування високопрофесійного кадрового складу; використання кожного працівника відповідно до рівня його ділової кваліфікації; виявлення перспектив використання потенційних здібностей і можливостей працівників, стимулювання їх прагнення до підвищення свого професіоналізму; встановлення можливостей переміщення прокурорсько-слідчих кадрів ,,по вертикалі" та ,,по горизонталі"; визначення необхідності підвищення їх ділової кваліфікації та професійної майстерності; виховання та розвиток у працівників творчої активності; почуття відповідальності за бездоганне виконання службових обов'язків ; запобігання корупції в органах прокуратури; формування кадрового резерву та оптимальне забезпечення функціонального призначення цих органів .
Можна виділити дві групи вимог до атестації прокурорсько-слідчих працівників а саме:1) вимоги до атестації як до процесу ретельної перевірки роботи останніх, оцінки їх якостей, здібностей та досвіду; 2)вимоги до складення атестаційного документа.
Правозастосовну діяльність у сфері екології здійснюють багато суб'єктів, у тому числі й правоохронні органи нашої держави, до яких, належить прокурори. Відповідно до ст. 37 Закону України 25 червня 1991р. ,,Про охорону навколишнього природного середовища" органи прокуратури, здійснюючи нагляд за додержанням законодавства в сфері екології, застосовують форми і методи, притаманні прокуратурі в цілому: внесення протестів, порушення кримінальних справ, інформування компетентних органів про екологічні правопорушення з боку посадових та інших осіб з метою притягнення їх у встановленому порядку до дисциплінарної або адміністративної відповідальності, звернення до судів або до арбітражних судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної економічними правопорушеннями. Однак у цій статті головна увага приділена правозастосовчій діяльності органів прокуратури, пов'язаній з цивільно-правовими відносинами .
На відміну від контролю, нагляд означає перевірку, а також спостереження з метою перевірки .Отже, він має більш вузьку сферу застосування, ніж контроль. У класичному вигляді, як самостійний вид контрольної діяльності нагляд в Україні представлено як прокурорський нагляд, що є діяльністю прокуратури до додержанню і правильному застосуванню на її території законів.
Досвід переконливо доводить, що якщо за характером порушення екологічного законодавства немає потреби у порушенні кримінальноі справи, з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, повинні займатися органи методичну допомогу у цьому питанні.
2.Конституційне регулювання діяльності прокуратури.
З проголошенням України суверенною державою об'єктивно виникла необхідність у реформуванні державного апарату, зокрема прокуратури. Цей процес прискорився і набрав більш конкретних форм у зв'язку з вступом України до Ради Європи і прийняття Конституції України.
Але тут треба мати на увазі, що реформа - це не революція. Реформа - від латинської означає перетворення, зміну, нововведення, що не знищує основ існуючої структури. Конституція України, хоч і внесла деякі суттєві зміни в організацію і діяльність прокуратури, але не зачепила основ прокуратури як самостійної інституції з її специфічними функціями та повноваженнями. І такий підхід певною мірою відповідає історичному досвіду.
За Конституцією України прокуратурі приділяється окремий розділ сьомий, а це означає, щопрокуратура не входить у будь-яку гілку влади і становить систему державних органів, діяльність яких створює самостійну форму державних функцій.
Тому будь-які реформування прокуратури насамперед не повинні суперечити конституційному статусу прокуратури.
У проекті Загальної концепції правової реформи в Україні реформуванню прокуратури відведена глава 2 (яка так і називається "Реформа прокуратури") зазначено, що метою реформування прокуратури є приведення організації і порядку діяльності органів прокуратури у відповідність до її конституційних функцій, створення необхідних правових умов для вдосконалення діяльності по захисту інтересів громадян і держави, визначення гарантій правового статусу прокуратури як єдиної самостійної системи, а також принципів і механізмів взаємодії прокуратури з іншими органами державної влади.
Відомо, що місце та роль державного органу в системі державної влади визначається його цілями (завданнями), функціями та повноваженнями. Головні функції прокуратури України сформульовані в новій Конституції України сформульовані в новій Конституції Україні. В ст. 121 значиться, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається :
1) підтримання державного обвинувачення в суді
2) представництво
Loading...

 
 

Цікаве