WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правопорушення і юридична відповідальність - Реферат

Правопорушення і юридична відповідальність - Реферат

поняття "склад правопорушення".
Склад правопорушення - це сукупність закріплених в законі ознак об'єктивного і суб'єктивного характеру, за наявності яких суспільно небезпечне діяння визнається конкретним правопорушенням.
Склад правопорушення включає чотири елементи:
1) об'єкт;
2) об'єктивну сторону;
3) суб'єкт;
4) суб'єктивну сторону.
Об'єкт правопорушення - це ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на які посягає дане правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це зовнішнє вираження протиправного діяння, яке посягає на об'єкт, що охороняється нормами права, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди. Вона містить: дію чи бездіяльність, суспільно небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв'язок між ними, місце, час, спосіб, засоби, обставини та ситуацію скоєння правопорушення. Тобто об'єктивна сторона описує як здійснене правопорушення.
Суб'єкт правопорушення - це деліктоздатна фізична чи юридична особа. Рівень деліктоздатності фізичної особи залежить від її віку, стану фізичного та психічного здоров'я, посади та інших обставин. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства та іноземних громадян, [снують також поняття "приватна особа", "посадова особа", "службова особа", "спеціальний суб'єкт".
Слід зазначити, що суб'єктами ряду видів правопорушень можуть бути не тільки фізичні особи, а й державні та громадські органи, організації, але БОНИ не можуть бути суб'єктами злочинів.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішнє психологічне ставлення суб'єкта до вчиненого протиправного діяння та його наслідків. Тобто суб'єктивна сторона описує, чому вчинене правопорушення.
Ознаками суб'єктивної сторони є вина правопорушника, мотив та мета вчинення правопорушення.
Під виною слід розуміти психічне ставлення особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння і суспільно небезпечних наслідків у формі умислу або необережності.
Умисел поділяється на прямий і непрямий.
Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Необережність при скоєні правопорушення має місце тоді, коли особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх запобігання, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Залежно від вольового критерію розрізняють такі види необережності, як самовпевненість і недбалість.
Мотив - це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її до вчинення правопорушення.
Мета - це уявлення особи, котра скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.
Мотив і мета близькі за значенням. Якщо мотив показує чим керується особа, яка вчиняє правопорушг аня, то мета показує те, до чого прагне суб'єкт правопорушення.
4. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (ПОНЯТТЯ І ПОДІЛ).
Одним із основних засобів забезпечення правомірної поведінки та боротьби з правопорушеннями с юридична відповідальність. Юридична відповідальність установлюється компетентними органами держави і пов'язана із здійсненням державного примусу. Юридична відповідальність є наслідком правопорушення.
Юридична відповідальність - це передбачене законодавством і застосоване до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення.
Юридична відповідальність поділяється на:
1) перспективну (позитивну);
2) ретроспективну (негативну).
Позитивна юридична відповідальність - це сумлінне виконання своїх обов'язків громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою.
Ретроспективна юридична відповідальність - це специфічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризуються засудженням протиправного діяння і суб'єкта правопорушення, покладення на останнього обов'язку витерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення.
5. ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
Юридична відповідальність характеризується певними ознаками:
1) виникає тільки при наявності правопорушення;
2) основною підставою юридичної відповідальності є склад правопорушення;
3) передбачає примусове позбавлення правопорушника певних соціальних благ (особистих, майнових або духовних);
4) притягнення до юридичної відповідальності здійснюється спеціально уповноваженими на це особами і тільки у відповідності із процесуальними нормами;
5) визначена нормами права як один із видів державного примусу, у формах каральних і правовідновлюючих заходів;
6) завжди пов'язана з оформленням визначених правових приписів, які пов'язані з юридичною відповідальністю;
7) суворою регламентацією заходів державного примусу у нормах права.
6. ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
Залежно від того, до якої галузі законодавства належіть правова норма, що порушена, який вид правопорушення вчинено (злочин, поступок) розрізняють і види юридичної відповідальності:
1) кримінальна відповідальність полягає у застосуванні заходів кримінального покарання до фізичних осіб, винних у скоєні злочину. Вона передбачається Кримінальним кодексом і застосовується тільки в судовому порядку;
2) адміністративна відповідальність полягає на накладені на винних фізичних та юридичнихосіб адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення (тобто проступки). Застосовується судами та органами державного управління до осіб, які не підпорядковані їм по службі;
3) цивільна відповідальність полягає у накладені цивільно-правових стягнень на фізичну чи юридичну особу за порушення договірних зобов'язань, заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також порушення особистих майнових прав;
4) дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні адміністрацією підприємств, установ, організацій дисциплінарних стягнень на працівника за вчинення дисциплінарних проступків, як правило, за порушення правил внутрішнього розпорядку.
Конституційна відповідальність - це відповідальність державного органу або посадової особи за порушення Конституції або конституційного законодавства. Наприклад, імпічмент, тобто особлива процедура виявлення недовіри президенту або міністру, висловлена парламентом, що зумовлює його відставку; розформування державного органу; визнання виборів недійсними; відкликання депутата тощо. Ця відповідальність може реалізову-ватись як у процесі конституційно-правових відносин, наприклад імпічмент, розформування органу, так і через норми інших галузей права. Наприклад, якщо у діях особи, що порушила конституційну норму, є склад злочину, то така особа має бути притягнута і до кримінальної відповідальності за його скоєння.
Міжнародно-правова відповідальність. Настає за порушення норм міжнародного права і може передбачати політичні, економічні та воєнні санкції.
Докладна характеристика кожного з цих видів юридичної відповідальності дається у відповідних розділах підручника, присвячених конкретним галузям права.
Якщо внаслідок дисциплінарного проступку завдано майнову шкоду, то застосовується також матеріальна відповідальність, що полягає в обов'язку повністю або частково відшкодувати завдану шкоду.
Крім галузевого, існує ще один поділ юридичної відповідальності на види. Критерієм цього поділу є органи, які уповноважені накладати відповідальність.
Зокрема розрізняють:
1) відповідальність, яку накладають органи державної влади;
2) відповідальність, яку покладають на правопорушника судові й інші органи юрисдикції;
3) відповідальність, до якої правопорушник притягується адміністративними органами (органами державного управління).
Таким чином, всі види юридичної відповідальності вирішують одні й ті ж завдання, виконують одні й ті ж функції, мають єдину кінцеву мету, а саме: ліквідація правопорушень у суспільстві.
Loading...

 
 

Цікаве