WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Щодо проблеми кримінально-правової оцінки незбереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі - Реферат

Щодо проблеми кримінально-правової оцінки незбереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі - Реферат


Реферат на тему:
Щодо проблеми кримінально-правової оцінки незбереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі
Перехід України до сучасних економічних відносин зумовив потребу створення нових правовідносин у сфері оподаткування.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Тобто сплата всіх належних податків, зборів та обов'язкових платежів у повному обсязі та у встановлені законодавством строки є конституційним обов'язком кожного громадянина. Несплата або несвоєчасна сплата податків призводить до несвоєчасного надходження або навіть до ненадходження коштів до бюджетів усіх рівнів, що автоматично тягне за собою невиконання дохідної частини державного бюджету та місцевих бюджетів, проте сума податкового боргу в країні не зменшується. За станом на 1.06.2002 року вона становила 8,4 млрд. грн. Тому для держави актуальною сьогодні є проблема забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів. У зв'язку з цим у податкових органів виникає необхідність вживати до недобросовісних платників податків оперативних заходів щодо зменшення податкового боргу, застосовуючи при цьому як адміністративний, так і кримінально-правовий вплив, що передбачає чинне законодавство за несвоєчасну сплату податків.
Важливим аспектом зазначеної проблеми є кримінально-правова оцінка незбереження активів платників податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній чи фізичній особі за правом власності або повного господарського відання; Закон України від 21.12.2000 р. № 2181), що перебувають у податковій заставі, яка сьогодні не дістала чіткого правового врегулювання. А це негативно позначається на практичній діяльності податкових органів.
Зупинимось на аналізі основних законодавчо-нормативних актів, які регулюють правовідносини з проблеми, що розглядається, а також на результатах практики.
Указом Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 року № 167/98 було запроваджено податкову заставу майна і майнових прав платників податків як спосіб забезпечення погашення податкового боргу і при цьому зазначалось, що незабезпечення збереження предмета податкової застави або відчуження без дозволу податкового органу визнається ухиленням від сплати податків.
У роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" від 26 березня 1999 року № 5 говориться про те, що відчуження активів без згоди податкового органу, що перебувають у податковій заставі, або незабезпечення збереження активів, що перебувають у податковій заставі, не несе за собою кримінальної відповідальності за ст. 148-2 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" КК України 1960 р., а дані кримінальні діяння можуть кваліфікуватися за статтями КК України, які передбачають відповідальність за посадові злочини (ст. 165 "Зловживання владою або посадовим становищем" КК України 1960 р.).
Щодо цього у фахових виданнях зазначається: "Даючи оцінку ч. 3 ст. 5 названого Указу (Указ Президента "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 року № 167/98), можна стверджувати, що за своєю юридичною природою вона є нічим іншим, як тлумаченням кримінального закону: у ній фактично роз'яснюється, що відчуження майна і майнових прав, які перебувають у податковій заставі, є видом (способом) ухилення від сплати податків. Оскільки згідно з Конституцією України Президент України не наділений правом тлумачення законів, ч. 3 ст. 5 Указу суперечить Конституції України" [1]. Вказана проблема знайшла відображення й у роботі "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів", де Указом Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 року (п. 5) встановлено, що відчуження суб'єктом підприємницької діяльності майна та майнових прав, що перебувають у податковій заставі, вчинене без письмової згоди органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника податків, повинні кваліфікуватись як ухилення від сплати податків. У зв'язку з прий-няттям постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 березня 1999 року такі дії не можуть визнаватися ухиленням від сплати податків і кваліфікуватися за ст. 148-2 КК України" [2].
Таким чином, автори вказаних праць стверджують, що незбереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, тягне за собою кримінальну відповідальність за "зловживання владою або посадовим становищем" і такі діяння не можуть кваліфікуватися як "ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів". З даним твердженням можна погодитись лише у тій частині, що в статті 212 КК України 2001 не достатньо врегульоване дане питання.
21 грудня 2000 року був прийнятий Закон України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Пункт 8.6.4 Закону чітко визначив, що у разі невиконання платником податків вимог з узгодження вимог із заставленими активами, що перебувають у податковій заставі, без отримання попередньої згоди податкового органу, посадова особа платника податку чи фізична особа, яка прийняла рішення, що суперечить вимогам Закону, несуть відповідальність, встановлену законодавством України за умисне ухилення від оподаткування. Закон від 21 грудня 2000 року № 2181 також передбачає, що відповідальність за умисне ухилення від оподаткування несуть посадові особи, які здійснюють управління активами платника податків або контроль за їх використанням за неподання відомостей щодо активів, що перебувають у податковій заставі, або за ухилення від забезпечення
Loading...

 
 

Цікаве