WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Щодо визначення терміна „нелегальний мігрант” у чинному законодавстві - Реферат

Щодо визначення терміна „нелегальний мігрант” у чинному законодавстві - Реферат

3.08.96 "Об уточнении Федеральной миграционной программы" вказується - "…Незаконная миграция может быть внешней и внутренней…"...[5, с. 468].
В Україні ж не існує масових внутрішніх міграційних потоків, що відбуваються з порушенням установлених правових норм, подібних тим, якііснують у РФ, не існує такого окремого суб'єкта правовідносин, як "мігрант", отже використання терміна "нелегальний мігрант" в Україні є недоцільним.
Процеси, що відбуваються при в'їзді в Україну та виїзду із неї іноземців і осіб без громадянства необхідно описувати із застосуванням понять "імміграція" та "еміграція".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про імміграцію": "імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання";
Однак у більшості європейських країн у широкому змісті імміграція розуміється як фізичне прибуття в країну іммігрантів окремо або групою (6, с. 128).
Наприклад, у Додатку 1 Конвенції про трудящих-мігрантів від 1.07.1949, з п. 3 ст. 3 слідує, що країна виїзду "мігранта" є країною еміграції, країна в'їзду "мігранта" є країною імміграції:
" ... ІІ) угодою, укладеною між компетентним органом влади території еміграції чи будь-якою установою, створеною відповідно до міжнародного договору, з одного боку, та компетентним органом влади території імміграції - з іншого";
а статтею 8 передбачена можливість надання "мігрантам" права на постійне проживання:
"1. Працівник-мігрант, що був допущений у країну на постійне проживання,…
2... Коли трудящим-мігрантам після прибуття в країну дозволяється постійне проживання в ній...".
У п. 5 Рекомендації щодо працівників-мігрантів (переглянута в 1949 році) від 8.06.1949 також вказується, що:
"2) Послуги мають надаватися мігрантам та членам їхніх сімей їхньою рідною мовою чи діалектом, або принаймні мовою, яку вони розуміють, з питань, пов'язаних з еміграцією, працевлаштуванням і умовами життя, зокрема з санітарними умовами в місці призначення, з порядком повернення до країни походження або країни еміграції…
4) Для полегшення адаптації мігрантів там, де це потрібно, слід організовувати підготовчі курси для інформування мігрантів про загальні умови та методи роботи, що переважають у країні імміграції, а також для їх навчання мови цієї країни. Країни еміграції та імміграції повинні організувати такі курси за взаємною згодою."
Звідси можна зробити висновок, що стосовно країни походження "мігрант" - це емігрант, а щодо країни перебування, він є іммігрантом.
Отже, відповідно до Конвенції 1949 р. і виходячи з буквального значення слів immigrare (лат.) - "в'їжджаю" і emigrare (лат.) - "виїжджаю", можна зробити висновок, що іноземець, який незаконно прибув (в'їхав) в Україну або незаконно залишився (перебуває) в Україні, фактично є незаконним іммігрантом, а особа, яка добровільно виїжджає з України з порушенням правил виїзду, є незаконним емігрантом.
Незаконним іммігрантом може бути іноземець або особа без громадянства, а незаконним емігрантом - також і громадянин України.
Авторами проекту Закону України "Про основні засади державної міграційної політики України" № 4227 від 23.03.2004 р. пропонуються такі визначення:
"незаконна міграція - порушення іноземцями та особами без громадянства правил в'їзду, виїзду, перебування або транзитного проїзду через територію України;
незаконний мігрант - іноземець чи особа без громадянства, який порушив правила в'їзду, виїзду, перебування або транзитного проїзду через територію України;"
Однак, на нашу думку, з даного визначення незаконної міграції випадає сам факт переміщення і відсутня важлива ознака, що повинна обов'язково бути присутня у даному випадку. Це намір особи на здійснення такого правопорушення, що одержує своє вираження в добровільності незаконного переміщення. У протилежному випадку, особи - жертви торгівлі людьми або інших злочинів, яких супроти волі переміщують через кордон, також підпадають під дане визначення, при відсутності однієї з головних ознак складу правопорушення - провини. Крім того, з обох визначень виключені громадяни України, що виїжджають за межі України з порушенням установлених правил виїзду, використовуючи канали незаконної еміграції.
Підводячи підсумки вищевикладеному, можна зробити такі висновки.
Визначення "нелегальний мігрант" є розпливчастим і юридично некоректним. При ближчому розгляді в кожному конкретному випадку "нелегальний мігрант" в Україні виявляється або незаконним іммігрантом, або, що набагато рідше - незаконним емігрантом.
Іноземні громадяни і особи без громадянства можуть порушувати правила в'їзду, перебування, працевлаштування, транзиту тільки після в'їзду на територію України. Тим самим вони порушують імміграційне законодавство, отже, до них більше можна застосовувати визначення "незаконні іммігранти".
До іноземних громадян, осіб без громадянства і громадян України, постійно або тимчасово проживаючих в Україні, які порушують правила виїзду з України, більше застосовне визначення "незаконні емігранти".
У зв'язку з вищевикладеним пропонуємо використовувати такі визначення:
Незаконні іммігранти - іноземні громадяни або особи без громадянства, що добровільно прибули або залишаються в Україні з порушенням правових норм, що регулюють статус особи, в'їзд на територію України і наступне перебування. Поняття наступного перебування охоплює все існування іммігранта після в'їзду, у тому числі - проживання, транзит, працевлаштування.
Незаконні емігранти - іноземні громадяни, особи без громадянства, а також громадяни України, які постійно або тимчасово проживають в Україні, що добровільно виїжджають із України з порушенням правових норм, що регулюють виїзд із України.
Застосування даних термінів дозволить більш чітко розділяти правопорушення, вчинені в сфері міграції, удосконалювати правові норми, що регулюють правовідносини, що виникають у даній сфері і визначати їхніх суб'єктів.
Література:
1. Правове регулювання міграційних процесів в Україні. Інформаційно-довідковий посібник (російською мовою). - К.: Атіка, 2002.
2. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри. Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія і практика. Енциклопедія / За ред. Юрія Римаренка. - К.: "Довіра", 1998.
3. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. Изд.17-е, испр. и доп. - М.: "Руський язык", 1977.
4. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. - 22-е изд., стер. - М.: Русский язык, 1990.
5. Шемшученко Ю.С. Нелегальна міграція та торгівля жінками в міжнародно-правовому контексті: В 2 кн. - К., 2001.
6. "The political rights of migrant workers in Western Europe" edited by Zig Layton-Henry. SAGE Publications. London-Newbury Park-New Delhi.1995.
Loading...

 
 

Цікаве