WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шляхи удосконалення нагородної справи в Україні - Реферат

Шляхи удосконалення нагородної справи в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Шляхи удосконалення нагородної справи в Україні
За роки незалежності Україна зробила відчутні кроки у правовому, економічному, соціальному розвитку. Найвагомішим здобутком нашої держав є прийняття Конституції України, яка окреслила правові засади розвитку української державності. Одним з її невід'ємних атрибутів стали нагороди. Саме тоді відбувалося становлення держави, розвиток суспільних інститутів, створення власної системи нагород.
Реалізація завдань будівництва дійсно правової, демократичної і соціально орієнтованої на потреби громадян держави вимагає нової ідеології державної нагородної політики. Адже нагороди не тільки атрибут державності, а й реальний вимір ставлення держави до своїх громадян, важливий чинник морального заохочення за досягнення у діяльності, спрямованій на зміцнення соціально-економічного, державного, науково-технічного і культурного потенціалу України.
Головним завданням сучасного етапу державної нагородної політики є зміна векторів соціальної спрямованості нагороджень, серед яких пріоритетним мало б бути збільшення питомої ваги серед нагороджених орденами відомих представників громадськості, видатних особистостей нашої держави, які мають високий авторитет і визначні заслуги перед Україною, а почесними званнями - робітників та інженерно-технічних працівників, матерів-героїнь, донорів, які мають значні трудові здобутки і високий професіоналізм.
Державні нагороди України високо цінуються не тільки в Україні, а й за її межами, тому не можна допустити девальвації державних нагород. Для цього важливим є не тільки ретельний добір кандидатур, а й відбір осіб для наступних нагороджень вищими ступенями в межах окремої нагороди. Часто в нашій практиці зустрічаються випадки, коли кандидатури безпідставно представляються не до вищого ступеня певного ордена, а до зовсім іншого ордена. Наприклад, якщо особа нагороджена орденом "За заслуги" III ступеня, то цілком логічним було б представити її до цього ж ордена II ступеня. А пропонується нагородити її орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. Часто непродуманим є подання про нагородження військовослужбовців орденом князя Ярослава Мудрого, "За заслуги". Хоча законодавство й передбачає їхнє нагородження цими орденами, але ж існують нагороди, встановлені і призначені саме для цієї категорії - ордени Богдана Хмельницького, "За мужність", військова медаль, відзнака "Іменна вогнепальна зброя".
Діяльність Комісії державних нагород та геральдики залишалася непрозорою, не було створено умов для належного контролю за її роботою з боку суспільства. На постійній основі не було забезпечено процесу інформування громадськості через засоби масової інформації, у тому числі з використання можливостей відповідних веб-сторінок (інтернет-сайтів), про максимальну відкритість проходження подань щодо нагородження державними нагородами, досягнень осіб, відзначених державними нагородами, інших питань нагородного процесу. Тому одним із основних векторів діяльності Комісії повинна бути її відкритість перед ЗМІ. Можна переглянути гори преси попередніх років, але не знайти жодного повідомлення про те, що відбулося засідання комісії і які конкретні питання були на ньому розглянуті, які кроки планується здійснити у майбутньому.
Зупинимося, ще на одній негативній тенденції. Комісія не завжди займала принципову позицію щодо надходження значної кількості подань від центральних і місцевих органів виконавчої влади про нагородження осіб з нагоди ювілейних дат підприємств, організацій та установ. Неодноразово вносилися пропозиції про відзначення у зв'язку з пам'ятними датами в житті трудових колективів (15, 20, 25, 30, 40 тощо років із часу їхнього заснування). Такого не було навіть за часів колишнього СРСР. Інколи трапляються унікальні випадки, коли подаються документи про відзначення цілої групи людей, скажімо, 135-річчя з нагоди заснування міста, або 85-річчя з початку випуску продукції, або 100-річчя від дня народження особи, яка вже 20 років потому є померлою тощо. Причому подання порушуються нерідко без урахування економічних показників того чи іншого підприємства. Тому необхідно упорядкувати цей стихійний процес вирішуючи питання про ювілеї щодо дотримання норм Указу Президента України від 2 грудня 1995 року № 1116 "Про впорядкування відзначення пам'ятних дат і ювілеїв". Які дати вважаються ювілейними: 50, 75, 100 тощо. Щодо осіб, то ще Постановою Президії Верховної Ради Української СРСР від 15 листопада 1988 року заборонялося нагородження громадян державними нагородами у період їхньої трудової діяльності з нагоди ювілеїв. На сьогодні ж ювілеї стають все частіше нагодою для нагородження.
Відсутність моніторингу у діяльності Комісії, слабка взаємодія з центральними та місцевими органами виконавчої влади спричинила внесення останніми значної кількості подань про відзначення осіб, які не мали конкретних і вагомих заслуг, нехтування вимог щодо додержання встановлених законодавством мінімальних термінів представлення нагороджених осіб у попередні роки до наступного відзначення державними нагородами, відповідних взаємних погоджень кандидатур з центральними та місцевими органами виконавчої влади. Нагородне законодавство чітко визначає черговість нового нагородження у термін через 3 роки після попереднього, присвоєння звання "народний" - через 10 років від попереднього присвоєння почесного звання "заслужений". Але ці законодавчі норми виявилися "паперовими", оскільки їх не дотримувалися можновладці, які зобов'язані були за своїми державницькими посадами оберігати закон від трактування його норм "на власний розсуд".
Подальший розвиток і удосконалення нагородної справи у сучасних умовах повинен здійснюватися на засадах:
- конституційності та законності забезпечення реалізації нагородного процесу;
- об'єктивності, справедливості і відповідності нагороди заслугам особи, що представ-ляється до нагородження;
- гласності та відкритості висунення кандидатур до відзначення державними нагородами;
- демократичності та прозорості діяльності органів і служб у нагородній справі, залучення громадськості і врахування їхньої думки у процесі нагородження;
- неупередженості, чесності та професійності державних службовців та інших осіб, що забезпечують реалізацію нагородного процесу та інших напрямів нагородної справи;
- послідовності та періодичності відзначення осіб державними нагородами;
- вільного та об'єктивного висвітлення у засобах масової інформації вагомих досягнень нагороджених осіб і шляхів розв'язання проблемних питань у нагородній справі.
Основними напрямами удосконалення нагородної справи в Україні є:
1.
Loading...

 
 

Цікаве