WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шляхи удосконалення діяльності чергових частин міськрайорганів МВС України - Реферат

Шляхи удосконалення діяльності чергових частин міськрайорганів МВС України - Реферат

зітхнути керівники і співробітники низових підрозділів, якщо не будуть одночасно отримувати нерідко суперечливі і часто нереальні вказівки на проведення численних заходів? Звичайно, не треба доводити об'єднання до абсурду, але все-таки один раз дозволимо собі задуматися: а чи насправді існуюча безліч чергових організована оптимально?
Наступне питання пов'язане з ілюзією достатнього інформаційного забезпечення. У невеликому містечку чи районі досвідчений черговий дійсно в змозі відносно повно пам'ятати і безпосередньо сприймати основні елементи обстановки. Хоча і тут можливі суб'єктивні перекручування.
А на рівні області, великого міста? Про реальне місцезнаходження основних сил і засобів МВС, УМВС чи міськрайвідділу внутрішніх справ, в якому здійснюється чергування, ніхто у даний конкретний момент не знає та не володіє інформацією.
А що може знати обласний (міський, республіканський) черговий про склад населення, режим роботи підприємств, шкіл і багатьох важливих для правоохоронної діяльності елементах обстановки.
Залишається тільки дивуватись, як довго ми задовольняємося самообманом, що по інформації чергових частин можна досить серйозно оцінювати оперативну обстановку та приймати обґрунтовані рішення.
Ще чому наші чергові так часто намагаються не приймати самостійно рішень навіть по незначних питаннях, а швидше доповісти керівництву? Навряд чи хтось має підстави обвинуватити більшість чергових у прагненні уникнути відповідальності. На нашу думку саме навпаки: саме почуття відповідальності змушує багатьох з них прибігати до знань і можливостей керівництва. У своїй колишній службі чергові набували, як правило, досвід роботи з одних-двох напрямів (частіше по карному розшуку, роботі дільничним чи в патрульно-постовій службі). Знати до тонкості, до останнього наказу чи методичної рекомендації роботу всіх служб практично не може ніхто. Усвідомлюючи те, чи інтуїтивно чергові компенсують природні, об'єктивно неминучі, "прогалини" своєї компетентності ретрансляцією, спрямуванням сигналів наверх. А ми ще нерідко їх за це наказуємо. Напевне, вже настав час відмовитися від міфу, що всякий співробітник, призначений черговим і прочитавши інструкцію, стає всезнайкою і зобов'язаний на високому професійному рівні вирішувати питання по лініях усіх служб. Чи не час подумати з усією відповідальністю про забезпечення справді комплексного спостереження за оперативною обстановкою і дійсно професійно вивіреного реагування на її зміни? Звичайно, рішення не вичерпується можливостями чергової служби, але саме в ній закладаються початки правильних чи помилкових дій.
І ще одна з багатьох причин - явно застаріла нормативно-правова база та технічна оснащеність, навіть за сучасними мірками вона не відповідає ні складності та швидкості вирішуваних завдань, ні рівню розвитку відповідної техніки, особливо це стосується регіонів і віддалених від столиці областей. Встановлення персональних комп'ютерів у центральних і деяких чергових частинах міськрайлінорганів внутрішніх справ - не більш ніж маленький крок до підвищення технічної культури співробітників, але зовсім не перехід на новий рівень управління силами і засобами.
Звичайним недоліком наявних програм, на нашу думку, є постановка і вирішення технічних завдань без науково-практичного розроблення перспективної концепції діяльності чергової служби, без фактичної опори на її сьогоднішню цільову й організаційну основи. Тобто програма торкається технічного боку знов-таки чергової частини МВС та УМВС у її нинішній компетенції, а умови вимагають і прагнуть до більш широкої і глибокої трансформації чергової служби.
Зрозуміло, що це далеко не всі аспекти вдосконалення чергової служби. Важливо, чи достатньо їх для усвідомлення необхідності таких зусиль, що потребують застосування.
Сьогодні, звертаючись до організації роботи чергової служби органів внутрішніх справ, мабуть, не можливим є повне вирішення зазначених проблем. І не на це повинна бути основна орієнтація. Необхідно визначити ті частини й аспекти, що можуть бути практично подолані, принаймні, вже сьогодні. Головне те, що в програми дій повинні бути закладені позитивні цілі, перевірені і перераховані з погляду їхньої досяжності і всебічної забезпеченості [8, c. 67]. Ними, на нашу думку, можуть бути:
- науково-обгрунтоване і практично-необхідне новітнє нормативно-правове забезпечення діяльності чергових частин ОВС, яке не суперечитиме одне одному;
- скорочення та повне виключення непогодженості в управлінні підрозділами і нарядами органів внутрішніх справ;
- реорганізація чергової служби в єдину систему поточного й оперативного управління. Для кожного етапу, обумовленого роком його завершення, та для кожного регіону, з обліком його матеріальної бази й інших місцевих умов, потрібно дати точний перелік служб, поєднуваних чи залишених поки що автономними на кожному конкретному рівні управління;
- забезпечення чергової служби таким якісним надходженням інформації і з такою періодичністю її поновлення, що відповідають різноманіттю і багатомірності розв'язуваних нею завдань (деталізується по об'єктах, каналах, формах і термінах надходження, обробки і використання - по усіх функціях служби);
- оснащення і забезпечення чергової служби відповідно до змісту її діяльності і висунутих до цієї діяльності вимог (особливо в частині швидкості й обґрунтованості, правової і тактичної грамотності реагування), а також на рівні сучасного розвитку техніки, з обліком фінансових і інших ресурсних можливостей і обмежень.
Таким чином, на сучасному етапі розвитку нашої держави зміни соціально-економічних, політико-правових і моральних умов у суспільстві висунули пошук нових шляхів та відновлення раніше створених і позитивно зарекомендувавших себе форм вдосконалення правоохоронної діяльності. І визначальне місце в цьому належить підрозділам чергових частин ОВС як органу оперативного управління.
Література:
1. Конституція України - К.: Преса України, 1997. - 80 с.
2. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 4. - С. 20.
3. Наказ МВС України від 10.10.2004 № 1177 "Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України".
4. Наказ МВС України від 18.08.1992 № 485 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України".
5. Наказ МВС України від 14.04.2004 № 400 "Про порядок приймання,реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються".
6. Наказ МВС України від 04.10.2003 № 1155 "Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України".
7. Ви нам дзвонили... /Неправдиві телефонні дзвінки про закладення вибухових пристроїв/ // Міліція України - 1999. - № 11-12. - С. 20-22.
8. Гавриляка А. Удосконалити управління у системі органів МВС // Право України. - 1997. - № 8.
9. Организация работы дежурных частей органов внутренних дел: Учебно-методическое пособие. - Ленинград, 1980.
10. Работу дежурных частей - на уровень современных требований: Матер. республиканского совещания семинара начальников оперативных отделений штабов УВД, начальников штабов и дежурных частей ОВД. - Киев, 1986.
Loading...

 
 

Цікаве