WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Хартія основних прав європейського союзу як інструмент забезпечення прав людини - Реферат

Хартія основних прав європейського союзу як інструмент забезпечення прав людини - Реферат


Реферат на тему:
Хартія основних прав європейського союзу як інструмент забезпечення прав людини
Хартія основних прав Європейського Союзу, яка була прийнята в межах Ніццького договору, підписаного 26 лютого 2001 року розглядається як подальший крок на шляху розвитку основних прав людини. Права людини завжди були основою європейського права. Це твердження потребує розгляду як безперервності процесу розвитку європейського права, так і еволюції цілей правопорядку Європейського Союзу. Від 50-х років XX століття приблизно до 80-х років акцент ставився на створенні попередніх умов для ефективного захисту прав людини. Але сьогодні цей акцент перенесений на їх пряму гарантію. Це відбувалося одночасно з еволюційним перетворенням Європейського Співтовариства від економічної організації (яка при заснуванні у 1957 році отримала назву Європейське Економічне Співтовариство і лише потім було перейменовано у Європейське Співтовариство) до політичного співтовариства. На нашу думку, Хартія основних прав може бути визначена, як завершальний етап цього процесу. Проблемним питанням в юридичній науці є визначення юридичного статусу Хартії та її співвідношення із Європейською конвенцією прав людини. Перспективні наукові дослідження цієї проблематики ведуться в контексті загального конституційного процесу, що триває сьогодні в Євросоюзі. Підвищення ролі основних прав як неписаний загальний принцип правопорядку Європейських Співтовариств знайшло відображення в багатьох дослідженнях і дискусіях учених, фахівців з європейського права. Зокрема, в працях відомих науковців С.Ю. Кашкіна [1], А.І. Ковлера [2] та Б.Н. Топорніна [3]. Також можна виділити роботи українських науковців В.Ф. Опришко, А.В. Омельченко, А.С. Фастовець [4]. Особливо слід виділити останній за часом видання фундаментальний курс права Європейського Союзу за редакцією С.Ю. Кашкіна [5], в якому досить змістовно розглядаються питання правового положення людини і громадянина в Європейському Союзі. Вказана робота вийшла у світ уже після підписання Ніццького договору і тому містить у собі аналіз її положень у загальному вигляді. Серед європейських науковців проблемами забезпечення прав людини в Європейському Союзі змістовно займається Августин Хосе Менендес, який у своїх роботах зосереджується на детальному аналізі Хартії основних прав Європейського Союзу та коментує її застосування [6]. Наукові дослідження даної теми ускладнюються тим, що ситуація в Євросоюзі дуже швидко розвивається у напрямі розширення та конституційної реформи, а також тим, що правопорядок у ЄС багато в чому залежить від політичної волі держав-членів. Дискусії навколо місця прав людини в правопорядку ЄС мають тенденцію обертатися навколо ролі, що грає Суд Європейського Союзу. У ряді судових прецедентів у сімдесятих роках Суд висловився щодо того, що основні права людини лежать у самій основі права ЄС.
У даній статті стверджується, що права людини завжди були в самому серці європейського проекту і що підтвердження прав відбувається одночасно з перетворенням характеру Європейських Співтовариств. Розуміння цього потрібно для того, щоб пояснити, що перші кроки європейської інтеграції були спрямовані на встановлення основних попередніх умов для ефективного захисту цивільних, політичних і соціальних прав у Європі. Проголошення основних прав як підстави європейського правопорядку і більш пізнього введення європейського громадянства, відображає політичне становлення Співтовариств. При цьому, на нашу думку, не можливе виникнення конфліктів між Хартією прав Європейського Союзу і Європейською Конвенцією про захист прав людини й основних свобод. Нарешті, Хартія і її роль у розвитку європейського права не може розглядатися у відриві від процесу конституціоналізації Європейського Союзу, і сама по собі є важливим етапом на цьому шляху.
Тексти первісних угод, що засновують Європейські Співтовариства (Європейське об'єднання вугілля і сталі 1951 р., Євратом 1957 р., Європейське Економічне Співтовариство 1957 р.) містили тільки загальні посилання на основні права людини. У преамбулі цього Договору Європейське Економічне Співтовариство виражає зобов'язання організації "зберегти і підсилити мир і свободу" [7, с. 530].
Нечисленність посилань на права людини в первинному праві Співтовариств і їхній прагматизм можуть вважатися безсумнівними. Однак вони не обов'язково змушують прийти до висновку, що ті шість держав, які заснували в п'ятидесятих роках Європейські Співтовариства, не хвилювали права людини. Насправді права людини продовжували бути однієї з головних (якщо не головною) метою Співтовариств. Шлях розвитку європейської інтеграції залишав для держав можливість вибору різної стратегії забезпечення захисту прав людини.
Різноманітні проекти інтеграції, що у великій кількості виникали в післявоєнній Європі, характеризувалися наявністю загальної мети, а саме - досягнення миру. Це також стосується і Співтовариств. Перший конкретний результат, Паризький Договір про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі, мав за свою безпосередню мету створення загальної структури для виробництва вугілля і сталі. Однак це не суперечить твердженню про те, що основна мета створення цього співтовариства полягала в тому, щоб гарантувати мир, тобто унеможливити ситуацію, при якій на території Європи може виникнути збройний конфлікт, подібний двом світовим війнам.
Не потрібно бути марксистом, щоб визнати, що захист прав людини є проблематичним, якщо людям не гарантують доступ до мінімального набору економічних ресурсів. У 1945 році ц Європі розпочалися серйозні економічні зміни. Війна викликала спустошення у всьому народному господарстві. Національні стратегії відновлення післявоєнної економіки були досить різні, але політики того часу розуміли, що взаємозалежність європейських економік обумовлювала необхідність створити певну загальну економічну структуру, що уникне соціально-економічних недоліків національної ізоляції, що вже мала місце в попередні десятиліття.
Створення Європейського об'єднання вугілля і сталі було невеликим кроком, але саме тим, що забезпечив ріст економічної активності, і заклав основи для економічного відновлення країн Європи, а у кінцевому рахунку - забезпечення
Loading...

 
 

Цікаве