WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Функції та повноваження президента України у сфері національної безпеки - Реферат

Функції та повноваження президента України у сфері національної безпеки - Реферат

Головнокомандувача Збройних Сил України і гаранта державного суверенітету та територіальної цілісності України. Фактично саме йому підпорядкована вся сфера державного управління обороною та забезпечення національної безпеки за об'єктами, напрямами діяльності, за формами (видами, способами і засобами діяльності) оскільки реалізація таких завдань потребує концентрації і єдності влади, координації діяльності всіх гілок державної влади і максимально оперативного прийняття владних рішень. Цим вимогам найбільше відповідає покладення відповідних повноважень саме на главу держави.
Розглянемо основні повноваження Президента України у сфері національної безпеки і оборони України, які згідно з чинним законодавством повинні реалізовуватися Радою національної безпеки і оборони України.
Для вирішення конкретних завдань, що постають перед Президентом у сфері національної безпеки, за ним юридично закріплюються певні потенційні можливості, які окреслюються у праві через вид і міру можливої й належної владної поведінки, - повноваження у даній сфері.
Частина 2 ст.102 Конституції України проголошує Президента гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод людини і громадянина [1].
Тому цілком природно, що повноваження глави Української держави із забезпечення національної безпеки займають центральне місце у його компетенції.
Серед засобів забезпечення національної безпеки можна розглянути право Президента України приймати рішення про введення в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного стану за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові (п. 21ст. 106 Конституції, ст. 4 - 6 Закону "Про правовий режим надзвичайного стану") [4].
Рішення Президента про введення на всій території України чи в окремих її місцевостях правового режиму надзвичайного стану оформляється указом, який набуває чинності тільки після його затвердження Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення глави держави (п. 31 ст. 85 Конституції). До введення надзвичайного стану за умов суспільного характеру (масові порушення правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи; спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства; посягання на територіальну цілісність держави; необхідність відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади та ін.) Президент України звертається через засоби масової інформації або в інший можливий спосіб до групи осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, що є умовою для запровадження надзвичайного стану, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого у зверненні строку і попередженням про можливість введення надзвичайного стану. Лише за умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено негайно і без попередження.
Закон України "Про надзвичайний стан" від 26 червня 1992 р. передбачав значне розширення повноважень Президента України в умовах надзвичайного стану. Зокрема, він отримував право зупинити на час дії надзвичайного стану будь-яке рішення не тільки органів місцевої виконавчої влади, а й органів місцевого самоврядування на території, де введено надзвичайний стан, а самі органи державної виконавчої влади та виконавчі органи місцевого самоврядування цієї території могли бути поставлені в пряму підпорядкованість Президенту. У разі неналежного здійснення ними своїх функцій Президент України міг зупинити їх діяльність і утворити тимчасові надзвичайні органи. У виняткових випадках для координації дій із забезпечення режиму надзвичайного стану при його введенні через суспільно-політичний його характер указу глави держави могло бути доручено командувачу Національної гвардії України спільно з міністром внутрішніх справ та головою Служби безпеки України створити оперативний штаб на чолі з комендантом території, який ставав відповідальним за підтримання правопорядку і забезпечення безпеки громадян на ввіреній йому території. У виняткових випадках при запровадженні надзвичайного стану через його екологічний характер, коли стихійне лихо, епідемія, епізоотія, аварія чи катастрофа ставить під загрозу життя і здоров'я населення і потребує великих обсягів аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт, Президент міг залучати до виконання цих робіт військові частини Збройних Сил України [4].
На відміну від попереднього, Закон "Про правовий режим надзвичайного стану" від 16 березня 2000 р. не передбачає розширення повноважень глави держави. Більш того, у ст. 9 спеціально зазначається, що в умовах надзвичайного стану Президент України, як і інші органи державної влади, продовжує здійснювати повноваження, надані йому Конституцією та законами України, і забезпечує виконання заходів, передбачених цим законом [5].
В умовах надзвичайного стану органам, що здійснюють управління на відповідній території, Указом Президента України про введення надзвичайного стану, затвердженого Законом України, визначаються межі додаткових повноважень для здійснення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також для ліквідації загрози безпеці громадян.
Здійснення заходів із впровадження і забезпечення дії надзвичайного стану, передбачених цим законом, покладається згідно з Указом Президента України на органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та відповідне військове командування.
Органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у взаємодії з відповідним військовим командуванням під час дії надзвичайного стану здійснюють заходи, передбачені цим законом, та забезпечують контроль за дотриманням громадського порядку, забезпеченням конституційних прав і свобод громадян, їх безпеки, захисту інтересів держави на відповідних територіях.
Повноваження глави Української держави у сфері оборони та національної безпеки є значними і дуже широкими. Крім розглянутого права приймати рішення про введення надзвичайного стану, до компетенції Ради національної безпеки і оборони України належать її повноваження щодо використання Збройних Сил України, прийняття рішення про мобілізацію, право вносити подання про оголошення стану війни та ще цілий ряд повноважень, передбачених не тільки Основним Законом, а й конституційно-правовими законами. Конституція проголосила Президента Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, який призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань, а також здійснює керівництво у сфері національноїбезпеки та оборони України, очолює Ради національної безпеки і оборони, вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил у разі збройної агресії проти України, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності
Loading...

 
 

Цікаве