WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Формування інформаційного законодавства України: проблемні аспекти - Реферат

Формування інформаційного законодавства України: проблемні аспекти - Реферат

телекомунікації" (18.11.2003 р.); "Про телебачення і радіомовлення" (21.12.1993 p.); "Про Національну програму інформатизації" (04.02.1998 р.) та інші.
Окремі загальнообов'язкові положення щодо інформаційних відносин розміщені в галузевих (за сферами правовідносин) законодавчих актах, зокрема, в системоутворюючих їх законах, наприклад: "Про державну податкову службу в Україні" (04.12.1990 р.); "Про міліцію" (20.12.1990 р.) тощо.
Серед спеціальних (за системоутворюючими їх законами України) можна виділити підсистеми публічного права, що регламентують інформаційні відносини в окремих сферах економічних відносин: "Про банки і банківську діяльність" (20.03.1991 р.); "Про господарські товариства" (19.09.1991 р.) та ін. нормативні акти у сфері антимонопольної політики держави тощо [3].
Однак, через об'єктивні та суб'єктивні причини сучасне інформаційне законодавство України немає чіткої, ієрархічної структури, єдності, комплексності, що викликає суперечливе тлумачення та застосування його норм на практиці, зокрема, через те, що окремі цілісні проблеми вирішуються в різних нормативних актах фрагментарно і без узгодження між собою. При цьому не враховується специфіка традиційної правової доктрини, за якою сформовано національну ментальність нашого населення, юридичної науки, інші особливості соціального та державного устрою.
Порівняльний аналіз свідчить, що законодавство України у сфері інформаційних відносин має ряд недоліків: по-перше, різні закони та підзаконні акти, що регулюють суспільні відносини, об'єктом яких є інформація, приймались у різні часи без належного узгодження понятійного апарату. Вони мають ряд термінів, що є недостатньо коректними, не викликають однозначної суспільної інформаційної рефлексії, або взагалі не мають чіткого визначення свого змісту. Термінологічні неточності та різне тлумачення близьких за формою і змістом понять та категорій призводить до їх неоднозначного розуміння і застосування на практиці, що викликає соціальну ентропію (невизначеність).
Як зазначають вітчизняні вчені В. Д. Гавловський, Б. В. Романюк, В. С. Цимбалюк [6], сукупність правових норм у сфері суспільних інформаційних відносин, визначених в законах і підзаконних актах, досягла за їх кількістю критичного стану (маси), що зумовлює необхідність виділення їх в окремий, синтетичний автономний міжгалузевий комплексний інститут права.
Досі ще можна тільки фіксувати численні списки нормативно-правових актів у даній сфері та говорити про необхідність формування досконалої системи інформаційного законодавства, так як існує ще немало недоліків. Процеси глобалізації, які формують інфраструктуру обміну документами, думками, знаннями та дозволяють приймати відповідні рішення, мають бути розповсюджені в усьому світі в економічній, культурній, науковій та в інших сферах життя. Також гостро стоїть питання про розвиток та застосування міжнародного законодавства, міжнародного права, та гармонізації правових норм у випадках коли відносини перетинають державні кордони.
Формування інформаційного законодавства в Україні вимагає наукового обґрунтування динаміки розвитку законодавства, визначення раціонального співвідношення його галузей і підгалузей, визначення основних напрямів його вдосконалення, встановлення послідовності ухвалення відповідних нормативно-правових актів. Вдосконалення інформаційного законодавства необхідно для українського суспільства для того, щоб забезпечити стабільність нормативно-правових актів, котрі повинні дотримуватися вимог Європейського Союзу .
Окреслені проблеми перебувають і у полі зору Президента України, Верховної Ради та Уряду України, про це свідчить програма інтеграції України до Європейського Союзу від 14.09.2000 р. яка була схвалена Указом Президента України від 14.12.2004 р. №1072 [7].
Враховуючи інтерес населення та подій, що відбуваються в міжнародному житті, стану справ у сфері масової інформації щодо державного рішення всіх проблем суспільства та людини, можна з упевненістю стверджувати про необхідність створення законодавчого акту, який охопить усі основні проблеми міжнародного інформаційного права.
А тому, на думку автора, вважаємо за доцільне зробити наступні висновки:
1. Умовою розвитку національного інформаційного законодавства повинно стати забезпечення прав та свобод громадян України, гарантії їх реалізації, а також забезпечення балансу індивідуальних, суспільних і державних інтересів, захисту в інформаційному просторі України.
2. Необхідне формування інформаційного законодавства, яке б не суперечило іншим нормативно-законодавчих актам, в першу чергу Основному закону України.
3. Необхідним нині є створення на рівні законодавства умов для проведення і швидкого впровадження вітчизняних результатів наукових досліджень в галузі перспективних комп'ютерних технологій на рівні інноваційних проектів в усі сфери суспільної діяльності, з урахуванням потреб ринку.
4. У практичній діяльності щодо нормотворчості обов'язково слід дотримуватися таких принципів, як своєчасне прийняття нормативно-правого акта; пакетна підготовка нормативно-правових актів, що регламентують конкретні суспільні відносини; суворе дотримання правил законодавчої техніки.
5. Вдосконалення інформаційного законодавства є необхідним для України, наприклад, для захисту прав і свобод громадянина, державного суверенітету, рішення завдань інтеграційних процесів, що відбуваються в інформаційному просторі.
6. Одним із шляхів розвитку системи законодавства є кодифікація, яка дозволить досягти єдиного, юридично цільного регулювання в галузях і певних інститутах права.
7. В національному інформаційному законодавстві системоутворюючим чинником повинен стати Кодекс, який об'єднав би положення міжнародних актів, ратифікованих Україною.
Література:
1. Задорожня Л. До питання огляду законодавства в інформаційній сфері // Правова інформатика, 2004 р. - №3;
2. Калюжний Р., Гавловський В., Цимбалюк В., Гуцалюк М. Питання концепції реформування інформа-ційного законодавства України // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. - К., 2000.
3. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права /За ред. М.Я. Швеця та Р.А. Калюжного - Ужгород: ІВА., 2003.
4. Бєляков К. І. Протидія правопорушенням, що вчиняються з використанням інформаційних технологій: проблеми науково-методологічного та навчально-методичного забезпечення // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - № 3. - 2001.
5. Копылов В.А. Информационное право: Учебное пособие. - "Юристь", 1997.- 472 с.
6. Гавловський В. Д., Романюк Б. В., Цимбалюк В. С. Проблеми організації боротьби з правопорушеннями, що вчиняються з використанням сучасних інформаційних технологій // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - № 3. - 2001.
7. Програма інтеграції до Європейського Союзу від 14.09.2000 р.http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi .
Loading...

 
 

Цікаве