WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні: правові аспекти - Реферат

Фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні: правові аспекти - Реферат

влади, громадських організацій, суб'єктів підприємництва тощо.
2.10. Відсутність належного контрольно-аналітичного забезпечення органів управління і контролю, науковців, інформаційними базами даних, необхідних для аналізу і розробки відповідних систем контролю за зовнішньоекономічними угодами, виявлення негативних тенденцій й усунення факторів, що зумовлюють чи сприяють вчиненню тіньових проявів.
Перші три загальні фактори після виконання ролі пускового механізму щодо різкого накопичення приватних капіталів перестали застосовуватись, оскільки їх ініціатори стали самі найбільш великими власниками, а інфляційні процеси могли негативно впливати на ту частину їх накопичень, що в підприємницьких цілях залишалась у національній валюті. Усі три інфляційні фактори чітко пов'язані між собою. Вони мають більше суб'єктивний, ніж об'єктивний характер, оскільки вводились фактично адміністративно-вольовим управлінським рішенням і таким же вольовим рішенням призупинили свою дію. Нині незначна інфляційна спіраль є певним чином реальним відображенням стану економіки. Водночас акція по експорту зерна в 2003 році є багатоваріантною комбінацією, відомою для вузького кола її ініціаторів, поряд з привласненням маржі від демпінгу, відшкодування ПДВ, пересортиці, мала на меті й розкрутку інфляційної спіралі. Це не сподобалось всім іншим учасникам бізнесово-політичних ігор, бо утворює небезпеку не тільки для їх економічних, а й владно-політичних інтересів.
Зовсім іншою була ситуація у січні 1992 року, коли розкручувався перший масштабний етап тіньових відносин, спрямований на радикальне накопичення приватних капіталів.
Прийняте управлінське рішення на рівні держави щодо моделювання інфляційних процесів як засобу первісного накопичення приватних капіталів зупинити було нікому. Усі учасники тіньової гри чекали від цієї акції багато. Відобразилась вона в попередньому отриманні кредитів певними категоріями населення (близькими до влади і банківського капіталу), скуповуванні за рахунок цих кредитів товарів широкого вжитку і відмові після цього держави від регулювання цін, завуальована під імпортним терміном лібералізація цін. З одного боку - це призвело до знецінення вкладів населення, відкинувши його протягом доби (січень 1992 року) за межу глибокої бідності (до рівня жебрацтва), а з іншого - створило умови для власників товарів отримати "баснословні" прибутки, а знецінену суму кредитів віддати банкам без всякої індексації. Відповідно, протягом короткого терміну тіньовим управлінським рішенням пройшов різкий перерозподіл багаторічних трудових накопичень населення, знецінення його поточних доходів. Основна, жебрацька його частина стала неплатоспроможною, усуненою від можливості бути покупцем, а відповідно, й основним інвестором виробництва. Інша, за мить збагатівша незначна частина населення не впевнена, що ці шахрайські дії можуть пройти безкарно, перевела отримані надприбутки за кордон, застосовуючи різноманітні псевдолегальні конвертаційні схеми. Це була не зовсім перша, але після банківської реформи (1998 р.), найбільш широкомасштабна тіньова акція (оборудка). У ній переплелись і політичні, і ідеологічні, і організаційно-управлінські, і правові чинники (причини і умови) тінізації суспільно-економічних відносин. Вона й сьогодні є показовим, зумовлюючим і стимулюючим прикладом організаційно-управлінського та правового нігілізму, спровокованого наведеними фактами і підкріпленого проголошеним гаслом: "що не заборонено, то дозволено". Все це в комплексі мобілізувало тіньовиків-деліквентів на творчий пошук ще більш складних і динамічних схем накопичення тіньових капіталів, таких як: оборудки трастів із приватизаційними сертифікатами та іншими коштами громадян; банкрутство підприємств з метою їх скуповування за безцінь; тіньове переведення активів банків за кордон шляхом надання псевдокредитів, псевдорозрахункових конвертаційних операцій, інших способів тіньового переміщення капіталів за кордон. У наступних дослідженнях потрібно приділити увагу розробці проблем створення організаційно-правових механізмів усунення наявних і протидії виникнення нових факторів тінізації зовнішньоекономічних відносин.
Література:
1. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології // Правові джерела. - К., 1998. - 447 с.
2. Загнитко О. Вопросы нормативного обеспечения детинизации экономики // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 3. - С. 3-6.
3. Антонов К. Економіко-правові засоби детінізації економіки і декорумпування управлінських структур // Право України. - 2002. - № 4. - С. 118-121.
4. Єрмошенко М. Економічні аспекти детінізації сфери обслуговування // Економіст. - 2000. - № 5. - С. 21-24.
5. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив на детінізацію економіки // Вісник НБУ. - 2002. - № 5. - С. 52-58.
6. Ковальчук Т. Детінізація економіки - фактор фінансової безпеки України // Банківська справа. - 2001. - № 2. - С. 3-11.
7. Гаркуша В., Задояний М. Модернізація державної податкової служби як складова детінізації економіки // Економіка, фінанси, право. - 2002. - № 3. - С. 5-7.
8. Архангельский Ю.С., Мотыченко Ю.Е. Детинизация экономики: причини и способы её преодоления // Фондовый рынок. - 2001. - № 47. - С. 22-25.
9. Турчинов О. Тіньова економіка: Теоретичні основи дослідження. - К.: Артек, 1995. - 300 с.
10. Закалюк А.П. Соціальні передумови, причини та умови корупції в Україні // Проблеми боротьби зі злочинністю в сфері економічної діяльності: Матеріали міжнар. наук. практ. конф. - Харків, 1999. - С. 59-66; Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика причин и условий: Учеб. пособ. - К., 1998; Алекcеев А.И. Криминология: Курс лекций. - М., 1989. - С. 60; Криминология: Учебн. / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой и Г.М. Миньковского. - М., 1998. - С. 160; Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. - М., 1999. - С. 163-173; Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии. - М., 1968. - С. 22-37; та ін.
11. Попович В.М. Теорія детінізації економіки. - Ірпінь, 2001. - 523 с.
12. Аскин Я.Ф. К вопросу о категориях детерминизма // Современный детерминизм и наука. - Новосибирск, 1975. - Т. 1. - С. 44.
13. Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки: Указ Президента України від 05.03.2002 № 216/2002 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 10. - С. 160-168.
14. Реєстр законопроектів секретаріату Верховної Ради України за 2000 р.
Loading...

 
 

Цікаве