WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фактори відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Фактори відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

відповідних, не завжди продуманих і обґрунтованих політичних, ідеологічних і економічних рішень, реалізованих у певних організаційно-правових актах. Таким чином, з одного боку, пояснюється вищезазначена нами гіпотеза про взаємодію, взаємопроникнення між собою вище зазначених факторів, що безпосередньо, опосередковано чи в іншому зв'язку впливають на відтворення тіньових економічних відносин, а з іншого - нами встановлена і обґрунтована підстава звести всі вище зазначені фактори до організаційно-правових, поділивши їх на загальні і специфічні, притаманні сфері ЗЕД.
До загальних організаційно-правових факторів ми відносимо ті, що однаково впливають (у формі причин - зумовлюють, у формі умов - сприяють) на відтворення тіньових процесів не тільки у сфері ЗЕД, а й інших напрямах фінансово-господарської діяльності, галузях народного господарства чи в економіці в цілому.
До специфічних організаційно-правових факторів відносяться ті, що насамперед притаманні сферізовнішньоекономічної діяльності і впливають (у формі причин - зумовлюють, у формі умов - сприяють) на відтворення тіньових зовнішньоекономічних відносин, а останні стають причинами і умовами виникнення тіньових відносин між співробітниками реєстраційно-дозвільних і контрольних органів та суб'єктами ЗЕД під час виконання першими своїх реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій щодо здійснення експортно-імпортних операцій суб'єктами ЗЕД.
1. До загальних організаційно-правових (обумовлюючих і стимулюючих) факторів тінізації зовнішньоекономічних відносин потрібно віднести:
1.1. Управлінські рішення з питань лібералізації ЗЕД, кредитної і цінової політики держави, які закріплені у відповідних правових актах, стали каталізатором інфляційних та інших тіньових перерозподільних економіко-правових механізмів первісного накопичення приватних капіталів шляхом знецінення вкладів та різкого розшарування населення, інфляційної кредитної і цінової політики держави в період 1992-1997 р.р.
1.2. Управлінське рішення щодо дискримінаційної за своєю суттю прив'язки вітчизняної валюти до іноземної.
1.3. Механізмом реалізації дискримінаційної політики, зазначеної в п. 1.2, є періодичне адміністративне встановлення дискримінаційних курсів національної валюти перед іноземною.
1.4. Сертифікатна приватизація за участю трастів.
1.5. Прийняття управлінського рішення щодо перенесення в систему оподаткування України Податку на додану вартість (ПДВ), яке не узгоджується з інфляційним та кризовим станом України і не враховує фактичні умови і мету введення цього податку у країнах зі сталою ринковою економікою.
1.6. Асистемність і фіскальна спрямованість чинної системи оподаткування.
У наведених організаційно-правих факторах відображається економічний аспект детермінації тіньової поведінки суб'єктів підприємницької діяльності.
1.7. Порушення принципу теорії управління про первинність визначення функцій і вторинність побудови оргструктури, ситуативний підхід до формування реєстраційно-дозвільних, фіскальних, контрольних і правоохоронних органів, що призвело до надмірного зростання контрольно-фіскальних органів, дублювання ними одних і тих же функцій, концентрації виробничих функцій (видача ліцензій, реєстрація контрактів та інше) у їх центральних апаратах тощо. Це призводить до черг, корупції та іншого негативу, відображеного у підрозділах 1.2, 2.1, 2.2 даної роботи.
1.8. Слабке наукове, організаційно-правове, інформаційно-аналітичне, контрольно-технологічне забезпечення, а відповідно, і нерозвиненість інститутів державного і корпоративного управління, громадського самоврядування і контролю, що, з одного боку, сприяє вчиненню тіньових проявів, а з іншого - відчуття безконтрольності з боку трудових колективів, суб'єктів корпоративних прав, інвесторів, кредиторів, співзасновників, громадськості, породжує безнаказанність і стимулює тіньовиків - деліквентів до вчинення тіньових проявів.
Наведені фактори (причини і умови) відтворення тіньових відносин є загальними і відносяться до всіх галузей народного господарства і сфер фінансово-господарської діяльності, в тому числі до сфери ЗЕД. Поряд з цим, фактори (1.7 і 1.8.) відтворення тіньових відносин можна віднести і до специфічних для сфери ЗЕД, оскільки їх усунення може бути здійснено в межах вдосконалення організаційно-управлінської і функціональної інфраструктури реєстраційно-дозвільних і контрольних органів, що не можна сказати про інші наведені вище фактори, усунення яких вимагає загальнодержавних заходів.
2. До специфічних організаційно-правових (обумовлюючих і стимулюючих) факторів тінізації зовнішньоекономічних відносин належать такі:
2.1. Обвальна лібералізація зовнішньоекономічної діяльності без належного наукового організаційно-правового забезпечення реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій держави, тарифного й нетарифного регулювання експортно-імпортних операцій, корпоративного управління і контролю за здійсненням зовнішньоекономічних угод.
2.2. Сировинна спрямованість експорту та фактичне стимулювання імпорту товарів широкого вжитку, що, з одного боку, стимулює іноземного виробника, створює підґрунтя для руйнування вітчизняного виробничого сектору економіки й залучає значну частину підприємців до здійснення тіньових схем експортно-імпортних операцій.
2.3. Ситуативно-фрагментарний підхід до формування економічної моделі нормативно-правових актів, що викликає антагонізм регулюємих ними відносин, робить офіційну діяльність економічно невигідною, виштовхує її в тінь.
2.4. Порушення базових принципів теорії права та юридичної техніки при розробці нормативно-правових актів, з питань регулювання зовнішньоекономічних відносин та економічних відносин взагалі.
2.5. Прийняття багаточисельних нормативно-правових актів поза межами кодифікованих галузей права. У результаті цього виникають прогалини, суперечності, що ускладнює виконання закону та руйнує систему правозастосовчої практики.
2.6. Прогалини в механізмах валютного контролю за експортом (імпортом) послуг, робіт, інтелектуальної власності.
2.7. Нерозробленість організаційно-правових механізмів корпоративного управління і контролю за експортно-імпортними операціями.
2.8. Відкритий протекціонізм економічних інтересів розвинених країн з боку міжнародних організацій і самих країн.
2.9. Завуальований тіньовий протекціонізм економічних інтересів розвинених країн чи конкретних підприємств-партнерів з боку окремих несумлінних представників державної
Loading...

 
 

Цікаве