WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фіктивне підприємництво: причини виникнення та сучасний стан - Реферат

Фіктивне підприємництво: причини виникнення та сучасний стан - Реферат

державної і кооперативної промисловості, торгівлі в найважливіших галузях народного господарства, в деяких випадках, проникають до кооперативних організацій, перетворюють їх у фіктивні підприємства, які є знаряддям і прикриттям їх експлуататорської діяльності. Фіктивними підприємствами згідно з цією постановою визнавалися: а) якщо серед засновників чи членів виборних органів брали участь особи, яким це заборонено законом; б) якщо серед засновників переважаючий вплив мали капіталістичні (куркульські) елементи, які використовують кооперативну форму у своїх класових інтересах; в) якщо діяльність їх ухилялась у бік, протилежний інтересам соціалістичного будівництва.
В іншій Постанові РНК СРСР від 23.11.1930 р. "лжекооперативами" уже визнавались такі кооперативи, в яких брали участь куркулі та інші особи, які не мали права бути їх членами і якщо вони не були виявлені організаторами кооперативу, а також якщо діяльність кооперативу ухилялась у бік, протилежний інтересам соціалістичного будівництва. На підставі таких законів і велася у той час боротьба з фіктивною підприємницькою діяльністю[8].
В нових умовах, що змінювались, змінювався і характер фіктивної підприємницької діяльності. Тепер це вже не капіталістичні елементи і куркулі, а окремі приватні особи, які намагалися використовувати не лише кооперативи, але й державні організації. Тому, надалі, в кримінальному законодавстві закріплюється термін "лжесоціалістичні підприємства", тобто підприємства, які лише зовнішньо з формального боку виглядають як соціалістичні (можуть мати свій рахунок у банку, печатку тощо), але за змістом такої діяльності не є такими, оскільки служать меті особистої наживи. Заснування такого фіктивного підприємства за Кримінальним кодексом УРСР (прийнятим 1960р.) передбачалась кримінальна відповідальність, як за заняття приватнопідприємницькою діяльністю [9].
Приватна власність і підприємницька діяльність, яка основана на ринкових відносинах - це ті основні негативні фактори, з якими безкомпромісно боролася радянська влада за весь період свого існування. Це відповідало теоретичним розробкам комуністичних апологетів, що були взяті за основу ідеології держави і будувалися на принципах класового підходу. Таким чином, у радянській державі усі політичні інститути, в тому числі кримінальне законодавство, суспільні науки, мали ідеологічну спрямованність і були спрямовані перш за все на боротьбу з приватною власністю (капіталізмом). Приватна власність на засоби виробництва обособлювалася з експлуатацією осіб, які не мали такої власності.
Виправдовуючи каральні дії проти підприємницької діяльності ідеологічними постулатами, держава жорстоко переслідувала осіб, які цією діяльністю займалися нелегально. Крім того, соціалістичною державою широко надавалися переваги і підтримка виключно господарській діяльності державного сектора економіки і колективній праці, в якій вбачались майбутні прогресивні зміни. Але така політика керівництва минулої держави не мала перспективи, оскільки в її основі були відсутні економічні стимули праці і можливість вільного підприємництва, що врешті-решт і привели до банкрутства як ідеології, так і розпаду економічної, політичної системи держави в цілому.
Перебуваючи в умовах, при яких не можна було вільно займатися підприємницькою діяльністю, люди з підприємницькими задатками змушені були працювати в "тіні", створювати фіктивні підприємницькі структури з метою отримання засобів для існування. Вони часто використовували недоліки державної планово-розподільчої системи, при якій існував "дефіцит" і "перебої" товарів повсякденного вжитку, створювали лжекооперативи для отримання пільг, або використовували державні чи громадські організації для виготовлення та реалізації товарів населенню, здійснювали інші послуги для задоволення життєвих потреб споживачів.
Таким чином, у результаті відсутності правового регулювання підприємницької діяльності, встановлення законодавчих перепон щодо приватного підприємництва, утиски і переслідування колишніх приватних підприємців сприяло тому, що в середині 20-их років розпочався розвиток тіньового (фіктивного) підприємництва, яке з часом постійно видозмінювалось і набувало нових форм злочинної діяльності.
За період незалежності України законодавчо утвердився порядок існування різних форм власності, розпочався розвиток підприємництва і ринкових відносин. Заходи, що здійснюються сьогодні керівництвом незалежної України, спрямовані перш за все на створення передумов для функціонування приватної власності, розвитку підприємництва і формування ринкових відносин. Водночас процес становлення ринкових відносин проходить складно і суперечливо.
Перехід на нові форми господарювання, поряд із позитивними змінами в економіці, викликав появу факторів, що створюють умови для вчинення різноманітних зловживань і поширення фіктивного підприємництва, інших злочинів економічної спрямованості, що скоюються з використання різновидів фіктивних підприємств. Поширенню фіктивного підприємництва сприяла втрата на перехідному етапі державою контрольних функцій в економіці, невдале і непослідовне проведення економічних реформ, зокрема в роздержавленні власності, недосконале створення умов і рівних стартових позицій для заняття підприємницькою діяльністю, відсутність Податкового кодексу та інше. Різке скорочення державних замовлень великих підприємств призвело до безробіття і матеріального розшарування суспільства. Крім того, правовий нігілізм населення, крах політичних, ідеологічних, виховних функцій держави визвали зневіру більшості людей в державні інститути влади. Поширеність корупції у вищих ешелонах державної влади, неготовність правоохоронних та інших органів влади до роботи в нових умовах виявилися основними причинами, при яких стало можливе виникнення організованої злочинності, економічним підгрунтям якої є скоєння економічних
Loading...

 
 

Цікаве