WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фіктивне підприємництво: причини виникнення та сучасний стан - Реферат

Фіктивне підприємництво: причини виникнення та сучасний стан - Реферат


Реферат на тему
Фіктивне підприємництво: причини виникнення та сучасний стан
Фіктивне підприємництво - новий вид злочинних посягань у сфері економіки України. Як суспільно небезпечне явище, воно виникло практично одночасно з виникненням підприємницької діяльності. Підприємницька діяльність у різні історичні періоди державного і суспільного розвитку зазнавала занепаду або підйому, оскільки залежала від особливостей державного устрою та ставлення держави до власності і ринкових відносин. Фіктивне підприємництво, в свою чергу, проявлялося і видозмінювалося та набувало нових форм злочинної діяльності залежно від державно-правового регулювання підприємницької діяльності [1].
Тривалий час відповідальності за фіктивне підприємництво, як кримінального злочину, який сьогодні є в Кримінальному кодексі України, не існувало, винні особи, які вчиняли такий злочин, притягувалися до відповідальності за шахрайство.
Шахрайство як кримінальний злочин відоме і за рубежем. Як свідчить зарубіжний історичний досвід, цей вид злочинів був розповсюджений дуже давно і притаманний кожному історичному періоду людства. У різні історичні періоди його тлумачили по-різному. Шахрайство як і фіктивне підприємництво побудоване на обмані. Мислитель і суспільний діяч стародавнього Риму Цицерон зазначав, що несправедливість досягається двома способами: насиллям чи обманом [2].
Обман, як спосіб заволодіння чужим майном, був відомий ще законодавцям стародавнього Риму. Вони відносили шахрайство до тяжких злочинів і тому вже за часів Імператора Андріана (76-138 рр.) осіб, які використовували обман у корисливих цілях, піддавали жорстокому покаранню: їх засилали на далекі острови, де вони були приречені на голодну смерть.
Специфіка обману, за яким вбачалося шахрайство, була прерогативою шахраїв привілейованого "пануючого" класу, бо їх вчинення вимагало відповідних знань, навичок, освіти, професії та соціального статусу [3].
З розвитком торгових відносин, зміцненням внутрішніх і міжнародних ринків у державі, сприяло появі різних способів шахрайств, у тому числі шахрайств із фінансами. Початково шахрайство з фінансами з'явилося у сфері торгівлі, де ним займалися в основному купці. У подальшому шахрайство розповсюджується і в інших соціальних сферах. Безумовно, при цьому змінюються форми та способи обману. Отримують розповсюдження різноманітні підробки фіктивних платіжних і фінансових документів, створення фіктивних підприємств, за допомогою яких злочинці заволодівали чужим майном або грошима.
Одним із ранніх і відомих шахрайств із фінансами, що здійснювалося за рубежем з використанням фіктивних підприємств, яке набуло великого розголосу в 1920 роках у США є "шахрайство Понзі". У Бостоні, штат Масачусетс, італійський емігрант і фінансовий шахрай Чарльз Понзі офіційно заснував компанію з цінних паперів (Securities and Exchange Company). Корпорація була представлена тільки в особі самого Понзі, який розпочав справу, маючи в кишені всього декілька сотень доларів, позичених у двох його партнерів. Обогатилася компанія "Понзі" тим, що надавала своїм вкладникам великі відсотки на їх інвестиції. Протягом 45 днів інвестор отримував свої першочергові вклади плюс 50 % прибутку: через 90 днів інвестор подвоював свої першочергові інвестиції. Тим часом, Понзі просто використовував гроші одного вкладника, щоб виплатити іншому. У кінці 1920 року компанія "Понзі" розвалилась і він був засуджений до тюремного ув'язнення в штаті Масачусетс. Із 15-ти мілліонів, які заробив Понзі, 8 не були задокументовані. Махінації, що стали відомі під назвою "Махінації Понзі", будуються за принципом: "Пограбуй Пітера, щоб заплатити Полу" [4].
Уперше в українському, радянському законодавстві термін "фіктивний" (слово фіктивний походить від латинського fictio - вигадка, нереальне, неправильне, хибне, вигадане з певною метою, а також від французького fiktif - вигаданий, недійсний, який насправді не існує) [5] з'явився у Кримінальному кодексі УРСР в 1927 році. За статтею 135-2 КК УРСР (1927р.), встановлювалася кримінальна відповідальність за утворення приватного підприємства у формі (фіктивного кооперативу), а також за сприяння організації таких підприємств з боку фундаторів і фіктивних членів.
Особи, які створювали фіктивні кооперативи, переслідували такі цілі, як отримання кредитів на пільгових умовах, приховування порушень законодавства про охорону праці, ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів шляхом використання наданих кооперативам пільг [6].
У союзному кримінальному законодавстві вживалась інша термінологія визначення фіктивності, ніж в українському. Аналог українського терміна "фіктивний кооператив" відповідав російський термін "лжекооператив", пізніше "лжесоціалістичне підприємство", далі просто "лжепідприємство" або "лжепідприємництво".
Термін "лжепідприємництво" (від анг. false busines) до сьогодні використовується в кримінальному законодавстві Російської Федерації, який визначає поняття фіктивного підприємства, як створення комерційної організації без наміру здійснювати підприємницьку чи банківську діяльність з метою отримання кредитів, звільнення від податків, досягнення іншої матеріальної вигоди чи прикриття забороненої діяльності, що завдало великої шкоди громадянам, організаціям чи державі [7].
Історико-правові засади союзного законодавства радянського періоду свідчать, що в умовах так званого "соціалістичного будівництва" основна боротьба її державних органів велась не так із злочинами у сфері підприємництва, як із приватнопідприємницькою діяльністю взагалі. Осіб, які займалися такою діяльністю, переслідували за політичні мотиви і відносили до категорії "ворогів народу".
Так, у постанові РНК СРСР від 28.12.1928 р. "Про заходи боротьби з "лжекооперативами" вказувалось, що капіталістичні (куркульські) елементи, які відтісняються внаслідок успіхів
Loading...

 
 

Цікаве