WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Український омбудсман у структурі механізму державної влади - Реферат

Український омбудсман у структурі механізму державної влади - Реферат

про те, що французька конституція базується на існуванні трьох влад, застаріла. Необхідно говорити про появу нової, четвертої влади - дипломатичної, до якої і потрібно віднести омбудсмана Франції [3, 132-133]. Інший дослідник цього інституту стверджує, що медіатора-посередника потрібно назвати sui generis, тобто владою особливого роду [4].
Підтвердженням саме такого підходу до визначення місця омбудсмана в системі органів державної влади стало закріплення його статусу в постсоціалістичних країнах. "Виходячи з класичної теорії принципу поділу влади, - стверджує В. Комарова - орган тієї чи іншої гілки влади не повинен мати компетенцію, що належить іншій гілці влади. У російському варіанті визначити належність Уповноваженого до тієї чи іншої гілки влади дуже складно: це конгломерат переплетінь" [5, 66]. О. Соколов уточнює, що Уповноважений з прав людини в Російській Федерації не належить ні до судової, ні до виконавчої, ні до законодавчої, хоча і призначається останньою [6, 99].
Ряд авторів теоретично обґрунтовують думку, щосьогодні омбудсман повинен бути самостійним, незалежним органом, який не входить до жодної з гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової), а разом з Конституційним Судом, прокуратурою, а також Рахунковою палатою утворює систему незалежних контрольно-наглядових органів або ж контрольно-наглядову гілку влади [7, 35-42; 8, 60-68; 9, 10-18; 10, 301-316]. В. Процюк, аналізуючи таку ситуацію з статусом Уповноваженого з прав людини в Україні, також зазначає, що, на його думку, науковий аналіз показує, що українського омбудсмана не можна віднести до трьох класичних гілок влади, проте очевидно, що він виконує контрольно-наглядові функції і займає своє самостійне місце в механізмі реалізації влади [8]. Його підтримує перший український омбудсман Н. Карпачова, яка констатує: "Особливість статусу Уповноваженого з прав людини полягає в тому, що він не належить до будь-якої з гілок державної влади, а є органом sui generis, особливого роду, з унікальним статусом. Реалізація його мандату в умовах сучасної України ускладнюється тим, що він не вписується у традиційно існуючу систему влади" [9]. Така ж думка щодо російського омбудсмана у радника міжнародного відділу апарату Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації А. Лєбєдєва, який стверджує, що призначення Уповноваженого в державному механізмі полягає в тому, щоб контролювати баланс між трьома центрами влади в державі: законодавчим, виконавчим і судовим [10].
Як бачимо, ці автори виходять за рамки класичного підходу щодо теорії поділу державної влади на три гілки. На їх думку, поряд з законодавчою, виконавчою та судовою владами, які є фундаментальними гілками влади, доцільно визнати і контрольно-наглядову гілку влади, в систему якої разом з омбудсманом входять Конституційний Суд, проку-ратура, Рахункова палата та деякі інші контрольно-наглядові органи. Так, на думку В.Чіркіна, у будь-якій державі є універсальна контрольна функція ..., яка реалізується особливою гілкою влади - контрольною [11]. "Можна припускати наявність нового різновиду влади поряд з законодавчою, виконавчою і судовою... Напевно, слід погодитися з тими авторами, які вважають контрольну владу особливою..." - стверджує також Ю. Шульженко [12]. А І. Процюк підсумовує, що існування цієї гілки влади підтверджується системним характером її структури і спільним функціональним призначенням усіх елементів структури, а саме здійсненням контролю [13].
Обґрунтовуючи думку щодо контрольно-наглядової гілки влади, її прихильники говорять, що за сучасних умов оптимальним є гнучке розуміння теорії поділу влади. Її втілення в життя у різних країнах має свої відмінності, що і обумовлює оптимальність гнучкого розуміння теорії поділу влади, можливість її доповнення новими елементами, що відповідають реаліям сьогодення. Цей принцип допускає створення державних органів, що функціонують паралельно трьом основним гілкам державної влади. Не можна допускати догматичного трактування розподілу влад як раз і назавжди існуючої схеми. Неприпустимо зациклюватися лише на одному з важливих варіантів цієї теорії. Необхідно погодитися з висловленою в новітній юридичній літературі думкою, що концепція поділу влади має, насамперед, орієнтуючий характер. У "чистому" вигляді вона ніде, принаймні в сучасних умовах, не здійснюється [15]. Навпаки, практика державотворення свідчить про доповнення її новими елементами, що відповідають сьогоднішнім реаліям.
Принагідно згадати, що в історії політичної думки число гілок влади, що пропонувалося встановити, коливалося від двох до десяти. Так, Джон Локк вважав, що підтримка режиму свободи вимагає, щоб публічно-владні повноваження держави були чітко поділені між законодавчою та виконавчою владами. Шарль Монтеск'є відстоював необхідність існування уже трьох влад - крім законодавчої та виконавчої гілок влади називав ще судову. Деякі послідовники Ш. Монтеск'є доповнювали теорію розподілу влад шляхом приєднання до трьох влад четвертої. Носіями виконавчої влади у власному значенні слова вони називали не монарха, а міністрів, йому ж присвоювали особливу "упокорюючу" або "врівноважуючу" владу, призначення якої полягає в тому, щоб регулювати дії останніх трьох влад, забезпечувати їх рівновагу та вирішувати їх взаємні конфлікти. Ця думка вперше була висловлена у 1791 році членом Національних Зборів Франції Клермоном де-Тоннером і згодом, у 1814 році, докладно розвинена Бенджаменом Констаном. У Німеччині вона була сприйнята Гегелем і в своєрідній метафізичній формі викладена його учнем Лоренцом фон Штейном [17].
Великим китайським мислителем Сунь Ят-Сеном у свій час була запропонована "конституція п'яти властей" як юридична база республіканського самоврядування, де державний механізм представлений самостійними, незалежними одна від одної владами: законодавчою, виконавчою, судовою, іспитовою та контрольною. Згодом отримала розвиток тенденція до збільшення кількості гілок влади і
Loading...

 
 

Цікаве