WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Український омбудсман у структурі механізму державної влади - Реферат

Український омбудсман у структурі механізму державної влади - Реферат


Реферат на тему:
Український омбудсман у структурі механізму державної влади
Сьогодні принцип поділу влади є основоположним у формуванні та функціонуванні механізму державної влади. Без нього неможливо уявити демократичний розвиток держави, належне забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Визначення місця інституту омбудсмана в механізмі державної влади важливе як у теоретичному, так і в практичному аспектах, оскільки стосується, по-перше, статусу самого інституту, його прав та обов'язків щодо інших органів влади, по-друге, від місця знаходження омбудсмана в системі органів державної влади залежить характер його функцій, по-третє, визначення місця омбудсмана в структурі вищих органів державної влади країни сприятиме вирішенню ряду існуючих проблем взаємодії гілок державної влади, забезпеченню оптимального функціонування державного механізму і практичної реалізації принципу поділу влади.
Дослідженням місця українського омбудсмана в механізмі державної влади займалися такі українські науковці, як Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, М.В.Цвік, Н.І. Карпачова, І.В. Процюк, К.О. Закоморна та інші. Проте єдиної думки щодо визначення місця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у системі органів державної влади не має. Тому існує потреба у подальшому вивченні цієї проблеми для того, щоб, урахувавши світовий досвід місця омбудсмана у механізмі державної влади, проаналізу-вавши думки різних вчених з цього питання, їх аргументи, виробити концептуальний підхід у визначенні місця українського омбудсмана у структурі механізму державної влади. Це і є метою нашого дослідження.
Інститут омбудсмана виник у рамках парламентаризму і відповідно до концепції поділу влади на першому етапі своєї діяльності був підлеглий законодавчій владі, діяв у рамках парламенту і вважався його допоміжним органом. У більшості країн такий підхід до визначення місця омбудсмана в механізмі державної влади зберігся. Він призначається парламентом, співпрацює з ним та його спеціальними комітетами і комісіями, які у свою чергу активно впливають на його діяльність.
У країнах, де наявна більш-менш сильна виконавча влада, вони запроваджуються в рамках виконавчої влади. Так, у ряді штатів США відмовилися від сприйняття цього інституту тільки як структури законодавчої гілки влади. Він запроваджений і при губернаторах штатів чи згідно з своїм статусом підзвітний виконавчим органам влади штату. Це пов'язано з тим, що представницькі органи влади цих штатів не проявили у свій час належної зацікавленості в реалізації програми омбудсманівської служби. Причиною цього була боязнь законодавців щодо того, що введення інституту омбудсмана при законодавчому органі штату призведе до втрати авторитету самих законодавців як захисників інтересів виборців. Виконавчі органи штатів, губернатори навпаки виступали за запровадження цього інституту, енергійно його рекламували в період виборчої губернаторської кампанії, закріплювали у своїх виборчих програмах спеціальні розділи, присвячені цьому правозахисному інституту. Виконавчі омбудсмани діють також на регіональному рівні в Італії, Канаді, Австралії, Російській Федерації та деяких інших країнах. І практика підтверджує, що вони дійсно здатні функціонувати та захищати права людини не менш ефективно чим законодавчі омбудсмани.
Хоча на думку деяких дослідників цього інституту, "урядові" варіанти омбудсманівської моделі породжують проблеми і певною мірою обмежують незалежність і неупередженість даної посадової особи. Особливо це проявляється в тих державах, де виконавча влада наділена повноваженнями регулювати бюджет омбудсманівської служби [1, 21]. Однак така претензія може висловлюватись і до представницьких органів, які у випадку підпорядкування їм інституту омбудсмана також законодавчо передбачають певні важелі впливу на цей правозахисний механізм. Тому важко однозначно сказати, яка із зазначених моделей омбудсмана є досконалішою. Будь-яка з них відіграє позитивну роль як засіб позасудового захисту прав і свобод людини та громадянина. Звичайно, парламентська модель збільшує можливості омбудсмана впливати на органи управління і посилює позиції парламенту в галузі контролю за виконавчою владою. З іншого боку, виконавчі омбудсмани роблять виконавчу гілку влади демократичнішою, гнучкішою, ліберальнішою в галузі прав людини. Тому останнім часом при запровадженні інституту омбудсмана все більше використовується модель квазіомбудсмана, який поєднує в собі риси виконавчої та представницької схеми цієї інституції, що робить його більш незалежним від законодавчої і виконавчої гілок влади. Прикладом цього є омбудсман Франції. Омбудсмани Польщі, Російської Федерації, Угорщини, України, Грузії, Данії та ряду інших країн також являють собою орган, незалежний від будь-якої гілки влади.
І все більше авторів, говорячи про природу інституту омбудсмана, підкреслюють, що дана інституція повинна бути незалежною від будь-яких органів державної влади. Тільки при такому підході, з таким статусом, на їх думку, омбудсман зможе належно виконувати покладені на нього зобов'язання. У науковій літературі починають з'являтися роботи, автори яких відстоюють думку, що омбудсман повинен бути не тільки незалежним і діяти неупереджено відповідно до точних приписів і правил, встановлених законодавством, але й не входити в жодну з гілок влади, оскільки він є достатньо впливовим інститутом, здатним самостійно істотно впливати на функціонування органів державної влади з метою недопущення ними порушень прав людини. На таких позиціях стоять перш за все вчені- працівники країн колишнього соціалістичного табору. Хоча і деякі їх колеги країн Західної Європи та Америки дотримуються такої думки. Так, на думку
Т. Флейнера-Джерстера, інститут омбудсмана можна віднести до спеціальних інститутів публічно-правового нагляду [2, 83]. В. Бойцова, характеризуючи інститут медіатора-посередника, пише, що яка б не була повага до ідеї Монтеск'є, теза
Loading...

 
 

Цікаве