WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Удосконалення інституту делегування повноважень органів місцевого самоврядування: проблеми і практика застосування - Реферат

Удосконалення інституту делегування повноважень органів місцевого самоврядування: проблеми і практика застосування - Реферат


Реферат на тему:
Удосконалення інституту делегування повноважень органів місцевого самоврядування: проблеми і практика застосування
Однією із форм відносин у територіальній організації влади в Україні є делегування повноважень і функцій від органів державної виконавчої влади до органів місцевого самоврядування. Вона передбачена в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" [3], але досвід застосування цього інституту лише перевищує 10 років, що можна вважати лише етапом становлення. Водночас необхідність реформування місцевого самоврядування, подальшого розвитку процесів децентралізації влади вимагає удосконалення правових форм їхнього здійснення. На сьогодні інститут делегування функцій і повноважень в Україні ще не набув розвинених форм, як це має місце в західних країнах, де він впроваджений уже багато років і, відповідно, набуто певний досвід, відображений у правових формах, що дозволяють ефективно застосовувати його на практиці. Таким чином, необхідність розвитку й удосконалення форм відносин держави і місцевого самоврядування ставлять певні вимоги щодо відповідних правових форм, методів і засобів, які могли б забезпечити ефективність діяльності держави на шляху подальшого розвитку місцевого самоврядування.
Питання про делегування повноважень і функцій розглядаються у роботах з проблематики місцевого самоврядування, а також при розгляді питань досвіду іноземних країн у цій сфері цілим рядом авторів. Проте ці питання ще не ставали предметом спеціального дослідження і часто висвітлюються на сторінках періодичних видань. Із аналізу цих робіт можна зробити висновок, що полем для подальших досліджень є питання більшого обґрунтування правового закріплення цього інституту, застосування досвіду іноземних країн з метою удосконалення чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні.
Мета статті полягає у дослідженні як самого інституту делегування функцій і повноважень, який закріплено в законодавстві України, так і іноземного досвіду, та синтезацію їх в єдиних висновках про можливості його застосування в Україні і внесення конкретних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства.
Законодавством України повноваження органів місцевого самоврядування можна поділити на власні і делеговані. Правову основу останніх складають положення ч. 3 і 4 ст. 143 Конституції України, в яких містяться основні положення щодо делегування повноважень: а) органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади; б) держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності; в) органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади [1]. Звідси випливає, що предметом відання делегованих повноважень є питання загальнодержавного та місцевого значення, віднесені законом до відома органів державної влади, але передані до відома органів місцевого самоврядування з метою більш ефективного їхнього виконання.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає делеговані повноваження як "повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районих, обласних рад" [3]. Таким чином, у згаданих актах йдеться про делегування лише повноважень, але не функцій.
Питання про делеговані повноваження розглядалися в процесі здійснення заходів щодо проведення адміністративної реформи в Україні. Указ Президента України "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні" від 22 липня 1998 року № 810/98 і сама Концепція містять широкий підхід до розумінння "делегування", під яким розуміють "…передачу функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегую-чого суб'єкта права повернути їх до власного виконання. Водночас делегуючий суб'єкт набуває право контролю за станом і наслідками виконання делегованих функцій, повноважень; він може також фінансувати із власних коштів їхнє здійснення, передавати у користування необхідні для цього майнові об'єкти" [5]; делеговані функції, повноваження означають "функції, повноваження (права і обов'язки), що їх набуває певний суб'єкт (орган чи посадова особа) шляхом передачі йому для виконання від іншого суб'єкта за власним рішенням останнього або на підставі норми закону" [5]. У світлі цих визначень делегування постає як метод, інструмент організації державного управління, а сфера місцевого самоврядування - лише як одна із сфер його застосування. Відносини з делегування повноважень охоплюють відносини між органами держави і місцевого самоврядування, але не всередині системи місцевого самоврядування. Потрібно звернути увагу на те, що і Конституція, і Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" говорить про делеговані повноваження, а заходи - про передачу як повноважень, так і функцій. Новими елементами тут є те, що: а) делегація повноважень можлива лише на певний час і б) за делегуючим суб'єктом залишається право повернути делеговані повноваження до власного виконання.
Таким чином, Конституцією передбачено делегування повноважень від органів державної виконавчої влади органам місцевого самоврядування, а Закон також передбачив можливість передачі таких повноважень від органів місцевого самоврядування обласного і районного рівня до державних адміністрацій. Однак, крім окресленої сфери відносин делегування, передбачено також і у відносинах між органами місцевого самоврядування і органами самооорганізації населення, де вони означають передачу повноважень від сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення [4]. Таким чином, система делегування повноважень в Україні в цілому передбачає такі види делегування повноважень: а) від органів державної виконавчої влади органам місцевого самоврядування; б) від органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня органам державної виконавчої влади; в) від органів місцевого самоврядування органам самоорганізації населення.
Інститут делегування повноважень потребує розвитку і більш ґрунтовного і чіткого закріплення в законодавстві. На сьогодні, зокрема, не визначені критерії розподілу повноважень на власні і делеговані і відбору повноважень як делегованих, не розкрита внутрішня юридична природа інституту делегування, не вироблено його чіткі правові форми та ін. Законодавством чітко не визначена правова природа делегування повноважень - його формулювання ставлять у центр делегування повноважень делегуючого
Loading...

 
 

Цікаве