WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Трансакції та їхнє правове регулювання - Реферат

Трансакції та їхнє правове регулювання - Реферат

індивідуальної дії як обмін товарами [8].
Оскільки відправним рубежем у побудові неокласичних моделей є людина, індивідуальний вибір (а точніше, результати індивідуальних рішень), то перш за все необхідно визначитися із змістом поняття "трансакція" в іншому значенні. Потрібно зазначити, що між поняттями "індивідуальна дія" і "трансакція" існує момент тотожності, оскільки в обох випадках йдеться про дії людини як прояви її волі.
Проте коли розглядається трансакція, то перш за все повинні бути визначені обмеження, соціальне становище, або контекст, у якому вони (дії) розглядаються.
В економічній теорії взаємодія між людьми розглядається на основі таких основних понять, як обмеженість ресурсів, відповідність власним інтересам. Саме тому трансакція містить у наявній формі три моменти, які одночасноє відображенням трьох видів соціальних відносин: конфлікту, залежності і порядку [8, с. 656]. У першому випадку конфлікт можна визначити як відносини взаємовиключення щодо використання обмеженого ресурсу. Взаємозалежність - це відносини, взаємне розуміння можливостей підвищення добробуту, що відображається за допомогою взаємодії. Порядок - відношення, за допомогою якого визначається не тільки сумарна вигода, але і її розподіл між зацікавленими сторонами.
Характерний приклад трансакції - придбання економічним агентом прав власності на земельну ділянку. Зміст і значення даного акта виходять далеко за межі того, що безпосередньо робить дана людина (збір інформації, проведення переговорів, оформлення купчої з попереднім вивченням історії власності на дану ділянку, її страхування, реєстрація прав).
У запропонованих визначеннях трансакції виявляється взаємодоповнюваною, з одного боку, неокласичною теорією, що ставила акцент на одну форму індивідуальної поведінки, і з іншого - новою історичною школою, що привносила в теорію історичну визначеність, разом з тим, виключаючи з аналізу власне поведінку людини як економічного агента. Такі визначення трансакції дозволяють аналізувати різні форми господарської діяльності у межах однієї і тієї ж системи понять, водночас виступаючи елементом загальної економічної теорії з погляду можливостей аналізу альтернативних і (або) взаимодоповнюючих економічних систем.
Оскільки загальною передумовою аналізу виступає обмін між людьми, то дії одного виявляються реальним моментом, що відображає властивості цілого. Тому якщо не буде зроблено спеціальну вказівку, ці два поняття використовуватимуться як взаємозамінні.
Для більш повного розуміння відмінності між трансакцією і обміном і, отже, власного змісту трансакції можна використовувати класифікацію, запропоновану Д. Бромлі. Вона заснована на типології дій економічних агентів, які можуть полягати у виборі однієї з альтернатив у межах даної інституційної структури або у виборі між самими інституційними структурами. Інакше кажучи, трансакції здійснюються або у межах існуючої системи правил, або щодо зміни даної системи. Дії, які економічний агент чинить у межах існуючої інституційної структури, називаються товарними трансакціями, тоді як дії, які вчиняються для зміни існуючої структури, вважатимуться інституційними трансакціями.
Треба зазначити, що трансакції характеризують такими специфічними ознаками:
- загальними або специфічними (торкатися стандартних або унікальних ресурсів);
- швидкоплинними або тривалими, одиничними або такими, що регулярно повторюються;
- слабо або сильно залежними від непередбачуваних майбутніх подій;
- з легко- або важко вимірними кінцевими результатами (які дозволяють більш-менш ефективний контроль за виконанням учасниками узятих на себе зобов'язань);
- автономними або такими, що тісно переплітаються з іншими операціями [9].
Під трансакцією розуміють також діяльність людини у формі відчуження прав власності і свобод, прийнятих у суспільстві, які здійснюються в процесі планування, контролю за виконанням умов договору, а також адаптації до непередбачених обставин.
Запропоновані різними ученими визначення поняття "трансакції" не можуть визнаватись універсальними і мати певні теоретичні вади. Звуження визначення та його формулювання, як простого обміну правами власності, ототожнює трансакцію з цивільно-правовим визначенням договору міни, де кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший [10].
За своєю суттю фінансова трансакція є не що інше як купівля-продаж, але не в реальному вигляді, а через мережу Інтернет. Звичайно, цим фінансові трансакції не обмежуються: через мережу Інтернет можна не тільки здійснювати трансакції купівлі-продажу, але й інвестувати в ті чи інші проекти, перераховувати кошти, виступати учасником (гравцем) на фондовій біржі. Фінансові трансакції застосовуються при переказах грошових коштів з рахунку на рахунок між банками, оформлення договорів купівлі-продажу акцій, здійснення клірингових, ділінгових та інших фінансових операцій.
На сьогодні країни-члени ЄС не мають єдиної позиції щодо правового врегулювання згаданого конфлікту інтересів, хоча з метою гармонізації відповідного законодавства на міжнародному рівні були прийняті відповідні положення. З метою зменшення зазначених правових ризиків, європейські експерти розрізняють два види використання Інтернету фінансовими установами, а саме: як нового каналу зв'язку із уже існуючими клієнтами та як засобу надання послуг новим клієнтам.
Іноземні експерти зазначають, що українське законодавство повинне передбачати право фізичних та юридичних осіб-резидентів України на вільний вибір постачальників фінансових послуг за допомогою Інтернету. Разом з тим право на захист власних інтересів в українському законодавстві необхідно закріпити лише за тими резидентами України, які укладають угоди винятково з іноземними компаніями, які мають ліцензії вітчизняних регулятивних органів на надання таких фінансових послуг на території України.
Концепції з формування правової основи розвитку інформатизації (в тому числі фінансових трансакцій), під різними назвами, розробляються вченими у Російській Федерації ще з початку 90-х років [11]. Чого не можна сказати про Україну, де робилися
Loading...

 
 

Цікаве