WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Теоретичні підходи щодо визначення дефініції “валютні обмеження” - Реферат

Теоретичні підходи щодо визначення дефініції “валютні обмеження” - Реферат

28, с. 331-333].
Є й інші визначення цього поняття. Так, Л.А. Лунц визначає валютні обмеження, як сукупність заходів, направлених на обмеження трансферту за кордон, шляхом обмеження певних операцій та накопичення міжнародних платіжних засобів (валютних цінностей) в девізних національних банках [17, с. 316]. Сапожников Н.В. вважає, що валютні обмеження - це спеціальні вимоги, що застосовуються до порядку здійснення валютних операцій, порушення яких тягне за собою накладення санкцій з боку уповноважених державою органів [23, с. 68]. Гальчинський А.С. під поняттям "валютні обмеження" розуміє систему нормативних правил, які регламентують права громадян та юридичних суб'єктів ринку стосовно обміну валюти своєї країни наіноземну, а також здійснюють інші валютні операції та можуть застосовуватися при здійсненні контролю за рухом капіталу, блокуванні валютної виручки, регламентації вивозу валюти громадянами, що здійснюють туристичні подорожі, і т. інше [10, с. 403]. А.К. Пронін визначає валютні обмеження, як систему економічних, правових та організаційних заходів, що ґрунтуються на регламентації зовнішньоекономічних операцій з валютою і валютними цінностями [21, с. 123].
Дорофєєв Б.Ю., Земцов М.М., Пушин В.О. притримуються точки зору, що валютні обмеження являються складовою частиною політики протекціонізму і характеризуються тим, що вони допомагають процесу перерозподілу валютних цінностей на користь держави за рахунок інших суб'єктів господарювання, шляхом обмеження вільного використання іноземної валюти [13, с. 10]. Хаменушко І.В. валютними обмеженнями називає юридичні правила, які направлені на блокування вивозу "сильних" (долар США) валют із країни, де вітчизняні грошові знаки втратили свою ціну і перестали прийматися в оплату по зовнішньоторговим зобов'язанням [30, с. 11]. Наговіцин А.Г. під валютними обмеженнями розуміє інструменти регулювання зовнішніх платежів держави, а також обмеження і визначення порядку платежів по зовнішньоторговим та фінансовим операціям, вивозу дивідендів, інвестицій, валютних операцій і таке інше [19, с. 448].
Як бачимо, наведені вище визначення мають деякі незначні відмінності та частково розкривають сутність дефініції валютних обмежень.
Незважаючи на необхідність законодавчого закріплення, поняття дефініції валютних обмежень по сьогоднішній день не закріплено у російському та українському валютному законодавстві.
На нашу думку, під валютними обмеженнями слід розуміти сукупність адміністративних інструментів державного регулювання валютних відносин, що характеризуються прямим впливом на суб'єктів господарювання, шляхом обмеження права володіння, користування та розпорядження валютними цінностями на території України, а також комплекс заходів заборонного характеру стосовно порядку здійснення валютних операцій з валютними цінностями на території України, які встановлюються валютним законодавством та гарантуються валютним контролем і валютною відповідальністю та в своїй сукупності характеризують валютну політику держави.
Необхідно відмітити, що валютна система України схожа із валютною системою Російської Федерації, більше того, валютне законодавство України формується під впливом валютного законодавства Російської Федерації.
На нашу думку, необхідно доповнити Декрет № 15-93 розділом 2 під назвою "Валютна політика України". В статті 2 дати визначення валютної політики України (це - система заходів, що відображається в законодавстві та регулює валютні відносини в процесі мобілізації, розподілу та використання валютних фондів з метою забезпечення економічної цілісності держави в рамках національної безпеки).
Валютна політика регламентує валютну діяльність апарату держави, яка проявляється у валютному регулюванні. На нашу думку, можна погодиться з А.К. Проніним, що валютні обмеження є складовою частиною валютного регулювання, які здійснюються спеціальними заходами по контролю держави за забезпеченням відповідності здійснюваних валютних операцій потребам існуючого валютного законодавства, по реєстрації, статистичному обліку та видачі дозволів на проведення таких операцій [21, с. 120]. Також можна погодитися з точкою зору Ю.Ф. Симионова та Б.П. Носко, які вважають валютні обмеження адміністративними інструментами, тобто інструментами валютного регулювання [24, с. 84]. Однак необхідно пам'ятати, що зловживання адміністративними заходами регулювання валютного ринку часто веде до зруйнування механізмів ринкової саморегуляції, встановлення штучної рівноваги на ринку, фінансових криз та інфляцій [22, с. 172], що спонукає нас до реального підходу застосування валютних обмежень.
Отже, головними інструментами валютного регулювання є валютні обмеження (включає в себе ліцензування валютних операцій, обов'язковий продаж валютної виручки експортерів повністю чи частково, а також обмеження обігу валют) та валютні інтервенції, які за своєю сутністю є адміністративними заходами впливу та повинні бути нормативно закріплені у 2 розділі Декрету № 15-93. До речі, необхідно конкретно перерахувати й адміністративні заходи, що характеризують обмеження права володіння, користування і розпорядження та порядок здійснення валютних операцій з валютними цінностями на території України.
Зауважимо, що окремою статтею необхідно визначити основні принципи складання "Основних напрямів валютної політики країни" на поточний та майбутні роки, які щороку повинен оприлюднювати Міністерство фінансів України, а не Національний банк України.
Отже, законодавче визначення валютних обмежень дозволить впорядкувати застосування адміністративних заходів на території України.
Слід пам'ятати, що валютні обмеження також негативно впливають на розвиток зовнішньоекономічного співробітництва країн та застосовуються у випадку, коли в країні бракує іноземної валюти, при істотній зовнішній заборгованості та розладі платіжного балансу. Отже, можна погодиться з С.О. Мисаком, Г.А. Тосуняном та А.В. Ємеліним, що валютні обмеження мають на меті врівноваження платіжних балансів, підтримку курсів національних валют [18, с. 56] та концентрацію валютних цінностей в руках держави для вирішення поточних і стратегічних, економічних і політичних завдань [25, с. 24], а також безпосередньо залежать від економічної та політичної
Loading...

 
 

Цікаве