WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Теоретико-прикладні проблеми реалізації функції касаційного перегляду у справах щодо сплати податків та обов’язкових платежів - Реферат

Теоретико-прикладні проблеми реалізації функції касаційного перегляду у справах щодо сплати податків та обов’язкових платежів - Реферат


Реферат на тему:
Теоретико-прикладні проблеми реалізації функції касаційного перегляду у справах щодо сплати податків та обов'язкових платежів
Застосування законодавства з питань податків та інших обов'язкових платежів - важливий напрям у діяльності усієї системи правозастосовчих органів України. Особливе значення цій ділянці роботи приділяється в господарських судах, які, між іншим, мають у даній сфері чітко визначену і цілеспрямовану спеціалізацію. Реалізуючи функцію правосуддя господарський суд послідовно йде по шляху удосконалення як організацій-них, так і функціональних засад розв'язання правових спорів цієї категорії. Зокрема, безперервно відбувається процес "відшліфовування" організаційних внутрішньосистемних і зовнішніх зв'язків, приймаються важливі керівні роз'яснення та утверджується практика розгляду справ з урахуванням новітніх тенденцій розвитку процесуального права.
Специфіку нинішнього періоду значною мірою відображають такі важливі фактори загальнодержавного значення, як підготовка і прийняття нового Господарського процесуального кодексу та податкового кодифікованого акта, підготовка до початку застосування нових Цивільного та Господарського кодексів, а також реформаторські зміни у суміжних сферах суспільних відносин.
Центральною "статутною" функцією Вищого господарського суду України є функція касаційного перегляду судових рішень. На шляху її реалізації ВГСУ, опановуючи нову модель касації, послідовно нарощує організаційний та кадровий потенціал, виходячи із необхідності на належному рівні забезпечувати усіх суб'єктів господарського обороту високоякісними "послугами" у сфері правосуддя, насамперед, у забезпеченні права на швидкий та неупереджений розгляд правових спорів, права на судовий захист, права на доступ до правосуддя [4, с. 10; 5, с. 254-255].
Вищий господарський суд України є не тільки суто касаційною інстанцією. Здійснюючи перегляд судових рішень, він одночасно виконує значну організаційну функцію. Так, завершивши власну внутрішню структурну спеціалізацію, ВГСУ проводить активну роботу з запровадження спеціалізації у апеляційних і місцевих судах. Це можна спостерігати при створенні в них спеціальних колегій з розгляду податкових справ, орієнтиром діяльності яких виступає відповідна Судова палата з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язана із державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів як касаційна інстанція. Дана тенденція, підтримана з боку суддів, податкових та інших правоохоронних органів, конструктивно сприймається всіма учасниками процесу.
У найближчій перспективі вбачається упорядкування усіх підрозділів відповідної спеціалізації в цілісний комплекс з узагальнення практики, ведення статистики та здійснення співпраці з питань методологічного забезпечення. Від збалансованості роботи зазначених підрозділів судової системи з певної спеціалізації значною мірою, як відомо, залежить розвиток правозастосовчої практики, включаючи мінімізацію наслідків неузгодженості чинного законодавства.
Що ж стосується Вищого господарського суду України щодо поширення проявів "стрибкової касації" [2, с. 79; 5, с. 256], то, з одного боку, ВГСУ реалізував лінію на послідовне та методологічне роз'яснення нового порядку перегляду судових рішень вищою судовою інстанцією на чітке спрямування правозастосовчого процесу, а з іншого - утримував кількісний та якісний баланс у питаннях прийняття до провадження та розгляду справ, не допускаючи надмірного перевантаження верхнього рівня судової системи. У зв'язку з зазначеним не можна не згадати про невідкладну потребу щодо законодавчого закріплення правила про обов'язковість послідовності апеляційного та касаційного перегляду справ, на що неодноразово зверталась увага у юридичній літературі [2, с. 79; 4, с. 11] і на загальнодержавному рівні. Але проблема існує і потребує вирішення. Це вказує на актуальність і важливість проведення дослідження. Автор намагається розглянути актуальні питання, що виникають на практиці при розгляді судових спорів щодо сплати податків та обов'язкових платежів.
Як один із активних учасників правозастосовчого процесу в державі, Вищий господарський суд України значну увагу приділяє відпрацюванню юридично виважених і ґрунтовних підходів до розв'язання, насамперед, найбільш спірних правових ситуацій. Так, у полі зору Судової палати з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів, протягом 2002-2003 років виник цілий ряд проблем, що вимагали ефективного практичного вирішення та узгодження підходів у діяльності судів різних рівнів. Це, насамперед, питання правильного застосування господарського процесуального законодавства у випадках заявлення податковими органами позовів щодо визнання господарських договорів недійсними через невідповідності закону чи інтересам держави і суспільства (ст. 48, 49 Цивільного кодексу України); спрямування судової практики на повне, всебічне і об'єктивне дослідження доказів у справах, пов'язаних з відшкодуванням ПДВ з державного бюджету; узгодження до прийняття відповідних законодавчих змін судової процедури продовження строку адміністративного арешту активів платника податків; зупинення провадження у справах за наявності даних про порушення кримінальної справи, де об'єкт злочинного посягання прямо пов'язаний з предметом судового розгляду; неухильного додержання принципу законності при розгляді спорів про визнання недійсними актів, прийнятих податковими органами в процесі здійснення ними своїх функцій та ін.
Відносно визнання за ініціативою податкових органів господарських договорів недійсними через невідповідності закону чи інтересам держави і суспільства (ст. 48, 49 Цивільного кодексу України) слід зазначити наступне. Практика звернення податкових інспекцій на підставі п. 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до господарських судів із позовами про визнання угод недійсними набула активного розвитку починаючи з 1999 року, при цьому, з кожним наступним роком кількість спорів збільшувалась. Аналіз розгляду цієї категорії справ дозволив виявити цілий ряд тенденцій, зокрема, поширеними є випадки недостатньої переконливості позивачів при доведенні факту невідповідності оспорюваного договору конкретному законодавчому акту. Справи, пов'язані із застосуванням ст. 49 Цивільного кодексу України, потребують особливої уваги з погляду доказування того, що угоди укладалися для того, щоб свідомо суперечити інтересам держави та суспільства, при обов'язковій наявності прямого умислу обох контрагентів чи однієї із сторін. Під час розгляду цієї категорії справ відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу суди оцінюють всі докази в сукупності і лише тоді визначають достатність підстав для висновку про спрямованість дій суб'єкта господарювання на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) шляхом укладання протизаконної угоди.
Об'єктивні підстави для дії касаційної функції вищої судової інстанції в системі господарських судів склали обставини масового звернення господарюючих суб'єктів з позовами про відшкодування податку на
Loading...

 
 

Цікаве