WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Теоретико-правові аспекти інформаційної безпеки - Реферат

Теоретико-правові аспекти інформаційної безпеки - Реферат


Реферат на тему:
Теоретико-правові аспекти інформаційної безпеки
Функціонування інституту інформаційного права, інформаційної безпеки важко переоцінити. Події листопада 2004 року стали новим етапом в житті нашої держави, надали поштовху пошукам нових засобів захисту даних, інформації. Ретельне дослідження та вивчення існуючої ситуації стосовно захисту інформаційних прав кінцевою метою передбачає захист прав громадян та захист інформації від несанкціонованого доступу, в т.ч. до даних про результати виборів.
Назріла необхідність у формуванні інформаційно відкритого суспільства та забезпеченні реальної прозорості діяльності органів державної влади.
Теоретично-правові аспекти інформаційної безпеки
Забезпечення інформаційної безпеки особистості означає її право на отримання об'єктивної інформації і передбачає, що одержана інформація із різних джерел не зашкоджує формуванню і розвитку її особистості.
Забезпечення інформаційної безпеки є основною функцією держави і справою усього українського народу [1] .
Інформаційний вплив на особистість є причиною формування такої категорії, як інформаційна безпека. Це поняття на законодавчому рівні не визначено.
В. Бетелин, В. Галатенко визначає інформаційну безпеку як "захищеність інформації і підтримуючої інфраструктури від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, що спричиняють завдання збитків власникам або користувачам інформації і підтримуючої інфраструктури" [2] .
Інформаційну безпеку слід розуміти як систему механізмів захисту, як технологічний, правовий захист інформаційної сфери, який забезпечує її формування і розвиток в інтересах громадян, фізичних, юридичних осіб і держави в цілому та спрямований на запобігання несанкціонованого доступу до інформації, її розголошення, втрати, знищення, від зловживання владою або заміни ступеня доступності інформації, її перекручення, незаконного використання, фальсифікації, тиражування та захист інформаційних систем і підтримуючої інфраструктури та як таку, що має можливість реального впливу на стан справ в інформаційній сфері, ступінь якого відслідковується системою моніторингу показників інформаційної безпеки .
Захист має бути цілеспрямований, комплексний, універсальний, надійний, його слід розглядати в контексті із захистом комп'ютерних систем, в розрізі системного підходу (система інформаційного забезпечення повинна бути ефективною, мобільною, здатною швидко реагувати на загрози і нові умови діяльності).
Захист повинен здійснюватися відповідно до Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 5 липня 1994 року № 80/94-ВР [3] та інших нормативно-правових актів з питань захисту інформації.
У законі викладені основні засади, в т.ч. міжнародної діяльності України в галузі захисту інформації, відповідно до якого та закону України "Про інформацію" юридичні особи з метою обміну, обробки, купівлі, продажу відкритої інформації можуть встановлювати взаємозв'язки з автоматизованими системами інших держав на принципах санкціонованого доступу та нерозповсюдження отриманої інформації без спеціального дозволу.
Захист прав людини в інформаційній сфері полягає в забезпеченні правового порядку в інформаційних відносинах і "...такого рівня доступу до інформації, за якого питання про можливість користування нею навіть не виникало б, оскільки доступ був би необмеженим з огляду на відсутність перепон до нього"[4] .
Захист інформації є безперервний процес, що полягає в обґрунтуванні й реалізації найраціональніших методів, способів і шляхів вдосконалення та розвитку системи захисту, що забезпечує безперервний контроль стану її захищеності, виявлення слабких місць.
Управління необхідно розглядати як інформаційний процес, важливу роль у якому відіграє правова інформація (управлінське рішення).
Одним із підходів, який гарантує створення ефективної системи управління процесами є ґрунтування їх на законодавчу основу, яка буде підтримуватися надійною автоматизованою інформаційною системою, відповідною технологією з системою захисту інформації та безпеки системи.
Захист інформації та системи безпеки "забезпечення" даних при автоматизованій обробці інформації, в т.ч. захист технологій, потребує особливої нормативної "уваги", яка забезпечить недопущення порушення її цілісності та блокування, як основної можливої загрози, яка може бути зумовлена рядом причин, в т.ч. злочинною діяльністю.
До правових (універсальних) заходів захисту відносяться нормативно-правові акти, спеціальні або закони про внесення змін в адміністративний, цивільний, кримінальний кодекси України, що регламентують інформаційні відносини, правила поведінки суб'єктів з інформацією, у процесі обробки, використання інформації та встановлюють відповідальність за порушення норм, що є попереджуючим фактором для потенційного порушника.
Законотворча діяльність розвивається не ізольовано. Використання міжнародного досвіду шляхом вивчення законодавства європейських країн, проведення порівняльного аналізу, значно прискорює адаптацію національного законодавства та забезпечує відповідність його міжнародним стандартам.
Теорія правового захисту інформації набуває розвитку одночасно з формуванням інформаційного права (як комплексної галузі наукових знань, як множини правових норм, як науки) та правової інформатики - науки про закономірності автоматизації соціальних процесів, правовий статус правовідносин, пов'язаних з інформацією. При цьому формування нових правил поведінки, відносин суб'єктів в інформаційній сфері потребує щоразу публічного правового визначення, а саме теорія організації інформаційної безпеки потребує уваги як окрема дисципліна .
Підтримую думку авторів М.Я.Швець, Р.А.Калюжного, П.В.Мельника: "...є потреба формування комплексної наукової дисципліни теорії організації (тектології) інформаційної безпеки, а в її складі - субінституту захисту інформації в автоматизованих системах" [5 - С.231].
Інформаційні ресурси були та залишатимуться об'єктом недобросовісної конкуренції, тому надзвичайно важливим є формування саме системи захисту інформації, з застосуванням методів інтеграції та агрегації, напрацюванням стандартів сутності нових соціальних явищ та формування системи знань щодо інформаційної безпеки.
Практично в усіх відомствах: в Конституційному суді, Мінюсті, МВС, Генеральній прокуратурі, Верховному суді та інших розроблені і прийняті концепції, програми інформатизації з урахуванням вимог до системи безпеки інформації, що надасть можливість створити правову систему управління інформаційними ресурсами, правові гарантії забезпечення цілісності інформації, системи комплексного контролю за захистом інформаційних ресурсів та станом безпеки.
Виробник (автор) інформації є її власником, має всі майнові права на інформацію, які він отримує за фактом її створення та обнародування. Захист виключного права на інформаціюрегулюється механізмом здійснення авторського права. Наявність норми "виключне право" надає можливість та право на здійснення оцінки рівня захисту прав і основних свобод.
Виявлення каналів несанкціонованого
Loading...

 
 

Цікаве