WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Таємність інформації та спеціальний принцип у діяльності підрозділів фінансової розвідки - Реферат

Таємність інформації та спеціальний принцип у діяльності підрозділів фінансової розвідки - Реферат


Реферат на тему:
Таємність інформації та спеціальний принцип у діяльності підрозділів фінансової розвідки
У науковій літературі питання правового забезпечення протидії легалізації (відмивання) доходів злочинного походження досліджували В.М.Алієв, В.Т. Білоус, О.І. Вікулін, Н.М. Голованов, Л.М. Доля, О.В. Кальман, І.Є. Мезенцева, В.А. Нікуліна, В.М. Попович, А.В. Савченко, Г.А. Тосунян та інші вчені. Проте потребує додаткового наукового аналізу досить вузька проблема щодо забезпечення таємності інформації, що надходить до ПФР.
Обов'язок таємності, покладений на ПФР, дуже важливий через декілька причин [1, с. 190]. По-перше, це надає можливість ПФР виконувати свої функції, як посередника між фінансовими установами і правовими силовими агентствами. Спеціальний клімат довіри між фінансовими установами, що надають інформацію, і підрозділом фінансової розвідки може бути створений, якщо фінансові установи впевнені, що розкрита ними інформація не потрапить автоматично в інші урядові агентства. Банківська таємниця повинна бути ефективно захищена в загальному обсязі інформації, і тільки після цього може бути передана третій особі (включаючи інші урядові агентства). Фінансові установи й урядові органи влади не є природними партнерами, і тому необхідним є існування спеціальної домовленості про збереження таємниці. Необхідність у такій домовленості тим менша, чим більша довіра.
По-друге, зобов'язання зберігати таємницю необхідне для того, щоб захистити персонал установ, що надають інформацію. Важливо, щоб ідентифікація тих, хто здійснив підозрілу угоду, зовсім виключала ідентифікацію відповідних службовців, які їх виявляють, тому що ці співробітники можуть наражатися на ризик помсти.
По-третє, наскільки розкрита інформація вважається захищеною правом на таємність, настільки ж зобов'язання зберігати таємницю захищає право на таємність осіб, яких стосується розкрита інформація.
Крім того, режим таємності вимагає запровадження і спеціального принципу щодо отриманої інформації [1, с. 191]. Незважаючи на те, що зобов'язання зберігати таємницю і спеціальний принцип нерідко ототожнюють, вони не є синонімами. Спеціальний принцип стосується подальшого використання інформації, а зобов'язання зберігати таємницю - розкриття інформації. Спеціальний принцип, що обмежує цілі, заради яких можуть бути використані деякі види інформації, звичайно, тільки тоді виконується, коли підрозділ, що одержує повідомлення, також пов'язаний зобов'язанням зберігати таємницю.
Якщо ж повідомлення направляються безпосередньо до судового (Люксембург) або контрольованого поліцією ПФР (Швейцарія, Великобританія), то немає необхідності для визначення специфічного зобов'язання зберігати таємницю, тому що для цих правових агентств таке зобов'язання вже максимально та законодавчо встановлене. У тих юрисдикціях, де створені адміністративні ПФР для роботи з повідомленнями фінансових установ, повинні бути додатково встановлені зобов'язання зберігати таємницю.
Стаття 17 Бельгійського закону (Belgian Money Laundering Act of 11 January 1993) [1, с. 191] встановлює перед відповідним ПФР (Belgian Financial Information Processing Unit) суворий обов'язок дотримуватися таємності: співробітник, який розкриває професійно отриману інформацію і цим порушує своє зобов'язання про збереження професійної таємниці, скоює злочин. Інформаційний підрозділ навіть звільнено від обов'язку повідомляти прокурору про правопорушення, у той час як будь-яке урядове агентство зобов'язане це робити відповідно до бельгійських законів. Однак є деякі винятки щодо зобов'язання зберігати таємницю. Перший виняток відноситься до міжнародного адміністративного сприяння: бельгійський ПФР має право розкривати інформацію перед своїми закордонними колегами. Другий - стосується, так званого, співробітництва по вертикалі з наднаціональною владою, наприклад, з підрозділом по боротьбі із шахрайством Європейської Комісії (OLAF).
Усі повідомлення до нідерландського ПФР (Meldpunt Ongebruikelijlie Transacties, MOT) про незвичайні угоди також захищені зобов'язанням про збереження таємниці щодо інформації у наявній базі даних; доступ до цієї бази даних суворо обмежений для персоналу відділення. Проте нідерландська система має великі можливості використовувати інформацію окремо від повідомлень про, можливо, підозрілі угоди, і розкривати інформацію службовцям, що займаються розслідуванням, якщо ця інформація може бути корисна для розслідування або обвинувачення в злочині (іншому, ніж "відмивання" злочинних доходів) [2, с. 42]. Це не схоже на умови Бельгії, де ПФР дозволено розкривати інформацію тільки у випадку підозрілого "відмивання грошей"; розумно гнучкий потік інформації про відмивання грошей має місце в Нідерландах із ПФР у правові агентства. Тому не дивно, що дуже суворе зобов'язання про збереження таємниці, покладено на бельгійський ПФР, що, у принципі, може розкривати інформацію тільки прокуратурі у випадку серйознихсвідчень про "відмивання" злочинних доходів, призвело до практичних труднощів при взаємодії із силами поліції, тому що ПФР тільки запитує інформацію, але йому заборонено законом розкривати службам поліції будь-яку інформацію.
Зобов'язання зберігати таємницю, якому повинні підкорятися ПФР у Бельгії й в інших країнах, часто призводить до більш загальних проблем, наприклад, до неможливості здійснювати зворотний зв'язок із фінансовими установами. Результатом цього іноді є тертя з фінансовими установами або організаціями, що їх представляють, які мають дуже слабкий зворотний зв'язок або не мають його зовсім відносно результату повідомлень, які вони зробили. Це дуже погано, тому що зворотний зв'язок дуже корисний для взаємодії фінансових установ і органів влади, яка відповідає за боротьбу з легалізацією злочинних доходів, у тому розумінні, що дає фінансовим установам інформацію про результати їх діяльності. Інші переваги зворотного зв'язку полягають в тому, що він дозволяє установам краще навчати свій штат, які угоди є підозрілими, і особливо забезпечує згоду службовців виявляти
Loading...

 
 

Цікаве