WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність інформаційної безпеки в умовах входження України до глобальної кіберцивілізації - Реферат

Сутність інформаційної безпеки в умовах входження України до глобальної кіберцивілізації - Реферат


Реферат на тему:
Сутність інформаційної безпеки в умовах входження України до глобальної кіберцивілізації
У контексті постановки проблеми у загальному вигляді та її зв'язку із важливими науковими та практичними завданнями існує необхідність формування методології щодо з'ясування такого соціального феномену як безпека інформаційних відносин (інформаційна безпека), у тому числі щодо інформаційної безпеки органів державної податкової служби України. Особливої актуальності зазначена проблематика набуває в умовах приєднання України до глобальної кіберцивілізації - рівня розвитку інформаційного суспільства людства, при якому ефективність життєдіяльності його складових визначається на здобутках науково-технічного прогресу: культури освоєння комп'ютерних інформаційних технологій як засобів глобальної телекомунікації.
Проведений аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблематики [1-10], свідчить, що більшість авторів інформаційну безпеку однобоко зводять тільки до управлінського аспекту (аналітичної функції) - стану захисту інформації у технічних засобах та інвестицій на їх придбання, без чіткого усвідомлення її сутності та змісту як системоутворюючого соціального явища. Як свідчать дослідження, інформаційна безпека, зокрема, як складова національної безпеки, не зводиться тільки до стану соціотехнічних інформаційних систем: "звалювання в одну купу" (сукупність) засобів, способів і методів захисту інформації (даних, відомостей тощо).
Серед невирішеної раніше частини загальної проблематики на методологічному рівні пропонується звернути увагу на визначення сутності та змісту категорії "інформаційна безпека" та формулювання його як об'єкта (предмета) наукового дослідження та практичного застосування, зокрема щодо інформаційної діяльності ДПС України. Наскільки важливо з'ясування сутності та змісту інформаційної безпеки на методологічному рівні свідчить хоча б те, що ця категорія знайшла відображення на рівні законодавства України. Відповідно до з Розділу IV Концепції Національної програми інформатизації створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір повинно здійснюватися згідно з сучасними тенденціями інформаційної геополітики, забезпечення обороноздатності та державної безпеки.
Мета проведеного дослідження - обґрунтувати на теоретичному рівні нову парадигму сутності та змісту категорії "інформаційна безпека" у правознавстві та теорії управління соціальними системами (соціальній кібернетиці) на засадах правової інформатики: як виду суспільних інформаційних відносин, процесу та міжгалузевої наукової дисципліни.
Провідними завданнями дослідження визначено: зменшення ентропії (невизначеності) у напрямі відповідної професійної орієнтації та умов формування вищого рівня суспільної та індивідуальної інформаційної культури (її складової - культури інформаційної безпеки) у широкого кола людей, які прилучилися чи прилучаться у майбутньому до здобутків у сфері комп'ютерних технологій, та соціальних проблем, які вони породжують; напрацювання теоретичних засад щодо передачі знань, у тому числі через відповідний навчальний курс.
Викладення основних положень дослідження та обґрунтування наукових результатів пропонується з позицій юридичної когнітології (пізнання юридичної сутності соціально значимого явища) та герменевтики права (з'ясування змісту юридичного терміна залежно від суб'єктивної позиції і світогляду того, хто пізнає, від обсягу та орієнтації його інфор-маційно-правової культури).
У системі законодавства України категорія "інформаційна безпека" має конституційний статус: вона введена у статтю 17 Конституції України. У той же час законодавець не дав окремого формулювання цієї категорії в Основному законі, тим самим створив можливість неоднозначного її розуміння та сприйняття у різних контекстах, а отже, і тлумачення для наукового й практичного застосування. Так, із змістовного аналізу конституційних положень інформаційну безпеку можна розглядати як захист суверенітету України, забезпечення її безпеки, як найважливішу функцію держави, справу всього Українського народу.
Не вирішена проблема формулювання інформаційної безпеки і в Законі України "Про основи національної безпеки України" (від 19.06.2003). Виходячи з визначення категорії "національна безпека", поданого у статті 1 та положень статті 7 цього Закону, можна змоделювати таке формулювання. Національна інформаційна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпе-чується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам у інформаційній сфері.
Альтернативне формулювання змісту інформаційної безпеки знайшло юридичне вираження на законодавчому рівні і в Концепції Національної програми інформатизації (затверджено Законом України від 4 лютого 1998 року № 75/98-ВР ) - це комплекс нормативних документів з усіх аспектів використання засобів обчислювальної техніки для оброблення та зберігання інформації обмеженого доступу; комплекс державних стандартів із документування, супроводження, використання, сертифікаційних випробувань програмних засобів захисту інформації; банк засобів діагностики, локалізації і профілактики комп'ютерних вірусів, нові технології захисту інформації з використанням спектральних методів, високонадійні криптографічні методи захисту інформації тощо.
Зазначені альтернативні законодавчі формулювання свідчать про невизначеність щодо сутності та змісту категорії "інформаційна безпека" на науковому (теоретичному, доктринальному, концептуальному) рівні в нашій країні. У наведених визначеннях є головна вада: право не регулює (не визначає, не охороняє, не захищає) ніяких "сукупностей станів" (чи "станів розвитку") або "комплексів". Публічне право (зокрема законодавство) визначає гарантії, регулює, охороняє, захищає чи підтримує тільки суспільні відносини (об'єкти правовідносин), які вже визначені практикою (чи то вітчизняною, чи то рецепцією (запозиченням) із зарубіжного права) щодо певного предмета.
Змістовний аналіз тлумачень категорії "інформаційна безпека", які подані у різноманітних науково-практичних джерелах (а всього знайдено 50) свідчить, що при виключенні означних слів, які повторюються у формулюваннях, всі їх можна привести до наступних коротких, але ємних за сутністю понять: вид інформаційних правовідносин, вид суспільних процесів щодо інформації, стан (положення) захищеності щодо інформації певного об'єкта.
Автори, які подають визначення категорії "інформаційна безпека", базуються переважно на отриманому комплексі освітнього світогляду (чи то технократичного, чи то гуманітарного). Опора формулювання визначається за певними суб'єктивними критеріями (умовами, чинниками).
При всій
Loading...

 
 

Цікаве