WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Становлення і розвиток фінансового контролю у Збройних силах України - Реферат

Становлення і розвиток фінансового контролю у Збройних силах України - Реферат


Реферат на тему:
Становлення і розвиток фінансового контролю у Збройних силах України
Фінансовий контроль у Збройних Cилах України є не тільки складовою державного фінансового контролю, але і одним із елементів фінансового забезпечення військ.
Безумовно, для чіткого розуміння фінансового контролю, не тільки з позиції науки, а і взагалі, потрібно дослідити його становлення і розвиток. Особливо це важливо при вивченні і з'ясуванні сутності та змісту фінансового контролю, у тому числі і у збройних силах, що вимагає застосування різних підходів, оскільки сам процес його розвитку має певну теорію.
Зауважимо, що з моменту виникнення контролю, він зазнав суттєвих перетворень з урахуванням поступово здобутого досвіду, умов його розвитку і традицій, що прямо вплинуло на його сьогоднішній стан в умовах ринкової економіки.
Питання становлення та здійснення фінансового контролю розглядали у своїх наукових працях такі вчені, як В.В. Воробйов [3], Л.В. Дікань [1], В.М. Пушкарьова [2] та інші.
Завдання даної статті полягає у дослідженні становлення і розвитку фінансового контролю у Збройних силах України з метою наукового обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо вдосконалення механізму фінансового контролю, форм, методів, засобів і прийомів контрольно-ревізійної роботи в умовах ринкової економіки.
Історичний розвиток фінансового контролю свідчить про те, що він виник не раптово, а як необхідна умова суспільної праці в забезпеченні засобами для існування всього суспільства [1] (табл. 1).
Зауважимо, що еволюція державного і військового фінансового контролю в Україні безпосередньо пов'язана з їхнім історичним розвитком і становленням, а також функціонуванням збройних сил.
Початкове відродження та розвиток фінансового контролю припадає на ХІ-ХІІІ століття, коли утворювалися світові ринки і військові формування, а також з появою Київської Русі. Саме тоді основою фінансово-економічної діяльності держави було землеробство та ремісництво, що вимагали контролю.
Давні часи (до н. е.) I-V
ст. н.е. VI-VIII
ст. н. е. XI-XIII
ст. н. е. XIV-XVIII
ст. н. е. ХIХ-ХХ
ст. н. е ХXІ
ст. н.е.
Облік і перевірка наявних ресурсів, продуктів, товарів, матеріальних цінностей. Розкриття збитків. Зароджується та розвивається державний контроль
Контроль здійснюється вже не лише за кількістю заготовлених і виготовлених продуктів, а й за процесом розвитку торгівлі
Досягнутий рівень обліку та перевірки тимчасово забутий
Відродження та розвиток контролю, державного рахівництва. Введення інвентарного опису, системи касових операцій, поява інституту контролерів
Трансформація господарського обліку в бухгалтерський. Засобами контролю виступають рахунки бухгалтерського обліку та баланс. Прийняття спеціальних законів і норм стосовно обліку та рахування
Контроль починає виступати як одна з наукових дисциплін. Відбувається диференціація та розвиток окремих напрямів досліджень
Контроль здійснюється в умовах суттєвих економічних перетворень, а саме - переходу бюджетних установ на бухгалтерський облік і обслуговування через органи Державного казначейства
Поступовий поділ праці диктував появу грошей для здійснення товарообміну між виробниками та споживачами. З виникненням грошей не тільки розвивалися фінансові відносини, але і відповідні форми, засоби, прийоми і методи фінансового контролю за матеріальним забезпеченням військових формувань і соціальним захистом воїнів.
Слід підкреслити, що на той час контроль за утриманням військових був об'єктом особливої уваги з боку державної влади. Контроль за матеріальним забезпеченням здійснювався шляхом перевірки повноти наділення воїнів угіддями та помістями. Також у той час проводився постійний контроль за грошовим забезпеченням воїнів, що відбувалося в основному за рахунок данини, що стягувалася з переможених.
Зростання товарного виробництва, розширення внутрішньої та зовнішньої торгівлі і розвиток банківської системи (XIV-XVIII ст.) позитивно вплинуло не тільки на фінансовий контроль, але і підштовхнуло зарубіжних фахівців на видання ними наукових праць із метою його вдосконалення і розвитку. До них належать: італієць Луки Пачолі (1494 р.), голандці Ян Імнина (1543 р.) і Сімон ван Стевін (1607 р.), французи Шак Саварі (1675 р.) і Матьє де ла Порта (1712 р.) та інші. Уже у той час відбувається поділ контролю на зовнішній і внутрішній, набуває особливого значення контроль за розрахунками [1].
На нашу думку, великий внесок у розвиток теоретико-методологічних основ фінансового контролю, у тому числі і військового, зробили вчені В.М. Пушкарьова, яка, дослідивши наукові праці давніх економістів, істориків, філософів (Т. Гоббса, Ф. Енгельса, Д. Рікардо, Д. Локка, Д. Кейнса, Н. Макіавеллі, К. Маркса, А. Сміта, А. Шеффле, А. Штейна, Ф. Юсті), проаналізувала і обґрунтувала роль і значення не тільки забезпечення збройних сил, але і здійснення фінансового контролю за ним [2].
Підкреслимо, що основні напрями і рекомендації щодо проведення фінансового контролю (види, форми, засоби, прийоми, методи та інше), викладені в працях того часу, повністю відносяться сьогодні і до української армії в умовах її реформування.
Перша державна установа з контрольними функціями за існуванням армії з'явилась в епоху наказової форми управління країною при Петрі І.
Функція державного фінансового контролю здійснювалася спочатку Ближньою канцелярією, а з створенням Колегій - Ревізіон-колегією (1719 р.). До неї входило шість департаментів, два з яких призначалися для перевірки витрат воєнного відомства і Адміралтейства.
Служби воєнного відомства проводили централізовані заготівлі всього, необхідного для армії, подавали в контрольний орган усі книги обліку і документи, які підтверджували відображені в них операції. На колегію покладалося проведення перевірки усіх витрат, стягнення "непорядних витрат" та інформування Сенату про виявлені зловживання. За несвоєчасне представлення звітності для перевірки накладалися штрафи. За результатами перевірок застосовувалися суворі методи, аж до смертної кари чи заслання в Сибір. Під час виявлення випадків казнокрадства приймалися рішучі заходи щодо відшкодування нанесених збитків і покарання винних [3].
У подальшому ця система контролю за військовими була відмінена і у 1811 році замість неї було створено відомство державного контролю, до складу якого входило три департаменти, два з яких призначені для контролю за воєнними і морськими відомствами. Поступово у складі діючих військ створилися особливі тимчасові рахункові комісії (конфлікти 1828 р. з турками, 1830-1831 рр. з Польщею).
Під час воєнної реформи (1860-1870 рр.) після створення воєнних округів значно розширилися державні фінансові відомства, що посилило державний контроль за військовими, який проводився контрольними палатами губернії за місцем розташування військ.
Розширення прав воєнного відомства в використанні бюджетнихкоштів супроводжувалося одночасно і розвитком контролю. У 1877 р. було видано перше тимчасове Положення про польовий військовий контроль [3]. Контрольно-ревізійну службу того часу очолював головний контролер фронту.
Доцільно зауважити, що, використовуючи позитивний досвід організації фінансового контролю того часу, вийшло у 1980 році Положення про польове управління військ із визначенням контрольних функцій, а у 2004 році створено Контрольно-ревізійний департамент Міністерства оборони України.
Одночасно зі становленням органів польового контролю створювалися тимчасові ревізійні комісії для проведення суцільних ревізій фінансово-господарської діяльності військ, а потім з'явилися внутрішні ревізійні перевірочні комісії, які обиралися офіцерами. Їх необхідність обґрунтовувалася наявністю у військах не тільки бюджетних, але й позабюджетних коштів. До речі, донині існують внутрішньоперевірочні комісії у військах, які являють собою складову відомчого
Loading...

 
 

Цікаве