WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Спосіб вчинення злочину як елемент криміналістичної характеристики податкових злочинів - Реферат

Спосіб вчинення злочину як елемент криміналістичної характеристики податкових злочинів - Реферат

обов'язкові платежі входять у систему оподаткування і введені в установленому законом порядку; об'єкт оподаткування передбачений відповідним законом; платник податку, збору, іншого обов'язкового платежу визначений як такий відповідним законом; механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), їх ставки та пільги щодо оподаткування визначені законами про оподаткування. Об'єкт та суб'єкт оподаткування, ставки податків, порядок і строки їх сплати визначені пакетом податкових законів і стосується кожного податку зокрема.
Предметом злочинного посягання є пов'язані з об'єктом оподаткування грошові суми обов'язкових внесків, які підлягають сплаті на користь держави, встановлені на підставі закону уповноваженим органом і з дотриманням законом передбаченої процедури і входять у податкову систему України [5, с. 28].
Суб'єкти податкових злочинів перераховані законодавцем у ст. 212 КК, відповідно до якої ними можуть бути: службові особи підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, будь-які інші особи, що зобов'язані сплачувати податки, збори та обов'язкові платежі [12, с. 333-334; 4, с. 22]. У загальному вигляді суб'єкта податкового злочину можна визначити як осудну особу, яка має об'єкт оподаткування, зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі, а також вести бухгалтерський і податковий облік, але не робить цього, умисно ухиляючись від податкових зобов'язань, чим завдає шкоди державі. Якщо розглядати службових осіб, як офіційних представників юридичної особи, які за законодавством зобов'язані обраховувати і сплачувати податки, то суб'єкт податкового злочину співпадатиме із суб'єктом оподаткування.
Потерпілою стороною даного злочину у найбільш загальному вигляді можна назвати державу, яка є особливим суб'єктом податкових правовідносин. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України [1] виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори. Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" [3] повноваженнями встановлювати і скасувати податки і збори наділяються Верховна Рада України, а також органи місцевого самоврядування.
Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можна виразити в умисному діянні (дії або бездіяльності), спрямованому на повну чи часткову несплату обов'язкових платежів. Юридичні склади передбаченого ст. 212 КК злочину є матеріальними [12, с. 329].
Оскільки податкові злочини є корисливими та умисними, а "данные о способе совершения умышленных преступлений в их криминалистической характеристике обычно являются главными и наиболее важными" [7, с. 325], то саме вони підлягають обов'язковому встановленню і доказуванню по конкретній кримінальній справі.
З урахуванням особливостей даного виду діяння, при розслідуванні якого встановлення даних про його суб'єктів, предмет посягання, обстановку вчинення, звичайно не становить труднощів, особливо варто виділити такий складний у розслідуванні елемент криміналістичної характеристики як спосіб ухилення від сплати податків [11, с. 338]. Способи вчинення податкових злочинів численні та надзвичайно різноманітні, але в основі кожного з них лежить дія чи бездіяльність у формі обману. Автор не одинокий у своїх поглядах щодо цього, такої ж позиції дотримується Брич Л.П. [5, с. 34-41], на думку якої "обман є найбільш загальним і універсальним способом ухилення від обов'язкових внесків державі". Найчастішим способом вчинення податкових злочинів є змішана форма обману, яка поєднує у собі конклюдентні дій та письмову форму. Предметом обману як способу вчинення податкового злочину можуть виступати дані про події, які відбулися та відбуваються. Будь-який злочин переслідує певну мету, метою вчинення податкових злочинів є введення в оману осіб, шляхом неподання або подання неправдивої, перекрученої інформації податковим органам. Можна із упевненістю сказати, що такі діяння (бездіяльність) завжди порушуватимуть податкові закони та підзаконні акти. Однак характеризувати спосіб вчинення податкового злочину як обман було б надзвичайно загально і абстрактно, тому він у свою чергу вимагає подальшої конкретизації для повного вираження своєї правової дійсності, оскільки загальне завжди конкретизується окремим. Злочин, передбачений ст. 212 КК, може бути вчинений різними способами, які прямо в диспозиції статті не названі, а в суді відповідно до вимог ст. 64 КПК підлягає доказуванню подія злочину, до якої законодавець відносить спосіб його вчинення.
Незважаючи на різноманітність способів вчинення податкових злочинів, вони можуть бути об'єднані у певні групи за родовими ознаками. Такі найбільш поширені (похідні від базисного) способи вчинення податкових злочинів у юридичній літературі поділяють на дві основні групи, а саме: неподання документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів; приховування, заниження об'єкта оподаткування [13, с. 523; 5, с. 39].
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 р. № 15 "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" наводиться приблизний перелік шляхів ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів: неподання документів, пов'язаних із їх обчисленням і сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо); приховування об'єктів оподаткування; заниження цих об'єктів; заниження сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів; приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування; подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або на податкову соціальну пільгу.
Неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), полягає в умисному неподанні до органів державної податкової служби або інших контролюючих органів в установлений строк відповідних документів про нарахування та (або) сплату обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, за умови, що на фізичну чи юридичну особу чинним законодавством покладено обов'язок подання таких документів [13, с. 523] без поважних причин і не залежно від технічного способу здійснення неподання [9, с. 581].
Під приховуванням об'єктів оподаткування треба розуміти невідображення у звітних документах, які подаються до податкових органів, будь-яких об'єктів оподаткування - доходу (прибутку), доданоївартості робіт, продукції, послуг тощо (постанова), це фактичне утаювання того, що реально існує в дійсності та має значення для оподаткування. Приховування об'єкта оподаткування визначається залежно від виду обов'язкового платежу, що стягується з юридичних та (або) фізичних осіб [13, с. 523]. Приховування припускає вчинення або не вчинення певних дій, спрямованих як на звуження важливої для оподаткування кола інформації, так і на його розширення [9, с. 581]. Наприклад, приховуванням об'єкта оподаткування буде приховування прибутку підприємства документально шляхом укладення фіктивних договорів чи не вказуванням у прибутковій декларації прибутку взагалі; реалізація товарів, робіт, послуг за готівку та не

 
 

Цікаве

Загрузка...