WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Співвідношення та визначення понять „посадова особа” і „службова особа” у розумінні державної служби як складової державного управління - Реферат

Співвідношення та визначення понять „посадова особа” і „службова особа” у розумінні державної служби як складової державного управління - Реферат

тим вона несе персональну відповідальність за діяльність організаційної структури, чиї інтереси вона репрезентує.
Отже, діяльності посадової особи притаманні такі ознаки:
- здійснення багатофункціонального управління щодо підлеглих по службі осіб;
- управління матеріальними ресурсами;
- право застосовувати заходи службового впливу (заходи заохочення і дисциплінарної відповідальності);
- правомочність представляти інтереси відповідного органу чи підрозділу у зовнішніх відносинах, що передбачає персональну відповідальність за діяльність відповідної організаційної структури.
Таким чином, це все свідчить про "лінійний" (а не "функціональний") характер влади, якою наділена посадова особа. На основі цього можна визначити, що посадова особа державної служби - це державний службовець, який з метою постійного чи тимчасового управління державним органом чи його підрозділом, а також представництва його інтересів у зовнішніх відносинах, наділений державно-владними повноваженнями і правомочний вчиняти службові юридичні значущі дії.
Залежно від обсягу і сфери владного впливу прийнято розрізняти ще й "функціональний" характер влади, тобто функціонально-владні повноваження. Останній вид слід визначити, як правомочність особи застосовувати владний вплив на інших учасників відносин у межах виконуваних нею службових функцій, а саме - до цієї групи, на нашу думку, необхідно віднести службових осіб.
У примітці до ст. 364 Кримінального кодексу України подається дефініція "службової особи": "Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями". Відповідно виокремлюються такі ознаки службової особи:
1) здійснення функцій представника влади;
2) виконання організаційно-розпорядчих функцій згідно з посадою;
3) виконання адміністративно-господарських обов'язків згідно з посадою;
4) виконання організаційно-розпорядчих функцій або адміністративно-господарських обов'язків на підставі адміністративного акта.
Проте щодо цієї позиції законодавця треба висловити кілька критичних зауважень.
По-перше, не можна погодитись, що обсяг обов'язків усіх представників влади однаковий, зокрема, коли статус службової особи і посадової особи співпадають (наприклад, рядового міліціонера і начальника райвідділу внутрішніх справ).
По-друге, зміст організаційно-розпорядчих функцій становлять: організація роботи органу чи його підрозділу, розстановка кадрів, планування діяльності органу, видання адміністративних актів. Необхідно зазначити, що здійснення організаційно-розпорядчих функцій охоплює й адміністративно-господарські обов'язки як повноваження з управління чи розпорядження державним колективним чи приватним майном. Наведені ознаки характеризують процес використання "лінійної" влади і є визначальними для посадових осіб.
По-третє, недоліком аналізованого кримінального законодавства є ототожнення понять "функції" та "обов'язки". Проте поняття "функції" і "обов'язки" співвідносяться як "загальне" і "часткове". Функції вказують напрями діяльності службовця, а обов'язкиконкретизують цю діяльність, визначають засоби, способи та форми здійснення функцій, зумовлюють вибір стилю управління.
Таким чином, визначення у кримінальному законодавстві поняття "службова особа" через різні критерії не сприяє однозначній оцінці його правової природи.
Основним критерієм розмежування понять "посадова особа" і "службова особа" має стати характер владних повноважень, якими володіють ці особи. А саме, дії службової особи породжують юридичні наслідки для фізичних і юридичних осіб, які не перебувають з ними у службово-правових відносинах. Службова особа у межах чинного законодавства наділена правом застосовувати заходи адміністративного примусу до учасників правовідносин, які порушують нормативно встановлені правила поведінки.
Щодо цього слушною видається думка О. Кульбашної про те, що службовою особою є учасник адміністративно-правових відносин, на відміну від посадової особи, яка є учасником службово-трудових відносин [6].
Досліджуючи юридичну природу поняття службової особи державної служби, необхідно виділити такі властиві їй ознаки:
1) наявність спеціальних повноважень, які закріплені нормативно-правовими актами;
2) правомочність видавати вказівки обов'язкового характеру як для фізичних, так і юридичних осіб, які не перебувають у службово-трудових відносинах;
3) застосовування заходів адміністративного примусу у випадках, передбачених законодавством.
На основі вищезазначеного можна сформулювати дефініцію службової особи: службова особа державної служби - це фізична особа, яка займає постійно чи тимчасово в органах державної влади посаду, пов'язану з виконанням спеціальних повноважень, наданих їй у встановленому законом порядку, стосовно осіб, що не перебувають з нею у службовому підпорядкуванні, і у випадках, передбачених законодавством, має право застосовувати заходи адміністративного примусу.
У зв'язку з цим не можна погодитися з положенням Закону України "Про нотаріат", який відносить нотаріусів до посадових осіб. Правовий статус і природа їх повноважень вказують на належність нотаріусів до категорії службових осіб, оскільки результатом діяльності нотаріусів є настання юридичних наслідків для осіб, які не перебувають з ними у службово-трудових відносинах.
В окремих випадках статус посадової особи і службової особи збігається: прикладом цього є керівники та заступники керівників правоохоронних органів, державних інспекцій. Ці особи наділені як "функціонально", так і "лінійно-владними" повноваженнями, що надає право забезпечувати внутрішнє управління відповідними організаційними структурами і здійснювати нагляд за дотриманням законодавства суб'єктами, які не підлеглі їм по службі, тобто поширювати свої дії на так званих сторонніх осіб.
Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що основними критеріями розмежування понять "посадова особа" і "службоваособа" є:
- характер владних повноважень (лінійно-владні чи функціонально-владні);
- характер правових зв'язків між учасниками (службово-трудові чи адміністративно-правові);
- вид примусу, який вправі застосовувати (дисциплінарний чи адміністративний);
- перебування на керівній посаді або виконання повноважень керівника за спеціальними дорученнями для посадових осіб.
Література:
1. Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. - М., 1998. - С. 137-138.
2. Петухов Г.Е., Васильєв А.С. Понятие должностного лица в советском законодательстве и правовой науке // Правоведение. - 1980. - № 3. - С. 16.
3. Петришин А.В. Статус должностного лица: природа, структура, специализация. - К., 1990. - С. 29.
4. Битяк Ю.П. Державна служба в СРСР і розвиток її демократичних основ: Навчальний посібник. - К., 1990. - 64 с; Щербак А.И. Социальный механизм юридической ответственности должностных лиц. - К., 1986. - 152 с; Манохин В.М. Конституционные основи советского административного права. - Саратов, 1983. - 217 с.
5. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К., 1998. - С. 114.
6. Кульбашна О. Співвідношення понять "службовець" і "державний службовець" у законодавстві України // Право України. - 1999. - № 4. - С. 98"99.
7. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред В.Б. Аверянова. - К.: Факт, 2003. - 384 с.
Loading...

 
 

Цікаве