WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Співвідношення дізнання і досудового слідства у кримінальному процесі України - Реферат

Співвідношення дізнання і досудового слідства у кримінальному процесі України - Реферат


Реферат на тему:
Співвідношення дізнання і досудового слідства у кримінальному процесі України
Досягнення загальних завдань кримінального судочинства важко уявити без участі органів дізнання та досудового слідства. Результати їх діяльності на перших етапах розслідування злочинів зумовлюють успіх усього подальшого провадження у кримінальних справах, забезпечують справедливість правосуддя, сприяють зміцненню законності та правопорядку. Підвищення ефективності в роботі органів досудового розслідування вимагає удосконалення правової бази їх діяльності. Для ефективної боротьби зі злочинністю необхідні такі форми досудового розслідування, які, з одного боку, забезпечували б своєчасне і якісне розслідування кримінальних справ, правосудність вироків, встановлення об'єктивної істини по всіх кримінальних справах, за умов додержання прав, свобод і законних інтересів осіб, а з іншого - гарантували б швидкість реагування і рішучість органів дізнання за умов комплексного використання усіх наданих їм законом повноважень (процесуальних, адміністративних, оперативно-розшукових та ін.) з моменту надходження інформації про злочин. У той же час створення науково обгрунтованої моделі досудового розслідування, здатної задовольнити практичні потреби сучасного українського суспільства, яке обрало шлях до розвитку демократії та інте-грації з країнами Західної Європи, вимагає якнайшвидшого розв'язання питання щодо співвідношення дізнання та досудового слідства.
Питання співвідношення дізнання та досудового слідства неодноразово було предметом дискусії у кримінально-процесуальній науці. Його дослідженню присвячені праці багатьох вчених-процесуалістів: Абдумаджидова Г.А., Бауліна О.В., Гурского М.К., Строговича М.С., Чис-тякової В.С., Юрченко Л.В. та ін., і незважаючи на це воно залишається актуальним і на сьогодні.
Конституція України чітко відокремлює поняття "дізнання" та "досудове слідство" (п. 3 ст. 121). Різними повноваженнями та функціями наділяє органи дізнання та досудового слідства чинний Кримінально-пароцесуальний кодекс України (далі - КПК). Однак діяльність органів діз-нання переважно регламентована різними відомчими нормативними актами, які досить часто містять суперечливі, неузгоджені між собою та з чинним кримінально-процесуальним законом положення. Проте відомо, що джерелом кримінально-процесуального права є тільки закон, але в чинному КПК України є лише декілька норм, спеціально присвячених дізнанню, що не може сьогодні задовольнити практичні потреби в регламентації діяльності десятків тисяч органів і осіб, які здійснюють дізнання. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть усунути брак регламентації провадження дізнання, який є у КПК, іноді їх положення мають і негативні наслідки, головним з яких є те, що в практиці органів внутрішніх справ (далі - ОВС) всупереч вимогам Основного закону держави і волі народу України не існує чіткого розмежування дізнання та досудового слідства.
Законом України "Про внесення в деякі законодавчі акти України змін та доповнень щодо удосконалення попереднього розслідування", прийнятим 30 червня 1993 року, з КПК України було виключено ст. 105 "Дії органів дізнання у справах, у яких провадження попереднього слідства не є обов'язковим" [15]. Така форма дізнання, як розслідування кримінальної справи у повному обсязі зі складанням обвинувального висновку, в Україні була скасована.
Однак, незважаючи на зміни у кримінально-процесуальному законодавстві, на практиці досить частими є порушення норм про підслідність. На сьогодні трапляються випадки перекладання на тривалий час функцій слдідчого на осіб, які провадять дізнання. Останні, перебуваючи у такому становищі, користуються повноваженнями слідчого і розслідують кримінальні справи у повному обсязі зі складанням обвинувального висновку. Відомі й факти призначення внутрішньовідомчими наказами начальника територіального або лінійного органу працівників спеціалізованих підрозділів дізнання на посади виконуючого обов'язки слідчого, хоча згідно з п. 5 наказу МВС України "Про вдосконалення діяльності штатних підрозділів дізнання" дозволяється "призначення дізнавачів, виконуючих обов'язки слідчих, здійснювати в разі реальної необхідності наказами по ГУМВС, УМВС, УМВСТ за умов одночасного встановлення ним посадових окладів та надбавок, відповідно до слідчих" [14]. За даними Відділу організації дізнання МВС України* , у 2003 році виконуючими обов'язки слідчого було прийнято до провадження 62 891 кримінальну справу, закінчено провадженням замість слідлчих - 19 370 кри-мінальних справ.
При призначенні на посаду "виконуючого обов'язки слідчого" іноді не дотримуються й вимог, яким повинна відповідати особа, яка наділяється правом провадити досудове слідство. Зокрема, це стосується кваліфікації слідчого.
Так, відповідно до п. 4.1. розділу 4 Положення про органи досудового слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України "слідчим може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, необхідний рівень знань, достатній для здійснення досудового слідства, і прийняв Присягу працівника органів внутрішніх справ України"[16]. Згідно з п. 8.3 розділу 8 Положення про штатні підрозділи дізнання в органах внутрішніх справ України, які втратили чинність з прийняттям 17 листопада 2003 року наказу МВС України № 1381, передбачалося: "на посади дізнавачів призначаються громадяни України, які, як правило, мають вищу або се-редню спеціальну юридичну освіту, пройшли стажування і виявили при цьому професійну придатність до роботи у дізнанні" [14]. Але нині і цього не вимагається, оскільки штатний дізнавач повинен лише відповідати загальним вимогам щодо офіцера міліції. У нових Положеннях, затверджених Наказом МВС України № 1381 "Про вдосконалення діяльності штатних підрозділів дізнання МВС України", йдеться про керівників підрозділів дізнання, а правове становище штатного дізнавача і вимоги до нього залишилися невизначеними.
Недостатній рівень знань і практичних навичок слідчого за таких обставин може негативно відбитися на долі не лише особи, відносно якої розслідується кримінальна справа, а й інших учасників процесу, що, в свою чергу, призводить до порушення завдань кримінального судочинства. Така практика грубо порушує норми кримінально-процесуального законодавства та вимоги про забезпечення прав людини.
З зазначеного видно, що між дізнанням і досудовим слідством на практиці сьогодні є дуже багато спільного, але є й відмінні риси, які необхідно детально розглянути, оскільки саме їх правильне розуміння та розмежування має важливе значення для кримінального судочинства.
З'ясувати спільні та відмінні ознаки форм досудового розслідування дозволяє аналіз норм діючого кримінально-процесуального законодавства. Спільність дізнання та досудового слідства полягає в тому, що вони здійснюються органами досудового розслідування. Поєднує їх головна мета - встановлення об'єктивної істини у кожній кримінальній справі, що є завданням стадії досудового розслідуваннята взагалі всього кримінального процесу (ст. 2 КПК) [20, с. 7], та єдність процесуальних умов їх провадження [7, с. 101]. Органи розслідування, з одного боку, охороняють права та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, забезпечують правильне засто-сування кримінально-процесуального законодавства для того, щоб жоден не-винуватий не був покараний. З іншого - вони повинні швидко і повно розкривати злочини і притягати до відповідальності кожного, хто вчинив злочин. Таким чином, органи досудового слідства та дізнання вирішують дві групи завдань - одні, спрямовані на рішучу боротьбу зі злочинністю, захист інтересів держави та суспільства, інші, присвячені охороні прав і законних інтересів особистості [12, с. 45].
Розслідування в обох формах здійснюється тільки у процесуальній формі, на підставі кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, за допомогою проведення слідчих дій, після порушення кримінальної справи.
Дізнання, проведене в обсязі, визначеному законом, є підготовчою діяльністю щодо досудового слідства. Це, однак, не зменшує силу процесуальних актів дізнання і не підриває їх доказового значення. Закон не зобов'язує слідчого повторювати
Loading...

 
 

Цікаве