WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціально-правовий захист працівників органів виконавчої служби - Реферат

Соціально-правовий захист працівників органів виконавчої служби - Реферат

прийняття заходів до усунення перешкод у реалізації правовідносин посадових прав і обов'язків. У зв'язку з цим доцільно виділити такі основні різновиди орієнтації державних службовців виконавчої служби: характер службово-трудової діяльності, умови виконання функціональних обов'язків, винагороду за виконання і особливо за високоякісне виконання посадових повноважень, просування по службовій кар'єрі. Згідно з цими орієнтаціями повинна визначатися така змістовна основа соціально-правового захисту працівників підрозділів виконавчої служби. По-перше, підвищення престижності державної служби в цих органах. По-друге, достатньо високе, регулярно виплачуване грошове забезпечення, розміри якого повинні підвищуватися з ростом кваліфікації, збільшенням стажу службово-трудової діяльності. По-третє, створення нормальних умов служби, забезпечення приміщенням, транспортом, телефонами, правильна організація розпорядку й режиму робочого дня. По-четверте, державне страхування, гарантоване високе пенсійне та медичне забезпечення. По-п'яте, безперервне забезпечення службової перспективи, стабільність службово-трудових відносин, підвищення рівня кваліфікації.
Правовою основою регламентації соціально-правового захисту працівників виконавчої служби є Закон України "Про державну виконавчу службу" [5]. Згідно з розділом V Закону України "Про державну виконавчу службу" держава гарантує соціальний захист працівників виконавчої служби та членів їх сімей. Відповідно до нормативних приписів, зазначених у статтях 14,15, 16 даного Закону: державний виконавець перебуває під захистом закону; держава гарантує захист здоров'я, честі, гідності, житла, майна державних виконавців та членів їхніх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій; образа державного виконавця, опір, погроза, насильство, незаконне втручання в діяльність державного виконавця з виконання рішень та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на нього обов'язків, тягнуть за собою кримінальну, адміністративну чи іншу, встановлену законом, відповідальність; державні виконавці, які потребують поліпшення житлових умов, протягом одного року забезпечуються службовим житлом у першочерговому порядку на час виконання повноважень відповідно до законодавства за кошти державного чи відповідного місцевого бюджету; державні виконавці мають право на першочергове встановлення квартирних телефонів; державний виконавець підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного заробітку за останньою посадою, яку він займає.
Порядок та умови страхування державних виконавців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У разі загибелі державного виконавця під час виконання службових обов'язків, сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного заробітку загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За сім'єю загиблого державного виконавця зберігається право на одержання жилої площі.
У разі каліцтва, одержаного державним виконавцем під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього терміну, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися при виконанні службових обов'язків, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного заробітку (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.
Збитки, завдані майну державного виконавця чи членів його сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, відшкодовуються у встановленому законом порядку в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законодавчо визначена і розгалужена система заходів соціально-правового захисту працівників виконавчої служби, на думку нормотворця, повинна надійно гарантувати реалізацію елементів правового статусу останніх. Однак практика застосування цих норм свідчить про інше. "В умовах відсутності скоординованої роботи щодо реального забезпечення правового захисту честі й гідності працівників виконавчої служби, їх адаптації до змін у соціально-економічній та політично-правовій сфері, реально існує загроза втрати почуття довіри та поваги до державних інститутів, падіння авторитету державної служби. А це може спричинити або виникнення у працівника комплексу неповноцінності, або ж, навпаки, до нехтування інтересами служби на догоду дрібноегоістичним інтересам. Відсутність організованої й постійної реабілітаційної та патронажної роботи щодо пенсіонерів, інвалідів, хворих працівників виконавчої служби та членів їх родини підриває довіру в потребу їх у суспільстві, в те, що прожиті роки і державна служба не були марними. Розпорошеність напрямів соціальної роботи в підрозділах виконавчої служби мимоволі відсунула цю роботу на другий план, призвела до відсутності систематичних досліджень умов праці і побуту державних службовців, реальної роботи щодо вироблення методів ефективного використання службового часу й дозвілля, формування розумних потреб, запитів, цінностей і мотивів поведінки" [6, с. 220-221]. Діяльність підрозділів виконавчої служби з втілення в життя законодавчих настановлень, гарантуючих соціальне забезпечення працівника виконавчої служби на пенсії, багатоаспектна, а правові і організаційні механізми їх реалізації на місцях надто різнорідні. В одних регіонах надані гарантії та пільги реалізуються в повному обсязі, в інших - поки що не знайдені ефективні підходи до кожного аспекту проблеми, в третіх - ще мало виявляється ділова ініціатива, творчість, бажання й наполегливість у вирішенні вищезазначених питань. Найбільш актуальними для співробітників і керівників органів виконавчої служби залишаються питання забезпечення сімей особового складу жилою площею.
З огляду на це сьогодні у галузі соціальної роботи в підрозділах виконавчої служби стоїть складне завдання - посилити роботу щодо розробки і впровадження в життя різноаспектних заходів соціально-правового захистудержавних службовців цих органів, нейтралізувати або принаймні мінімізувати дію руйнівних сил соціального напруження у суспільстві не допустити, щоб вона могла вилитись у конфліктні ситуації, сконцентрувати й максимально підтримувати моральні й матеріальні зусилля соціально активних груп службово-трудових колективів відповідних підрозділів з виходу із кризової ситуації. На жаль, поки що відсутні серйозні наукові дослідження з проблемних напрямів соціально-правового забезпечення й захисту працівників виконавчої служби. Соціально-правова робота стосовно органів виконавчої служби охоплює такі напрями: матеріально-фінансове забезпечення, соціальне забезпечення по старості або з причин тимчасової чи постійної непрацездатності, правовий захист честі гідності, здоров'я і майна державних службовців та їх близьких і рідних, надання соціальної допомоги при їх адаптації на службі, рекреаційна діяльність і патронажна допомога ветеринарам, одиноким хворим, найменш захищеним групам. Безперечно, в сферу соціально-правової політики входить також робота з різними групами населення країни з метою підвищення авторитету працівника виконавчої служби серед громадськості. Взагалі, система роботи в сфері соціально-правового захисту працівників виконавчої служби повинна розглядатись як засіб підвищення ефективності їх діяльності.
Дослідження суті, основних ознак та юридичної природи соціально-правового захисту працівників органів виконавчої служби України дозволяє зробити такі висновки, пропозиції та рекомендації щодо подальшого розвитку теорії і практики функціонування даного явища.
1. Соціально-правовий захист працівників виконавчої служби ставить за мету залучення на службу до цих органів найбільш здібних до даного виду діяльності
Loading...

 
 

Цікаве