WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціальні аспекти злочинності неповнолітніх - Реферат

Соціальні аспекти злочинності неповнолітніх - Реферат

впливають на формування високих моральних якостей, з іншої - мають негативний вплив. Вони викликають становлення негативних поглядів, звичок та інші негативні явища, які не допомагають особі уникнути кри-міногенної ситуації.
Саме в підлітковому віці і розпочинається становлення особи. У зв'язку з цим неповнолітній являє собою несформоване і мінливе явище, яке не є стабільним і вони (неповнолітні) досить довго потребують опіки з боку дорослих, які б направляли їх духовний розвиток у правильному руслі, які б допомогли неповнолітньому знайти свій шлях до правильногорозуміння істинних цінностей.
Як зазначають соціологи, первинним елементом з формування у підлітка системи поглядів є сім'я. Вона як соціальне утворення виконує певні функції: репродуктивну, виховну, економічну, побутову, первинного соціального контролю, духовно-емоційну, сексуальну функцію, пов'язану з організацією дозвілля.
Репродуктивна функція сім'ї полягає у забезпеченні біологічного відтворення суспільства і задоволення потреби людини в дітях. Виховна - в соціалізації молодого покоління, підтриманні культурної безперервності суспільства, задоволенні потреб у батьківстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях. Економічна і побутова дозволяють підтримувати фізичне здоров'я членів суспільства, економічно утримувати неповнолітніх і непрацездатних, доглядати дітей, надавати й отримувати господарчо-побутові послуги.
Важливою функцією сім'ї є первинний соціальний контроль. Адже сім'я здійснює первинну моральну регламентацію поведінки людини в різних сферах життєдіяльності, а також відповідальності й зобов'язань у стосунках між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, старшим і середнім поколіннями, формує і підтримує моральні і правові санкції за неналежну поведінку і порушення моральних взаємин між членами сім'ї.
Духовно-емоційна функція забезпечує розвиток особистісних якостей членів сім'ї, сприяє їх духовному взаємозбагаченню, здійснює емоційну стабілізацію індивідів і їх психологічну терапію, психологічний захист, надає емоційну підтримку. Функція, пов'язана з організацією дозвілля, забезпечує спільний відпочинок і одночасно виконує соціальний контроль у цій сфері.
Важливою є сексуальна функція сім'ї. Її суспільна роль полягає у реалізації сексуального контролю щодо особи [4, с. 167-169].
Саме сім'я визначає потреби, інтереси особи, риси її характеру, які сприяють або перешкоджають протиправній поведінці. Вона є основою духовного, морального розвитку особи. Якщо хоча б один із членів сім'ї веде аморальний спосіб життя, або це спосіб життя всієї сім'ї, то це безумовно відображається на особистості неповнолітніх, на процесі становлення їх як особистості, як повноцінних членів суспільства.
За дослідженнями З.В. Байорюнас, характерними рисами сімей, що мають неповнолітних правопорушників, виступають такі характеристики: сім'ї не цінують або мало цінують моральні блага і якості; на перше місце ставлять матеріальні цінності; характеризуються конфліктами і сварками; не мають розвиненої потреби у самостійному придбанні педагогічних знань; у результаті цього, а також низької освіти і культури, є безсилими допомогти дітям правильно орієнтуватися в багатогранності життєвих обставин; намага-ються регулювати поведінку дітей шляхом лайки, докорів і покарання [2, с. 53].
Найчастіше злочини скоюють так звані "важкі" підлітки, для яких характерний низький рівень пізнавальних і суспільних інтересів. Умовою формування їх особи є негативні сімейні умови, а саме: відсутність нормального морального середовища, що виховує егоцентризм та інші негативні якості. Формувати негативне моральне середовище можуть як аморальна поведінка батьків чи родичів, так люблячі його, бажаючі йому добра, але які не мають достатньої педагогічної освіти, культури батьки.
"Важкі" підлітки характеризуються негативним ставленням до навчання, суспільно-корисної праці. Досить часто вони протиставляють себе колективу (клас, школа, навчальний заклад тощо), що посилює існуючі конфліктні відносини.
У більшості випадків конфлікти в сім'ях правопорушників є результатом одночасно декількох факторів сімейного неблагополуччя. Але знову ж таки, сімейне неблагополуччя призводить до злочинної поведінки неповнолітніх тільки у взаємодії з іншими факторами, що пояснює, чому аналогічні несприятливі умови виховання в різних сім'ях не однозначно визначають поведінку дітей.
Для підлітка характерна підвищена потреба у спілкуванні з однолітками, прагнення до самоствердження в їх середовищі, увага до їх думки. Потреба підлітка в спілкуванні та самоствердженні повинна реалізовуватись у сприятливих умовах, на основі соціально корисної ді-яльності. Якщо цього не відбувається, то самоствердження відбувається у підліткових групах, вуличних компаніях і може стати криміногенним фактором. Як стверджує Ю.В. Чуфаровський, людина засвоює ту лінію поведінки, яка підтримується тим найближчим оточенням, з яким вона контактує, і якщо в ньому переважають думки, позиції і уявлення, що суперечать нормам моралі і права, то, поділяючи їх, індивід вступає в конфлікт з суспільством і законом. Так, спільна злочинна діяльність підлітків здійснює на співучасників значно більший руйнуючий вплив, ніж злочин, скоєний наодинці. Підліток, залучаючись до злочинної групи, піддається швидкій десоціалізації [3, с. 172]. Тому значну роль у генезисі злочинної поведінки неповнолітніх відіграють групові утворення, які виникають на основі загальних звичок, інтересів, характеру поведінки, і тому орієнтація на такі групи забезпечує реалізацію особистих цінностей та моральних норм їх членів. Група виступає найближчим соціальним середовищем, яке контролює поведінку неповнолітнього, впливає на освіту. Досить часто особисте приноситься в жертву групі.
У групі підлітки легше і швидше досягають виконання злочинних намірів, тому в складі груп скоюються, як правило, такі небезпечні злочини, як зґвалтування, крадіжки, грабежі, розбійні напади, хуліганство [5, с. 37].
Взагалі, група як соціальне утворення може посилювати або ослаблювати ті чи інші риси окремої особи. Досить часто особа, яка є членом якоїсь конкретної групи, подавляє в собі прояви, які суперечать думці групи.
Кримінальну направленість групи, на думку кримінологів, характеризує наявність у групі раніше судимих осіб, які не працюють і не навчаються, зловживають алкоголем чи наркотиками,
Loading...

 
 

Цікаве