WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Розвиток криміналістики в деяких зарубіжних країнах - Реферат

Розвиток криміналістики в деяких зарубіжних країнах - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток криміналістики в деяких зарубіжних країнах
У країнах Східної Європи криміналістика як наука сформувалася під впливом ідей радянської криміналістики. Учені, розробляючи поняття предмета науки, дотримувалися чотирьох основних концепцій. Перша з них - прагматична, відповідно до якої криміналістика являє собою науку про прийоми та способи розкриття, розслідування і попередження злочинів (Б. Холист - Польща; В. Водінелич - Югославія). Праксеологічна концепція (В. Гутенунст - Польща) заснована на розробці теорії поведінки осіб у ситуації "негативної кооперації". Відповідно до даної теорії система криміналістики з'являється у вигляді техніки та тактики: злочинця, розслідування, попередження злочинів. Відповідно до теоретично-доказової концепції криміналістика визначається як наука про закономірності виникнення, збирання, оцінки та використання доказів та засновані на пізнанні даних закономірностей засоби і методи судового дослідження та запобігання злочинів. Цей підхід висуває на перший план теоретичні аспекти науки, що створюють ґрунт для подальшого розвитку теоретичних і практичних досліджень у криміналістиці. Прихильники інформаційно-пізнавальної концепції (Т. Ханаусек - Польща; Я. Пещак - Чехія) вважають предметом криміналістики закономірності руху кримінально-релевантної інформації та засновані на них методи розкриття, розслідування та попередження злочинів. Більшість учених східноєвропейських країн сходяться на тому, що криміналістика складається з трьох частин: криміналістичної техніки, криміналістичної тактики та окремої методики [1, с. 40-62; 2, с. 31-40].
На сучасний стан криміналістики країн ближнього зарубіжжя, водночас із особливостями їхнього історичного розвитку, системою та традиціями кримінального процесу, а також раніше сформованими науковими поглядами, певний вплив мали державно-правові відносини із СРСР. Найпомітніше це відбилося на положенні криміналістики в Польщі, Угорщині, Німецькій Демократичній Республіці, Чехословаччині, Румунії та ряді інших держав. Багато відомих криміналістів цих країн брали активну участь у спільних наукових дослідженнях, створенні та впровадженні в практику боротьби зі злочинністю нових криміналістичних засобів, в організації та проведенні загальних криміналістичних конференцій та семінарів, а також у вирішенні великих наукових проблем криміналістики. У результаті такої взаємодії поступово складалося в основному співпадаюче розуміння сутності, природи та призначення криміналістики, що зберігається і в даний час [3].
Разом з тим у кожної з названих країн є чимало особливостей у розвитку криміналістики.
У Польщі криміналістика з'явилася в той же час, що й у центральній Росії, тобто ще на межі XІХ і XX століть, коли в судовій справі почали широко застосовувати технічні, судово-медичні, антропологічні та інші наукові знання.
Після утворення в листопаді 1918 р. самостійної Республіки Польщі процес впровадження наукових знань у її судочинство став ще інтенсивнішим.
У міру впровадження досягнень криміналістики в правоохоронну діяльність відбувалося уточнення та розвиток самого поняття цієї галузі наукового знання. Спочатку польські вчені, як і більшість дослідників зазначених країн Європи, розглядали криміналістику як систему спеціальних технічних засобів і тактичних прийомів попередження, розкриття і розслідування злочинів і тільки пізніше звернулися до вироблення її загальної теорії, що знайшла відображення в цілому ряді виданих у Польщі підручників (B. Holyst Krіmіnalіstіka (1981)). Виняткова роль у становленні та розвитку сучасної польської криміналістики належить Б. Холисту, Т. Ханаусеку та їхнім колегам.
Зародження та розвиток криміналістики в Угорщині тісно пов'язані з великими історичними подіями державних перетворень у Центральній та Східній Європі в XVІІІ і XІХ століттях. У результаті воєн, створення та розпаду різних союзів у 1867 р. утворилася двоєдина монархічна держава Австро-Угорщина на чолі з австрійським імператором, що одночасно був і угорським королем. До цього періоду відноситься і зародження криміналістики як самостійної галузі юриспруденції. Г. Гросс, який заклав у своїх працях основи криміналістики, був громадянином Австро-Угорщини і був професором університетів у Граці та Празі. Таким чином, історично Угорщина причетна до виникнення та ствердження криміналістичного наукового знання.
У даний час в Угорщині криміналістика визнається як наука, що вивчає не тільки можливості використання технічних засобів і методів для попередження, розкриття і розслідування злочинів, але така, що розробляє тактичні прийоми та методичні рекомендації для роботи з кримінальних справ [4].
Історія появи та поширення криміналістики в Чехословаччині також пов'язана з виникненням і розвитком цієї держави. Як відомо, вона утворилася лише в 1918 р. у результаті розпаду Австро-Угорщини та інших складних соціально-політичних світових подій того часу. Слід зазначити, що, як і Угорщина, Чехословаччина була країною, у якій зароджувалися основи європейського криміналістичного наукового знання (починаючи з лекцій Г. Гросса в університеті Праги ще наприкінці XІХ ст.).
Певний вплив на розвиток криміналістики в ЧССР мала участь чехословацьких учених у спільних з радянськими фахівцями наукових дослідженнях великих теоретичних і практичних криміналістичних проблем. У результаті такої взаємодії народжувалися великі монографічні праці, дисертації, статті та інші наукові праці.
Прикладом зазначеного можуть служити докторська дисертація ведучого криміналіста Чехословаччини Я. Пещека "Загальнотеоретичні проблеми криміналістики", захищена ним у Москві в 1974 р., а також його робота "Слідчі версії", видана в перекладі на російську мову в 1976 р. У 1975 р. членами кафедр криміналістики Празького та Московського університетів була підготовлена і випущена спільна робота, присвячена проблемам криміналістичної ідентифікації.
Ці приклади переконливо свідчать про те, що криміналістика в Чехословаччині протягом усієї її історії розглядалася як важлива самостійна наука, покликана сприяти правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю та багато в чому близька за змістом до вітчизняної криміналістики [5].
У Болгарії ще в 1929 р. криміналістика викладалася як факультативна
Loading...

 
 

Цікаве