WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Розвиток законодавства України про рахункову палату - Реферат

Розвиток законодавства України про рахункову палату - Реферат

відповідність Конституції України Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України".
Аналізуючи положення Конституції України та Закону "Про Рахункову палату Верховної Ради України", слід зазначити, що дійсно між ними існували розбіжності. У Конституції України вказується, що Рахункова палата здійснюватиме контроль за використанням коштів Державного бюджету України, а відповідно до прийнятого Закону одним із її завдань була організація і здійснення контролю за виконанням дохідної частини бюджету, що, звичайно, суперечило Конституції. Крім того, у Конституції України чомусь не передбачається, що створюється вищий контрольний орган. А Закон чітко вказував на створення саме вищого органу державного фінансово-економічного контролю.
23 квітня 1997 року Конституційний Суд прийняв ухвалу про відкриття конституційного провадження за конституційним поданням Президента. 19 травня 1997 року Президент звернувся до Конституційного Суду з конституційним поданням про відповідність Конституції України постанови Верховної Ради України "Про тлумачення статті 98 Конституції України". Вона невід'ємно пов'язана з Законом "Про Рахункову палату Верховної ради України".
10 липня 1997 року Конституційний Суд роз'єднав зазначене конституційне провадження на два окремих.
У справі щодо відповідності Конституції України постанови Верховної Ради України "Про тлумачення статті 98 Конституції України" 11 липня 1997 року Конституційним Судом прийнято рішення, згідно з яким названа постанова визнана такою, що не відповідає Конституції у зв'язку з тим, що Верховна Рада України після прийняття нової Конституції, на період до створення Конституційного Суду, мала право здійснювати тлумачення лише законів, але не Конституції України.
Тепер Конституційний Суд України посилається на норму Конституції (п. 6 розділ ХV "Перехідні положення"), згідно із якою "до створення Конституційного Суду України тлумачення законів здійснює Верховна Рада України" у тому значенні, що парламент витлумачив не закон, а Конституцію. Тому, мовляв, і перевищив свої повноваження [20, с. 2].
Проте тут можна подискутувати, адже Конституція - це все ж таки Закон (Основний закон держави). Іншою причиною є те, що на момент тлумачення ст. 98 Конституції України, не тільки не було створено Конституційного Суду України, не було навіть самого закону про цей орган. Адже закон про Конституційний Суд України набрав чинності з 22 жовтня 1996 року, а Президент України підписав його 16 жовтня 1996 року.
На час тлумачення статті Конституції парламентом діяв Закон про Конституційний Суд, ухвалений ще у 1992 році з поправками до нього, прийнятими в 1993 році, який було скасовано новим Законом "Про Конституційний Суд України", як уже зазначалося, 16 жовтня 1996 року. І ним не передбачалося, щоб Конституційний Суд тлумачив Конституцію.
У справі щодо відповідності Конституції України Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" 23 грудня 1997 року Конституційний Суд прийняв рішення, яким визнав деякі положення цього Закону такими, що не відповідають Конституції, а саме:
- щодо найменування Рахункової палати України як "Рахункова палата Верховної Ради України";
- визначення Рахункової палати як органу "вищого державного фінансово-економічного" контролю;
- повноваження здійснювати "контрольно-ревізійні" види діяльності, що забезпечують "єдину систему за виконання Державного бюджету України";
- функцію здійснювати контроль за "своєчасним і повним надходження доходів до Державного бюджету України"
- здійснення контролю за своєчасним виконанням "дохідної" частини Державного бюджету України;
- повноваження здійснювати контроль за "надходженням до Державного бюджету України коштів, отриманих від розпорядження державним майном, в тому числі його приватизації, продажу; від управління майном, що є об'єктом права державної власності" тощо [14].
Прийнявши дане рішення, Конституційний Суд України таким чином обмежив деякі повноваження Рахункової палати України і не визнав її вищим органом державного фінансового контролю, що, на нашу думку є не правильним, оскільки в більшості іноземних держав контрольно-рахункові палати вважаються вищими органами фінансового контролю.
Незважаючи на дискусії, що велися навколо Закону "Про Рахункову палату Верховної Ради України", депутати Верховної Ради України таємним голосуванням обрали Головою Рахункової палати Верховної Ради України Симоненка В.К., який з 3 січня 1997 року приступив до офіційної діяльності і є на даній посаді сьогодні [7, с. 2].
14 січня 1998 року Верховна Рада прийняла постанову "Про чинність Закону України "Про Рахункову палату", якою підтвердила чинність Закону за винятком тих його положень, що втратили чинність відповідно до рішення Конституційного Суду України [3].
Згідно з пунктом 2 цієї постанови Голові Верховної Ради України було доручено опублікування в офіційних виданнях Верховної Ради України текст Закону України "Про Рахункову палату".
На сьогодні ми керуємося у своїй діяльності текстом Закону, опублікованого відповідно до названої постанови від 14.01.98 у газеті "Голос України" № 13 від 23.01.98.
Однак ті положення Закону, що залишилися чинними, не дозволяють Рахунковій палаті реалізувати контрольні функції щодо виконання державного бюджету як цілісної нерозривної системи, оскільки залишають поза межами контролю його дохідну частину. Виправити це становище можна лише шляхом внесення змін до Конституції України з подальшим прийняттям нової редакції Закону України "Про Рахункову палату".
Однак Президент України відреагував на постанову Верховної Ради України від 14 січня 1998 року своїм зверненням до Конституційного Суду України з клопотанням про визнання даної постанови та тексту Закону України "Про Рахункову палату" неконституційними.
Розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд виніс рішення про визнання такою, що не відповідає Конституції України постанову Верховної Ради України "Про чинність Закону України "Про Рахункову палату" від 14 січня 1998 року №18/98 ВР.
Першим кроком до внесення змін до ст. 98 Конституції України стала постанова Верховної Ради України від 15 січня 1998 року № 27 "Про попереднє схвалення проекту Закону України про внесення змін до статті 98Конституції України", із зверненням до Конституційного Суду щодо надання висновку про відповідність запропонованих змін до Конституції України вимогам ст.ст.157-158 Конституції України. Запропоновано викласти статтю 98 Конституції в такій редакції: "Вищий парламентський контроль за формуванням та виконанням Державного бюджету України по доходах і видатках від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата України. Повноваження, порядок організації і діяльності Рахункової палати України визначаються законом".
Названі зміни до статті 98 Конституції України передбачають контроль Рахункової палати не лише за видатковою, а й за дохідною частиною Державного бюджету та закріплюють її нову назву - Рахункова палата України.
21 жовтня 1998 року Конституційний Суд України відкрив конституційне провадження у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності вимогам Конституції України проекту Закону України "Про внесення змін до статті 98 Конституції України".
25 березня 1999 року Конституційний суд України прийняв рішення, згідно з яким проект Закону України "Про внесення змін до статті 98 Конституції України" може бути прийнятий Верховною Радою України відповідно до процедури, визначеної Конституцією України, у тій частині, згідно з якою "Парламентський контроль за формуванням та виконанням Державного
Loading...

 
 

Цікаве