WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Розвиток законодавства України про рахункову палату - Реферат

Розвиток законодавства України про рахункову палату - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток законодавства України про рахункову палату
До 1996 року в Україні існувало 11 різних державних контролюючих служб. Нові соціально-економічні умови спонукали до створення органу фінансового контролю нового типу, який би на основі аналізу напрацювань контролюючих суб'єктів робив висновки про законність і ефективність використання фінансових ресурсів держави.
У більшості зарубіжних країн спеціальні органи фінансового контролю були створені набагато раніше, ніж в Україні. Так, у 1983 році відповідно до Закону про фінансовий контроль у Великобританії була створена Національна рахункова палата (National Aydit Office) [29, с. 151], або інша назва "Національне управління аудиту" [25, с. 24-25].
Загальний контроль за державними фінансами, тобто контроль за виконанням бюджету всіма державними органами в центрі і на місцях, здійснює Рахункова палата Франції, яка являє собою судовий орган. До речі, іноді її називають Судом рахунків [23, с. 35]. Вищим органом фінансового контролю Німеччини є Федеральна Рахункова палата [22, с. 94]. Ревізійною установою Італії є Рахункова палата (інша назва - Ревізійна палата) [24, с. 9], яка заснована у 1862 році й за своєю суттю є судовим органом. У Швейцарії, відповідно до федерального закону про фінансовий контроль 1967 року, створено Відомство фінансового контролю, що являє собою вищий спеціальний орган фінансового нагляду союзу [30, с. 71].
Вищі контрольні органи існують і в країнах, які входять до складу Співдружності незалежних держав. Так, у Білорусії вищим органом фінансового контролю є Комітет державного контролю Республіки Білорусь, у Вірменії - Палата контролю національної Асамблеї Республіки Вірменія, у Грузії - Палата Контролю Республіки Грузія, у Молдові - Суд аудиторів Республіки Молдова, у Казахстані - Парламентська палата контролю (комітет контролю за виконанням республіканського бюджету), у Киргистані - Рахункова палата Республіки Киргистан, у Азербайджані - Палата аудиторів Республіки Азербайджан, у Таджикистані - Контрольно-ревізійний орган. З метою обміну досвідом роботи, укріплення взаємодії і координації діяльності у сфері державного фінансового контролю створена Рада голів вищих контрольно-ревізійних органів держав-учасниць Співдружності незалежних держав.
Слід зазначити, що в Росії правові основи створення і функціонування Рахункової палати Російської Федерації були закладені у 1993 році Конституцією, у якій зазначається, що Рахункова палата створюється для здійснення контролю за виконанням федерального бюджету [29, с. 229].
Питання правового статусу Рахункової палати України, визначення її місця в системі контролю, повноваження постійно знаходяться в полі зору як учених, так і практиків.
Цій проблемі присвячували свої публікації І.А. Андрєєв, О.А. Андрусенко, О. Вікторова, В. Мельничук, В.І. Меншун, Л.А. Савченко, В. Симоненко, О. Смирнова, А. Юхимчик та інші. Дискусійним сьогодні залишається питання правового статусу Рахункової палати, її компетенції.
З метою визначення місця цієї інституції в системі органів фінансового контролю, необхідно звернутися до історії прийняття Закону України "Про Рахункову палату". Це і є метою даної статті.
Роботу над проектом закону про фінансовий орган, який було названо Контрольною палатою було розпочато ще у 1992-93 роках. Це питання вносилося до переліку питань для розгляду на сьомій сесії Верховної Ради дванадцятого скликання (постанова Верховної Ради України від 02.02.93 № 2970).
Голосування про створення Контрольної палати відбулося 22 листопада 1995 року (постанова Верховної Ради України від 22.11.95 № 445) [8]. Цією постановою Верховна Рада дала доручення постійним Комісіям Верховної Ради внести доопрацьований законопроект для розгляду у першому читанні. В першому читанні законопроект розглянутий та прийнятий 6 лютого 1996 року, у другому читанні і в цілому - 24 травня 1996 року. Він називався Закон України "Про Контрольну палату Верховної Ради України". 12 червня 1996 року Президент України повернув названий Закон на повторний розгляд парламентові, у зв'язку з тим, що на його думку створення Контрольної палати зруйнує всю систему існуючих контрольних органів в державі [5]. Крім того, утворення цього органу не передбачено ні Конституцією України, ні Конституційним договором, а це означає, що не має правових підстав для прийняття зазначеного закону.
Конституція України [1], прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року, закріпила конституційний статус Рахункової палати як органу, що діє від імені Верховної Ради України та здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України. Отже, з урахуванням змін, встановлених Конституцією України, фактично, було змінено назву контрольного органу. Хоча сутність його не змінилася, бо Рахункова палата залишалася органом Верховної Ради України, і це було закріплено Законом України "Про Рахункову палату Верховної Ради України", який ухвалила Верховна Рада України 11 липня 1996 р.
Відповідно до першої статті зазначеного Закону, Рахункова палата Верховної Ради України вважалася постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Якщо звернутися до Закону СРСР "Про контрольну палату СРСР" [4, с. 5-10], то можна побачити, що в ньому містилося майже аналогічне положення. Зазначалося, що Контрольна палата СРСР також є вищим органом фінансово-економічного контролю в країні, який діє під керівництвом Верховної Ради СРСР і підзвітний їй. Оскільки, як зазначалося, вищі органи фінансового контролю існували у більшості держав, то, враховуючи зарубіжний досвід і, звичайно, законодавство СРСР, Рахункова палата Верховної Ради України була законодавчо визнана вищим органом фінансового контролю.
Проект Закону "Про Рахункову палату Верховної Ради України" вивчався у постійних комісіях Верховної Ради України та пройшов ретельну юридичну експертизу зарубіжних фахівців, які високо його оцінили. Експертів Головної контрольної служби США навіть зацікавили окремі питання у сфері контролю за бюджетно-фінансовою системою як нові ідеї для впровадження у процесі вдосконалення власного законодавства [32, с. 25].
19 серпня 1996 року Президент застосував право вето, Верховна Рада подолала вето та 1 жовтня 1996 року прийняла постанову "Про тлумачення статті 98 Конституції України", в якій дано тлумачення положень закону щодо функцій і повноважень Рахункової палати [9].
Керуючись пунктом 6 розділу XV перехідних положень Конституції України щодо здійснення Верховною Радою України тлумачення законів у період до створення Конституційного Суду України та виходячи із необхідності застосування статті 98 Конституції України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України", Верховна Рада України роз'яснила, що ця стаття визначає контроль за використанням коштів Державного бюджету України лише як одну із функційРахункової палати Верховної Ради України, яка створюється з метою здійснення контрольних повноважень Верховної Ради України у фінансово-економічній сфері, щодо об'єктів парламентського контролю, включаючи бюджетну та грошово-кредитну сферу; об'єкти права державної власності, що не підлягають приватизації; фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; діяльність Кабінету Міністрів та інших об'єктів, пов'язаних з Державним бюджетом і бюджетною системою України.
Натомість 28 грудня 1996 року Президент України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням про
Loading...

 
 

Цікаве