WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах - Реферат

Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах - Реферат

реформаторства.
Податкова реформа, по-перше, повинна відбуватися поетапно, поступово знижуючи податковий тягар. Її проведенню передуватиме розробка довгострокової, розрахованої на декілька років, програми податкової реформи, детально прорахованої і науково обґрунтованої та законодавчо забезпеченої.
По-друге, стратегія податкової реформи повинна ґрунтуватися на концепції державного регулювання, покладеній в основу економічної стратегії країни. Так, неоліберальна концепція передбачає обмежене державне втручання в соціально-економічні процеси і більш ліберальне податкове законодавство, низький рівень податкового преса. Концепції, що передбачає значне державне втручання, відповідає вищий рівень оподаткування.
Сучасні темпи розвитку економіки в Україні потребують модернізації системи державного регулювання з використанням усіх властивих йому методів: кредитно-грошових, податково-бюджетних, економічного програмування тощо (так було і в розвинених країнах під час великих потрясінь). Передумовою цього є значний державний сектор в економіці. Крім того, існують певні застереження від значного державного втручання в економіку України, пов'язані з негативним досвідом державного регулювання лише в адміністративно-командній формі, невмінням користуватися властивими ринковій економіці методами державного регулювання; із значними масштабами корупції, зловживань, розкрадання державного майна, що створюють грунт для використання коштів, зосеред-жених у руках держави, в інтересах окремих угруповань, а не для виконання економічних програм [10].
По-третє, податкова реформа повинна мати інвестиційно-соціальну спрямованість. Це означає такі зміни в податковій системі, які в першу чергу сприяли б розв'язанню найнагальнішої проблеми інвестицій в економіку, а крім того, особливо на першому її етапі, не потребували б значного скорочення витрат із бюджету, насамперед соціальних. Тобто повинен змінитися не стільки загальний рівень податкового тягаря, скільки його структура. Зміна ж структури повинна відбуватися шляхом перенесення центру ваги з оподаткування невисоких доходів переважної частини населення (отримувачів заробітної платні) на оподаткування споживання найзаможніших верств населення. На другому етапі реформування інших сфер, особливо бюджетної, дозволить піти на суттєвіші зміни в системі оподаткування і значніше послаблення податкового тягаря.
По-четверте, податкова реформа повинна пов'язуватися з комплексом інших заходів. Істотним податковим змінам передує кардинальний перегляд законодавства, яке встановлює систему оплати праці, пенсійне забезпечення, освітні послуги. Крім того, податкова реформа повинна провадитися у взаємозв'язку з відповідною кредитно-грошовою політикою.
По-п'яте, розробляючи концепцію податкової реформи, доцільно було б більш глибоко вивчити досвід її проведення в розвинених країнах. Зокрема, досвід США свідчить, що скорочення податків, а отже, доходів державного бюджету, супроводжувався не просто пошуками шляхів збалансування бюджету (зменшення його видатків), а поєднувався із заходами щодо забезпечення збільшення доходів бюджету.
У процесі реформування податкова система повинна стати насамперед сприятливою для інвестицій. Інвестиційна спрямованість податкової системи може забезпечуватися за допомогою як диференціації ставок податку на прибуток підприємств залежно від обсягу оподатковуваного прибутку, що створить сприятливіші умови для інвестицій у малий бізнес, так і широкого спектра інвестиційних податкових пільг. Досвід їх застосування у розвинених країнах, при всій його неоднозначності, все ж продемонстрував позитивний вплив цих пільг на процеси заощадження та інвестування. Так, у США введення інвестиційного податкового кредиту (1962 р.) спочатку стимулювало приватні внутрішні заощадження та інвестиції. Протягом 1961-1970 рр. їх частка у ВНП становила відповідно 8,2 % і 7,1 %. Протягом 1971-1980 рр. вона дещо знизилася до 8,0 % і 6,8 %, а в 1981-1985 рр. впала до 6,4 % і 4,6 %. Причина цього падіння не в податковій політиці, а в рекордному дефіциті федерального бюджету, який обумовив використання значної частки приватних заощаджень на фінансування бюджетного дефіциту, а не на інвестиції. Найпозитивніший вплив податкові пільги чинять на нові галузі. Зокрема, в США у 60-ті рр. найсуттєвішим виявився вплив інвестиційного податкового кредиту на стимулювання виробництва електронно-обчислювальної техніки, яка отримала податкові пільги якраз у період її становлення як самостійної галузі американської промисловості.
В Україні необхідність інвестиційних податкових пільг зумовлена гостротою інвестиційної проблеми і неможливістю її повного врегулювання за допомогою ринкових механізмів, оскільки останні перебувають лише в стадії свого становлення.
Забезпеченню інвестиційної спрямованості податкової системи сприятиме також впровадження прискореної амортизації, яка дозволить збільшити частку амортизаційних відрахувань і розширити можливості їх використання для оновлення спрацьованих основних фондів; надання підприємствам права переносити збитки, допущені у звітному році, на прибутки наступних періодів (нині це право мають лише новостворені підприємства протягом перших трьох років); кредитування ПДВ, сплаченого в ціні капітальних товарів.
Соціальна спрямованість податкової системи може бути забезпечена за допомогою підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і зрівнянням його з прожитковим мінімумом; запровадження неоподатковуваногомінімуму з податку на нерухоме майно громадян, який дозволив би звільнити від оподаткування житла в межах нормативної забезпеченості на кожну людину, а також диференційованих ставок цього податку, що повинно стимулювати не надлишкове споживання, а продуктивне використання особистих доходів; введення нових податків на предмети розкоші, а на другому етапі податкової реформи - на спадщину і дарування. Щодо першого податку, то його необхідність зумовлена як актуальністю стимулювання продуктивного використання доходів, так і необхідністю перерозподілу доходів, що коригують добробут, оскільки їх диференціація набула в Україні соціально небезпечного рівня; розширення переліку підакцизних товарів за рахунок тих товарів, що споживаються переважно заможними верствами населення; застосування пільгової ставки ПДВ на продукти харчування (крім спиртних напоїв і тих продуктів, що споживаються переважно заможними верствами населення), ліки, громадський транспорт, засоби інформації (книги, газети, журнали), вартість робіт із будівництва об'єктів соціальної сфери і житла.
Якщо актуальність забезпечення інвестиційної спрямованості податкової реформи є очевидною, то необхідність її соціальної спрямованості потребує обґрунтування, оскільки ця проблема взагалі не ставиться ні теоретиками, ні розробниками податкової реформи. Тим часом німецькі вчені, виходячи з досвіду функціонування соціально-орієнтованої ринкової економіки, вважають, що податкова система повинна зробити свій внесок у розвиток і розподіл добробуту в соціальній ринковій економіці. На їх думку, це повинно відбуватися так:
1) через виключення з оподаткування заощаджень, що створює оптимальні можливості для зростання добробуту. Із соціального погляду вважається справедливим стимулювати громадян до розвитку власності та формування незалежності від державного забезпечення;
2) шляхом прогресивного оподаткування доходів, що забезпечує їх перерозподіл, спрямований на коригування добробуту;
3) через звільнення від оподаткування прожиткового мінімуму, що є обов'язковою умовою соціальної податкової справедливості;
4) шляхом правового гарантування соціальних інститутів сім'ї та шлюбу;
5) через забезпечення екологічної податкової
Loading...

 
 

Цікаве